Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання

Треба зазначити, що суми штрафів можуть зменшуватися за рішенням

Голови правління НБУ та його заступників.

Штраф повинен бути сплаченим порушником не пізніше п’яти днів з

моменту вручення йому постанови про притягнення до відповідальності. Сума

штрафу перераховується в Державний бюджет України. В разі невиплати суми

штрафу у зазначений термін, вона списується з його рахунку у безспірному

порядку.

Таким чином можна зазначити, що Національний банк України, як і

уповноваження на те органи, має право застосовувати адміністративні засоби

впливу на порушників валютного законодавства у вигляді фінансових санкцій,

тобто штрафу. Але слід вказати, що по-перше, ці санкції у значній мірі

спрямовані на протизаконну діяльність банків, як уповноважених, так і ні та

інших кредитно-фінансових установ, а не на протиправну діяльність

пересічних громадян в валютній сфері, по-друге, разом із штрафними

санкціями НБУ застосовуються інші санкції адміністративного характеру, як-

то виключення банку із Республіканської книги реєстрації банків, а також

припинення діяльності кредитно-фінансової установи. Можна зробити висновок,

що НБУ щодо адміністративної відповідальності має більш різноманітний

спектр засобів впливу на порушників валютного законодавства.

II.3 Спеціальні санкції.

Крім кримінальної та адміністративної відповідальності в сфері

валютного законодавства існує також відповідальність, яка застосовується до

порушників встановленого порядку зовнішньоекономічної діяльності, тобто

спеціальні санкції. Оскільки ЗЕД теж регулюється окремими актами валютного

законодавства України, то автор вважає, що було б умісно освітити цей

різновид відповідальності в цій роботі.

За порушення встановленого законодавчими актами України порядку

здійснення ЗЕД передбачена відповідна відповідальність. Так статтею 37

Закону «Про ЗЕД»(55) встановлено два різновиди спеціальних санкцій:

індивідуальний режим ліцензування (далі – ІРЛ), та тимчасове припинення

ЗЕД. Підставою для застосування ІРЛ та тимчасового припинення ЗЕД є

порушення Закону «Про ЗЕД» або пов’язаних з ним законів, виходячи з частини

1 статті 37 Закону «Про ЗЕД»(56). Згідно частини 1 статті 32 Закону «Про

ЗЕД»(57) усі суб’єкти ЗЕД та іноземні суб’єкти господарської діяльності

несуть відповідальність за порушення Закону «Про ЗЕД» та пов’язаних з ним

законів України тільки на умовах та в порядку зазначених законами України.

Таким чином ІРЛ та тимчасове припинення ЗЕД а також інші спеціальні санкції

передбачені ст. 37 Закону «Про ЗЕД» можуть застосовуватись тільки за

порушення Закону «Про ЗЕД» або пов’язаних з ним законів, застосування цих

санкцій за порушення положень указів Президента, постанов Кабінету

Міністрів та інших підзаконних актів, якщо ці положення не передбачені у

вказаних вище законах, не відповідає Закону «Про ЗЕД», отже є

неправомірним. Цей висновок має важливе практичне значення в тих випадках,

коли до суб’єкту ЗЕД застосовують спеціальні санкції, наприклад за

порушення якогось указу Президента або постанови Кабінету Міністрів.

*** если эти положения не предусмотрены законами о ВЭД. В этих случаях

соответствующий субъект ВЭД может обращаться в судебные органы для

признания незаконным применения таких санкций, их отмены и возмещения

причиненных этими санкциями убытков.

Итак, перейдем к более конкретному анализу применения каждой из

рассматриваемых специальных санкций — индивидуального режима лицензирования

и временной остановки ВЭД. Во исполнение положений Закона) «О ВЭД» МВЭСторг

своим приказом от 05.06.95 г. №103 (с последующими изменениями) утвердил

положение о порядке применения к субъектам внешнеэкономической деятельности

специальных санкций — временной остановки ВЭД и применения индивидуального

режима лицензирования за нарушения действующего законодательства Украины в

сфере внешнеэкономических отношений и валютного регулирования (далее —

Положение 1), которым введен порядок применения указанных специальных

санкций, контроль за их исполнением.

Временная остановка ВЭД является более суровой санкцией по сравнению с

индивидуальным режимом лицензирования, а поэтому и должна применяться за

более грубые нарушения законов о ВЭД. В абзаце пятом части первой ст. 37

Закона «О ВЭД» говорится, что временная остановка ВЭД применяется в случаях

нарушения Закона «О ВЭД» или связанных с ним законов Украины, проведения

действий, которые могут навредить интересам национальной экономической

безопасности (понятие «национальная экономическая безопасность», при

желании, может быть истолковано довольно широко для применения

рассматриваемой санкции).

В п.2.1 Положения 1 более конкретизированы случаи, при которых может

применяться санкция — временная остановка ВЭД. Согласно части второй этого

пункта данная санкция применяется в случаях:

— нарушения субъектом ВЭД и иностранным субъектом хозяйственной

деятельности налогового, валютного, таможенного и другого законодательства

относительно деятельности в сфере ВЭД (в Положении 1 употреблен термин

«законодательство», который трактуется более широко, чем понятие «закон»,

однако необходимо помнить, что Законом «О ВЭД» предусмотрено применение

рассматриваемой санкции за нарушение только законов о ВЭД, а поэтому

попытки применения этой санкции за нарушения других нормативных актов, чем

законы Украины, противоречат Закону «О ВЭД»);

— в случае выявления валютных ценностей, размещенных с нарушением

установленного порядка на счетах и вкладах за пределами Украины;

— других нарушений Закона «О ВЭД» или связанных с ним законодательных

актов Украины, проведения действий, которые могут навредить интересам

национальной экономической безопасности.

Специальная санкция — временная остановка ВЭД — предусматривает лишение

права наниматься ВЭД субъектов всех форм собственности и иностранных

субъектов хозяйственной деятельности при проведении экспортных/импортных

операций с товарами (услугами). Эта санкция применяется как к субъектам ВЭД

Украины, так и к иностранным субъектам хозяйственной деятельности.

Индивидуальный режим лицензирования согласно абзацу четвертому части

первой ст.37 Закона «О ВЭД». п.3.2 Положения 1 применяется в случаях

нарушения положений Закона «О ВЭД», устанавливающих определенные запреты,

ограничения или режимы осуществления внешнеэкономических операций по

разрешению государства. В п.З.З Положения 1 говорится, что индивидуальный

режим лицензирования в отношении украинских субъектов ВЭД в соответствии со

ст.37 Закона «О ВЭД» применяется в случаях нарушений действующего

законодательства в сфере ВЭД, когда эти нарушения непосредственно не могут

навредить интересам национальной экономической безопасности государства (в

этом случае в Положении 1 снова употреблен термин «законодательство», когда

исходя из Закона «О ВЭД» необходимо употреблять термин «законы», к тому же

просматривается попытка расширить основания применения данных санкций,

применяя ее за нарушения законодательства в сфере ВЭД, хотя в ст.37 Закона

«О ВЭД» недвусмысленно сказано, что эта санкция применяется только за

нарушение положений этого Закона).

Индивидуальный режим лицензирования может применяться как к конкретным

субъектам ВЭД Украины, так и к иностранным субъектам хозяйственной

деятельности.

В п.3.2 Положения 1 говорится, что в случае применения индивидуального

режима лицензирования субъекту хозяйственной деятельности необходимо

получить индивидуальное письменное разрешение МВЭСторга на осуществление

экспортной/импортной операции. В П.6.1 этого же Положения более четко

указана суть индивидуального режима лицензирования как санкции. Согласно

этому пункту индивидуальному лицензированию подлежат все без исключения

виды внешнеэкономических операций, предусмотренных ст.4 Закона «О ВЭД»,

осуществляемые субъектами хозяйствования, к которым применен режим

индивидуального лицензирования.

Указанные санкции действуют до момента применения практических мер,

гарантирующих выполнение Закона. Это положение появилось в Законе «О ВЭД»

согласно изменениям, внесенным в него Законом Украины «О внесении изменений

в Закон Украинской ССР «О внешнеэкономической деятельности» от 22.12.98 г.

№ 335-ХIV, До этого действовала норма, согласно которой данные санкции

могли применяться на срок не более шести месяцев с даты вынесения

соответствующего решения МВЭСторгом. Таким образом, внесенное изменение в

Закон «О ВЭД» определенным образом ужесточает характер специальных санкций,

так как не ограничивает срока их действия (теперь они могут действовать

дольше шести месяцев).

Под указанными «практическими мерами, гарантирующими выполнение Закона

«О ВЭД» следует, скорее всего, понимать устранение субъектом ВЭД тех

нарушений, за которые к нему были применены специальные санкции.

В п. 1 Положения 1 также указывается, что применение санкций

осуществляется МВЭСторгом на основании официальных представлений со стороны

правоохранительных, таможенных или налоговых органов Украины (указание в

этом же пункте на то, что санкции применяются на срок до 6 месяцев, следует

считать утратившим силу). Полученные МВЭСторгом официальные представления

от уполномоченных органов рассматриваются, анализируются в соответствующих

управлениях министерства, и при наличии достаточных оснований в конечном

итоге издается приказ МВЭСторга о применении той или иной санкции. Таким

образом, официальное представление уполномоченного государственного органа

нельзя рассматривать как достаточное и безусловное основание для принятия

МВЭСторгом решения о применении специальных санкций.

Применению рассматриваемых специальных санкций к украинским и

иностранным субъектам ВЭД может предшествовать официальное предупреждение

со стороны МВЭСторга о возможных санкциях за конкретный нарушения в сфере

ВЭД или валютного регулирования. В отдельных случаях (но не во всех) для

получения дополнительной информации при рассмотрении вопроса о применении

санкций МВЭСторгом могут приглашаться представители соответствующих

украинских или иностранных субъектов ВЭД.

Так, например, установлено, что в случае получения МВЭСторгом

информации от Национального банка Украины или Государственной таможенной

службы Украины относительно нарушения субъектом ВЭД сроков расчетов,

установленных Законом Украины «О порядке осуществления расчетов в

иностранной валюте», МВЭСторгом издается приказ о предупреждении субъектов

ВЭД о приведении хозяйственной деятельности в соответствие с требованиями

законодательства и о возможности по представлению уполномоченных органов

применения к ним специальных санкций, предусмотренных ст.37 Закона «О ВЭД».

Приказ МВЭСторга о применении (или досрочной отмене) специальных

санкций в трехдневный срок доводится до сведения:

— органа, который направил официальное представление;

— Государственной налоговой администрации Украины;

— Государственной таможенной службы Украины;

— областного управления внешнеэкономических связей по месту регистрации

субъекта ВЭД;

— субъекта ВЭД.

В Положении 1 предусмотрена возможность досрочной отмены специальных

санкций. Однако, исходя из того, что недавними изменениями в Законе «О ВЭД»

устранено ограничение срока действия специальных санкций, а МВЭСторг еще не

внес соответствующих изменений в Положение 1, описанная ниже процедура на

данный момент может стать единственным законным способом отмены действия

специальных санкций.

Отмена санкций возможна по представлению органа, которым было дано

представление на применение санкций. К тому же согласно П.8.1 Положения 1

субъекты ВЭД, к которым применена специальная санкция, имеют право

обратиться в МВЭСторг с просьбой относительно отмены специальных санкций,

которые были к ним применены, представляя при этом соответствующую

информацию относительно факта устранения нарушений законодательства в сфере

ВЭД. Указанная информация должна быть согласована с руководством органа,

который внес представление на применение к этим субъектам специальных

санкций. Решение об отмене специальных санкций также принимается

МВЭСторгом.

Согласно части третьей ст.37 Закон» «О ВЭД» применение специальных

санкций может быть обжаловано в судебном порядке.

Далее остановимся на рассмотрении специальной санкции — индивидуальный

режим лицензирования, поскольку относительно этой санкции больше и

нормативного материала, и больше вопросов возникает на практике.

Итак, в случае применения к украинскому или иностранному субъекту

хозяйственной деятельности специальной санкции в виде индивидуального

режима лицензирования для осуществления каждой конкретной

внешнеэкономической операции всех без исключения видов ВЭД, предусмотренных

ст.4 Закона «О ВЭД», такой субъект должен получать разовую (индивидуальную)

лицензию на каждую операцию. То есть МВЭСторг или уполномоченный им орган

выдает разрешение на осуществление каждой внешнеэкономической операции.

Выдача разовых (индивидуальных) лицензий (далее — лицензии) субъектам

ВЭД осуществляется Главным управлением экспортного контроля МВЭСторга и

уполномоченными министерством органами по установленной форме (п.2.1

Положения 2).

а) осуществление субъектом ВЭД Украины экспортно-импортных (бартерных)

операций, стоимость которых не превышает суммы, эквивалентной 40 тыс.

долларов США;

б) осуществление субъектом ВЭД Украины экспортно-импортных (бартерных)

операций, стоимость которых не превышает суммы, эквивалентной 150 тыс.

долларов США, — для Днепропетровской, Донецкой, Запорожской областей и

г.Киева; эквивалентной 75 тыс. долларов США, — для Закарпатской, Винницкой,

Волынской, Житомирской, Киевской, Львовской, Луганской, Николаевской,

Одесской, Полтавской, Тернопольской областей и г.Севастополя; для остальных

областей — эквивалентной 50 тыс. долларов США, в случае поставки товара в

счет предварительной оплаты — при экспорте или предварительной поставки

товара — при импорте.

Здесь необходимо отметить, что в Положении 2 не указано конкретно,

какие именно органы могут быть уполномочены МВЭС-торгом на выдачу лицензий.

В п.6.5 Положения 1 (который является действующим) указано, что такими

органами являются областные, городов Киева и Севастополя управления

внешнеэкономических связей, и к тому же критерии немного отличаются от

приведенных выше (руководствоваться следует критериями, приведенными в

Положении 2).

Решение о выдаче или отказе в выдаче лицензии принимается не позднее 15

рабочих дней с даты регистрации заявки МВЭСторгом или уполномоченным им

органом.

Лицензия выдается со сроком действия, необходимым для осуществления

соответствующей внешнеэкономической операции (но не менее одного месяца).

Решение об отказе в выдаче лицензии может быть принято в случае

несоответствия представленных документов действующему законодательству

Украины, требованиям Положения 2 и уровню цен конъюнктуры рынка, а также в

случае получения МВЭСторгом от органов государственной власти и контроля

информации о непринятии субъектом ВЭД мер по приведению своей деятельности

в сфере ВЭД в соответствие с требованиями действующего законодательства,

возврата валютных и материальных ценностей из-за границы (П.2.11 Положения

2). В случае отказа в выдаче лицензии плата за нее не возвращается.

Если выполнение внешнеэкономической операции субъектом ВЭД началось до

момента применения к нему или его иностранному контрагенту специальной

санкции, то субъект получает лицензию на эту операцию в течение 5 рабочих

дней после документального подтверждения факта выполнения части этой

операции (п.2.12 Положения 2). Из содержания этого пункта можно сделать

вывод, что для получения лицензии в данном случае необходимо только

представить подтверждение факта выполнения части внешнеэкономической

операции до момента применения специальной санкции.

Наличие у субъекта ВЭД лицензии является основанием для таможенного

оформления грузов.

Решение МВЭСторга или уполномоченного им органа об отказе в выдаче

лицензии может быть обжаловано в судебном порядке.

МВЭСторг для разъяснения норм Положения 2 издал

Субъектам ВЭД, к которым применены специальные санкции в вцде временной

остановки ВЭД или индивидуального режима лицензирования, необходимо иметь

в виду, что они в связи с этим лишаются права заключать некоторые виды

договоров согласно приказу МВЭСторга от 27.07.96 г. № 467 «Об особенностях

заключения некоторых видов договоров субъектами внешнеэкономической

деятельности в связи с применением специальных санкций, предусмотренных

статьей 37 Закона Украины 40 внешнеэкономической деятельности». В

соответствии с п.1 этого приказа субъекты ВЭД, к которым в установленном

порядке применена специальная санкция в форме временной остановки ВЭД или

индивидуального режима лицензирования, не имеют права заключать договоры

поручения, комиссии, агентские, совместной деятельности и сотрудничества,

консигнации, дилерские, дистрибьюторские, аренды, найма, лизинга, хранения

и другие договоры, предусматривающие проведение внешнеэкономических

операций другими лицами либо в пользу других лиц по поручению или передачу

имущества во временное пользование в целях проведения ВЭД.

Также согласно п.2 этого приказа субъекты ВЭД не имеют права заключать

с иностранными субъектами хозяйственной деятельности, к которым в

установленном порядке применена специальная санкция в форме режима

индивидуального лицензирования, договоры поручения, комиссии, агентские,

совместной деятельности и сотрудничества, консигнации, дилерские,

дистрибьюторские, аренды, найма, лизинга, хранения и другие договоры,

предусматривающие проведение внешнеэкономических операций другими лицами

либо в пользу других лиц по поручению или передачу имущества во временное

пользование в целях проведения ВЭД в Украине, или с товарами украинского

происхождения.

Таким образом, исходя из вышесказанного, можно сделать вывод, что

применение к субъекту ВЭД рассмотренных специальных санкций может вызвать

немалые осложнения во внешнеэкономической деятельности этого субъекта,

подорвать его репутацию и доверие к нему. Важным моментом является также

то, что инициаторами применения специальных санкций выступают налоговые,

таможенные и другие правоохранительные органы. «Поймать» субъектов ВЭД в

целях применения специальных санкций чаще всего могут на нарушениях

налогового, валютного, таможенного, а также другого законодательства

(законов) в сфере ВЭД. Поэтому субъектам ВЭД необходимо допускать как можно

меньше формальных поводов, а по возможности вообще их не допускать,

особенно в указанных выше аспектах ВЭД (налоговый, валютный, таможенный

режимы ВЭД), которые могли бы дать возможность применения специальных

санкций. Тем субъектам, к которым применена специальная санкция, необходимо

внимательно проанализировать законность применения этой санкции, и если

возникнут сомнения в ее законности, то можно обращаться в судебные органы

для ее отмены.

Перелік посилань

1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня

1991 року № 959 – XII.

2. Там же.

3. Там же. - ст. 9.

4. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня

1991 року № 959 – XII, ст. 10.

5. Там же. - розділ 6.

6. Там же. - розділ 7.

7. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року.

8. Там же. - ст. 1.

9. Там же. - абз. 5, ч. 1, ст. 1.

10. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року, ст. 13.

11. Указ Президента України від 5 лютого 1992 року.

12. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон

україни від 23 вересня 1994 року // Урядовий кур`єр. –1994. – 6

жовтня. – С. 8.

13. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №17-93.

14. Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних

цінностей, що незаконно знаходяться за її межами: Указ Президента

України від 18 червня 1994 року №319/94.

15. Про уніфікацію курсу карбованця до іноземних валют та лібералізацію

валютного ринку України: Постанова НБУ від 24 жовтня 1994 року.

16. Порядок використання готівкою іноземної валюти: Постанова Правління

НБУ №13-135 / 1556-5528 від 18 вересня 1996 року.

17. Уголовный кодекс Украины: с изменениями и дополнениями по состоянию

на 15 апреля 1997 года.

18. Там же.

19. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року, ст. 1, п. 1,

абз. 3,4,5.

20. Уголовный кодекс Украины: с изменениями и дополнениями по состоянию

на 15 апреля 1997 года, ст. 80.

21. Там же.

22. Уголовный кодекс Украины: с изменениями и дополнениями по состоянию

на 15 апреля 1997 года, ст. 80, ч. 1.

23. Там же. - ст. 80, ч. 2.

24. Там же. - ст. 801.

25. Положенням про порядок надання індивідуальних ліцензій на

відкриття резидентами в іноземних банках: затверджено Постановою

правління НБУ від 29.12.95 № 328.

26. Там же. - п. 6.

27. Там же. - п. 11.

28. Уголовный кодекс Украины: с изменениями и дополнениями по состоянию

на 15 апреля 1997 года, ст. 801.

29. Там же.

30. Кодекс Украины об административных правонарушениях: с изменениями и

дополнениями по состоянию на 10 июня 1995 г., ст. 162.

31. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року, ст. 1.

32. Там же. - п. 5, ст. 5.

33. Там же. - п. 4, ст. 5.

34. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року, п. 2, ст. 16.

35. Там же. - п. 3, ст. 6.

36. Там же. - п. 4, ст. 6.

37. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року, п. 2, ст. 6.

38. Там же. - пп. «б», п. 2, ст. 6.

39. Про практикую застосування судами законодавства щодо порушення

правил про валютні операції: Постанова Пленуму Верховного Суду

України від 18 квітня 1997 р. № 5, абз. 3 п. 3.

40. Там же. - абз. 4, п. 3.

41. Там же. - абз. 5, п. 3.

42. Про практикую застосування судами законодавства щодо порушення

правил про валютні операції: Постанова Пленуму Верховного Суду

України від 18 квітня 1997 р. № 5.

43. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року, пп. «г», п. 4,

ст. 5.

44. Там же. - абз. 2, п. 2, ст. 1.

45. Там же. - п. 4, ст. 5.

46. Про практику застосування судами законодавства щодо порушення

правил про валютні операції: Постанова Пленуму Верховного Суду

України від 18 квітня 1997 р. № 5, п. 10.

47. Уголовный кодекс Украины: с изменениями и дополнениями по состоянию

на 15 апреля 1997 года, ст. 80, ч. 2.

48. Там же.

49. Про практикую застосування судами законодавства щодо порушення

правил про валютні операції: Постанова Пленуму Верховного Суду

України від 18 квітня 1997 р. № 5.

50. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року, ст. 9.

51. Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України

від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного

контролю» від 9 липня 1993 р.: Інструкція Національного банку

України, п. 8.

52. Там же.

53. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року, ст. 16.

54. Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України

від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного

контролю» від 9 липня 1993 р.: Інструкція Національного банку

України.

55. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня

1991 року № 959 – XII, ст. 37.

56. Там же. - ч. 1, ст. 37.

57. Там же. - ч. 1, ст. 32.

Список літератури.

1. Конституція України: Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28

червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80с.

2. Цивільний кодекс України. Офіційний текст зі змінами та доповненнями за

станом на 1 січня 1994 р. // Право України. – 1993 р. - №11-12. С. 11-

66.

3. Кодекс Украины об административных правонарушениях: с изменениями и

дополнениями по состоянию на 10 июня 1995 г. – Х.: НПКФ «Консум», 1995

г. – 240с.

4. Уголовный кодекс Украины: с изменениями и дополнениями по состоянию на

15 апреля 1997 года. – Х.: ООО «Неофит», 1997 г. - 224с.

5. Митний Кодекс України від 12 грудня 1991 року

6. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991

року № 959 – XII // Відомості Верховної Ради (ВВР) № 29 1991, ст. 377.

7. Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України про валютне

регулювання: Закон України від 25 листопада 1993 р. // Урядовий кур`єр.

– 1993. – 30 листопада. – С. 2.

8. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон україни

від 23 вересня 1994 року // Урядовий кур`єр. –1994. – 6 жовтня. – С. 8.

9. Про внесення змін до ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України »Про

систему валютного регулювання і валютного контролю»: Закон України від 8

січня 1994 р. // Урядовий кур`єр. – 1994 р. - № 31-32. - С. 9.

10. Про внесення змін та доповнень до статті 16 Декрету Кабінету Міністрів

України »Про систему валютного регулювання і валютного контролю»: Закон

України від 11 квітня 1995 р. // Голос України. – 1995 р. – 28 квітня. –

С. 3.

11. Про внесення змін та доповнень до закону україни »Про порядок

здійснення розрахунків в іноземній валюті»: Закон України від 7 травня

1996 р. // Голос України. – 1995 р. – 28 квітня. – С. 3.

12. Про формування валютних Фондів України у 1992 році: Постанова

Верховної Ради від 5 лютого 1992 р. //Голос України. - 1992. - 20

лютого. (№30).

13. Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 5 лютого

1992 р. "Про формування валютних фондів України у 1992 р.": Постанова

Верховної Ради від 12 травня 1992 р. №2331-ХП // Відомості Верховної

Ради України. - 1992. - №31. - Ст. 443.

14. Про Декрет Кабінету Міністрів України "Про тимчасовий порядок

використання надходжень в іноземній валюті": Постанова Верховної Ради

від 21 квітня 1993 р. №3118-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. -

1991 -№21. -Ст. 222.

15. Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін до

декретів Кабінету Міністрів України про валютне регулювання": Постанова

Верховонї Ради від 25 листопада 1993 р. // Голос України. - 1993. -

№227. - С. 2.

16. Про доповнення Постанови Верховної Ради від 25 листопада 1993 року

"Про порядок введення в дію закону України "Про внесення змін до

декретів Кабінету Міністрів України про валютне регулювання"; Постанова

Верховної Ради від 30 червня 1994. // Урядовий кур'єр. - 1994. - 16

липня С. 2.

17. Про порядок введення в дію Закону України "Про порядок здійснення

розрахунків в іноземній валюті": Постанова Верховної Ради від 23 вересня

– 1994р. // Урядовий кур'єр. – 1994. - 6 жовтня. - С. 8.; Голос України.

- 1994. - 5 жовтня. - С. 8.

18. Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю: Указ

Президента України від 8 червня 1993 р. // Урядовий кур'єр. - 1993. -

№84. - С. 2.

19. Про додаткові заходи щодо вдосконалення валютного регулювання: Указ

Президента України від 2 листопада 1993 р. // Урядовий кур'єр. - 1993. -

№163. - С. 2.

20. Про вдосконалення валютного регулювання: Указ Президента України від

22 серпня 1994 р. // Урядовий кур'єр. - 1994. - 27 серпня - С.3.

21. Про заходи щодо забезпечення валютного та експортного контролю: Указ

Президента України від 7 вересня 1994 р. // Урядовий кур'єр. - 1994. -

10 вересня. - С. 2.

22. Про відбиття анонімних валютних рахунків фізичних осіб (резидентів і

нерезидентів). Указ Президента України від 1 серпня 1995 р. №678 //

Урядовий кур'єр. - 1995. - 3 серпня. - С. 2.

23. Про створення Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України:

Постанова Кабінету Міністрів від 16 червня 1992 р. №337 // Закон і

бізнес. - 1992. - №28. -С. 5.

24. Про режим валютних рахунків громадян в уповноважених банках України:

Декрет Кабінету Міністрів від 2 грудня 1992 р. №2-92 // Відомості ВР

України. - 1993. - №2. - Ст. 14.

25. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету

Міністрів України від 19 лютого 1993 року // Інформаційна система

«Нормативні акти Україні» V.6.

26. Про скасування пільг підприємств і організацій щодо звільнення від

обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті: Постанова Кабінету

Міністрів від 26 листопада 1993 р. №961 // Голос України. - №224. - С.

2.

27. Про реалізацію Указу Президента України від 2 листопада 1993 р. "Про

додаткові заходи щодо вдосконалення валютного регулювання": Постанова

Кабінету Міністрів України від 26 листопада 1993 р. №962 // Робітнича

газета України. -1993. -1 грудня.

28. Про використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу в

Україні: Лист НБУ від 4 серпня 1995 р. №19018/1299 // Закон і бізнес. -

1995. - 30 серпня. - Бібліотека "Закон і Бізнес". -№58. - С. 7-8.

29. Про стабілізацію валютного ринку України: Постанова Правління НБУ №227

від 18 вересня 1995 р. // Бюлетень нормативних актів Мінфіну України. -

1995. - №11-12. - С. 498.

30. Положення про порядок надання резидентам України ліцензій на одержання

кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів: Затверджене

постановою Правління НБУ від 28 вересня 1995 р. // Закон і бізнес. -

1995. - 29 листопада. - Бібліотека "Закон і Бізнес". - №71. - С. 23-25.

31. Разъяснение НБУ о перерегистрации лицензий на право проведения

операций с валютними ценностями: Телеграмма НБУ от 19 декабря 1995 г.

№16030/41 ІЗ // Закон и бизнес. - 1996. - 10 января. - С. 4.

32. Про тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України

відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної

валюти на валютному ринку України: Затверджено постановою Правління НБУ

№1 від 3 січня 1996 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської

діяльності. - 1996. - Випуск 1. С. 21-24.

33. Про розрахунки в іноземній валюті: Лист ГДПІ України від 5.03.96 р.

№22-133/11-1381// Вісник податкової служби України, - 1996. - №5. - С.

24.

34. Про доходи в іноземній валюті: Лист ГДПІ України від 13.03.96 р. №14-

116-19/11-1528) // Вісник податкової служби України. - 1996. - №5. - С.

26.

35. Про проведення розрахунків в іноземній валюті: Лист ГДПІ України від

22 березня 1996 р. №22-112/10-1953 // Вісник податкової служби України.

- 1996. - №5. - С. 24-25.

36. Про правила здійснення конверсійних операцій з готівкою іноземною

валютою уповноваженими банками: Затвердженні постановою Правління НБУ

№68 від 25 березня1996 р. // Закон і бізнес. - 1996. - 7 серпня.

37. Про практикую застосування судами законодавства щодо порушення правил

про валютні операції: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18

квітня 1997 р. № 5. // Інформаційна ситема “Нормативні акти України”. –

V. 6.

38. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: за станом

законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня

1997 року. / За редакцією В. Ф. Бойка, Я. Ю. Кондратьєва, С. С. Яценка.

– К.: Юрінком, 1997 р. – 960 с.

39. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий

(ответственные редакторы С. С. Яценко, В. И. Шакун). – К.: Правові

джерела, 1998 р. – 1088 с.

40. Важевская Т. Валютне регулювання. Становлення та розвиток УМВБ,

міжбанківського валютного ринку // Вісник НБУ. - 1996. - травень

(спеціальний випуск). - С. 22-23.

41. Валютне регулювання під час проведення грошової реформи // Урядовий

кур'єр. -1996. - 3 вересня. - С. 6.

42. Васюрченко. О. Регулирование валютных отношений // Бизнес Информ. -

1997. - №4. - С. 65-59.

43. Гетьман В. Валютний ринок України. Шлях до стабілізації? // Вісник

НБУ. - 1996. -№3.-С. 36-39.

44. Звягільській Ю. "...Іще раз про валютне регулювання" // Голос України.

- 1994. -№95. - 24 травня. - С. 3.

45. Кадькаленко С. Валютное регулирование в Украине: Торговля иностранной

валютой // Бизнес. - 1995.- №24-25. - 27 июня, 4 июля. - С. 13-14.

46. Лавренюк С. Валютне регулювання: гірше, але краще // Голос України. -

1994. - 16 вересня. - С. 3.

47. Лютенко Т. О. Проблеми валютного регулювання // Економіка. Фінанси.

Право. - №11.-С. 57-59.

48. Ніколайчук Л. Валютне регулювання: арія співця за сценою

//Демократична Україна. - 1994. - 16 липня.

49. Очкас Г. Особливі умови валютного регулювання // Закон і бізнес. -

1996. - 28 серпня. -С. 4.

50. Плотников О. Новий закон про валютне регулювання: чи збережемо

"спадщину минулого" // Закон і бізнес. - 1995. - 1 листопада. - С. 4.

51. Рожков С. Новітня валютна історія: кількісний начерк // Голос України.

- 1995. - 11 листопада. - С. 8.

52. Стебницький А. Питання валютного регулювання і зовнішньоекономічної

діяльності підприємств // Бухгалтерський облік і аудит. - 1995. - №4.

-С. 9-14.

53. Фейт Н. Валютное регулирование в переходной экономике // Проблемы

теории и практики управления. - 1995. -№33. - С. 28-33.

54. Філіпенко А. Валютне регулювання в Україні // Урядовий кур'єр. - 1997.

- 22 лютого. -С. 6.

55. Шаров О. Валютні проблеми України // Урядовий кур'єр, - 1992. - №64.-

С. 6.

56. Ющенко В. А. Относительно усовершенствования валютного регулирования

// Бизнес. - 1994. - №14. - 12 апреля. - С. 41-42.

57. Киреев О.І., Рибальченко В. П. Валютне регулювання в Україні та

перспективи його розвитку // Вісник НБУ. - 1995. - №4. - С. 5-13.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5