Технология изготовления печатных форм

виконувати ці роботи. Якщо приладження проходить без відхилень від

стандартного процесу, то вона фіксується як один процес, починаючи від

приладження друкованих форм і до пуску машини. Більш тривалі терміни

приладження часто зв'язані з неправильно скопійованими формами. Великих

витрат часу вимагає також необхідність виконання коректури.

Тиражний друк. Розкид часу в продуктивності при друці тиражу не такий

великий, як при приладці, але все-таки різниця може складати від 5 до 140%

середньої величини.

Причинами зниженої продуктивності друку можуть бути традиційні для

підприємства швидкості роботи друкованих машин, що бувають нижче

стандартних. Можлива наявність дефектів використовуваних чи матеріалів

застосування більш дешевих матеріалів, що, зокрема, веде до великого

пилення паперу.

Потрібно також враховувати допоміжний час, необхідне для підтримки

машин у робочому стані і для ліквідації можливих несправностей.

Найсучасніші машини з більш коротким часом приладження на основі

додаткового електронного оснащення вимагають значно меншого допоміжного

часу - замість середніх 15 хвилин затрачається тільки 6 хвилин.

У роботі листових офсетних друкованих машин мають місце наступні

непродуктивні витрати:

. технічні дефекти, а насамперед - дефекти виготовлення

друкованих форм: неправильно змонтовані чи переплутані плівки,

неточне сполучення зображень на формах одного комплекту, різні

помилки експонування і т.п.;

. дефекти матеріалів, що приводять найчастіше до додаткової

промивки офсетних полотен (при значному пилинні паперу);

. дефекти друку, у тому числі помилки друкарні, дефекти в роботі

машин, помилки в обслуговуванні устаткування;

. невеликий ремонт чи заміна дефектних деталей машини;

. організаційні перешкоди (по підрахунках німецьких поліграфістів,

вони включають 4,7% виробничого часу на чекання матеріалів і

5,5% часу на виконання коректурних робіт);

. допоміжні роботи, що включають пускові роботи і зупинку машини;

. підготовчо-заключні роботи;

. попереджувальний ремонт.

З вищесказаного випливає, що завжди маються резерви, що забезпечують

можливість наближення до найвищої продуктивності - до границі можливості

механічного використання друкованого устаткування.

2.5. Кілька слів про майбутнє офсетного друку.

Уже сьогодні можна припустити, як буде виглядати офсетна друкована

машина й офсетний друк майбутнього. Можна прогнозувати, хоча і з визначеним

наближенням, перспективи розвитку офсету на основі тих тенденцій, що ми

спостерігаємо сьогодні.

Буде продовжуватися скорочення непродуктивного часу на обслуговування

друкованих машин між виконанням замовлень. Варто очікувати ще більш

високого ступеня автоматизації підготовчо-заключних робіт між виконанням

окремих замовлень. Автоматизуються всі попередні настроювання, завдяки чому

машина буде швидше підготовлятися до друку. Оператор машини буде більш

активно виконувати функції контролю і спостереження за роботою машини.

Варто очікувати подальшого розвитку технологій нанесення зображення

усередині друкованої машини безпосередньо на циліндрі, з якого ця

інформація після закінчення друку тиражу автоматично віддаляється, а

"формний" циліндр знову стає доступним для нанесення інформації про

наступне замовленні.

Одним з недоліків офсетної друкарської машини є сталість друкованого

формату, тому з'являться машини зі змінними форматами друку. З огляду на

зростаючу (принаймні , за рубежем) тенденцію до поширення мережних

друкарень, варто очікувати того, що офсетна друкована машина стане

елементом такої мережної друкарні, частиною загального виробничого процесу

друкарні як додрукарські і післядрукарські процеси. Границі між звичайними

і цифровими офсетними друкованими машинами будуть усе більше зникати.

У технологічному плані офсетний друк (і традиційно, і відповідно до

самого принципу плоского друку, коли друковані і пробельные елементи

знаходяться в одній площині) є друком зі зволоженням, однак отримає більш

широке поширення офсет без зволоження в аркушевий і рулонний офсетний друк,

що вже зараз активно застосовується на практиці.

І нарешті, говорячи про гібридний друк, слід зазначити, що сполучення

офсетного способу з іншими способами друку (трафаретного, цифровий), а

також зі способами облагороджування друкованої продукції (тиснення, друк

металевими фарбами, голограми й ін.) і зі штанцюванням - дуже перспективний

напрямок, що буде розвиватися і надалі , забезпечуючи одержання на офсетних

відбитках разючих ефектів.

3.Копіювальні процеси.

При виготовленні друкарських форм різних видів друку фотомеханічним

способом мають місце процеси відповідної підготовки поверхні формного

матеріалу, нанесення копіювального шару та копіювання монтажу фотоформ.

У цьому розділі роботи вивчається процес виготовлення копій на

мікроцинку з копіювальним шаром на основі полівінілового спирту (ПВС) як

типовий для формних процесів.

Нижче стисло подаються класифікація копіювальних шарів та загальні

основи копіювальних процесів, які мають місце при виготовленні форм різних

видів друку за аналоговою технологією.

Копіювальним шаром називають тонкі (від 1,5 до 5 мкм) плівки певних

високомолекулярних сполук з фото- чи (і) термочутливими речовинами, чи

певної хімічної будови, які здатні змінювати свої фізикохімічні властивості

(твердість, розчинність тощо) після фотоопромінювання потоком певного

спектрального складу чи (і) тепловим потоком.

Якість друкарської форми в значній мірі визначається показниками

копіювальних шарів, особливостями технології підготовки поверхні формного

матеріалу, методом нанесення копіювального шару і умовами копіювання.

Копіювальні шари повинні відповідати наступним вимогам:

- фоточутливості, достатньої при опроміненні для переведення

копіювального шару в розчинний або нерозчинний стан (в залежності від

того, позитивний чи негативний шар).

- здатності копіювального розчину добре розтікатись по поверх

- високій адгезії (А, бали) полімерної плівки до формної основи.

- високій роздільній здатності (R, лін/см), яка визначається

максимальним числом розділено переданих копіювальним шаром ліній

стандартної міри на погонний сантиметр чи міліметр.

- високій видільній здатності (В, мкм) - тобто здатності копіювального

шару відтворювати без спотворень тонкі, окремо розміщені штрихи мінімальної

для даного копіювального шару ширини.

- різко диференційованій границі між ділянками, покритими копіювальним

шаром і прогалинами. Це оцінюється як чіткість контуру друкувальних

елементів.

Залежно від характеру перетворень при опромінюванні копіювальні шари

поділяються на два принципово відмінних типи:

позитивні - шари, фотохімічні перетворення у яких сприяють розчинності

продуктів фотолізу у проявниках і отримується пряме зображення;

негативні - шари, у яких фотохімічні перетворення полягають у зшиванні

або дубленні полімерів, які втрачають розчинність у проявниках. На таких

шарах при копіюванні отримують обернене зображення.

До першого типу належать фоточутливі ортохінондіазиди бензольного і

нафталінового рядів. Представники другого типу - хромовані колоїди,

полівінілциннамати, фотополімерні композиції.

В залежності від типу фотохімічних реакцій при копіюванні розрізняють

три групи копіювальних шарів.

3.1.Полімерні шари, очутливлені солями хромової кислоти.

Фоточутлива композиція складається з водного розчину гідрофільного

полімеру (колоїду; найчастіше - це ПВС), очутливленого біхроматом амонію

або калію.

Фотохімічне перетворення хромованих колоїдів полягає у відновленні

шестивалентного хрому до трьохвалентного, який завдяки високій здатності до

утворення комплексних сполук зшиває макромолекули полімеру (ПВС) і, як

наслідок - задублює копіювальний шар.

Спектральна чутливість хромованих килиїдів лежить в області 300-500 нм

((mах= 380 нм). Практично використовується при копіюванні діапазон довжин

хвиль 340-450 нм, що потребує при роботі неактинічного освітлення

приміщення формної дільниці.

Копіювальні шари цього типу застосовувались при виготовленні форм

високого друку, плат, а сьогодні - у формних процесах глибокого друку, при

виготовленні штампів, форм для трафаретного друку. Вигідно відрізняються

від інших копіювальних композицій простотою приготування, дешевизною і

доступністю інгредієнтів.

Недоліками хромованих колоїдів є їх швидке старіння, темнове дублення,

посткопіювальний ефект, закопіювання вузьких прогалин.

3.2.Копіювальні шари на основі фотополімеризаційноздатних композицій.

У своєму складі містять фоточутливі мономери та (або) олігоме-ри,

фотоініціатори, інгібітори (стабілізатори), нефоточутливі (плів-

коутворюючі) полімери та ін.

Спектральна чутливість ненасичених мономерів (олігомерів) лежить у

зоні (< 320 нм. Для можливості працювати у промислових умовах у систему

вводять фотоініціатор чи фотосенсибілізатор, які зміщують чутливість

мономеру (олігомеру) у видиму ((=350-390 нм) зону і одночасно прискорюють

фотополімеризацію.

Процес фотоініційованої полімеризації відбувається за радикально-

ланцюговим механізмом у чотири стадії.

Довжина ланцюга утворюваного полімеру регулюється інгібітором.

Фотополімерні композиції (ФПК) застосовуються у якості негативних

копіювальних шарів і як формний матеріал для виготовлення друкарських форм

високого і флексографічного друку. Мають високі репродукційно-графічні та

фізико-хімічні властивості, у них відсутнє темнове дублення та

посткопіюяальний ефект, що дозволяє виготовляти заздалегідь очутливлені

пластини (ЗОП). На відміну від хромованих колоїдів фотополімерні

копіювальні шари забезпечують чітку безвуальну растрову крапку, а термін їх

зберігання - більше трьох років.

До недоліків слід віднести відносно високу вартість композицій,

необхідність застосовувати у багатьох випадках токсичні проявники, високі

вимоги до якості фотоформ (Дmin < 0,1 Б; Дmaх > 3,0 Б).

3.3.Копіювальні шари на основі ортонафтохінондіазидів (ОНХД).

Широке впровадження копіювальних шарів на основі ОНХД свідчить про їх

високу ефективність. Їм властиві: відсутність темнового дублення, досить

висока фоточутливість, високі репродукційно-графічні та фізико-механічні

показники. Завдяки таким характеристикам вони використовуються не тільки

для виробництва ЗОП, а й для виготовлення прецизійних деталей, трафаретів

для напилення тощо.

Існують як позитивні, так і негативні шари на основі діазосполук.

Негативні мають нижчі репродукційно-графічні показники, копії проявляються

в екологічно шкідливих органічних розчинниках. Тому для виробництва

офсетних ЗОП застосовують переважно позитивні шари. В основному це

трьохкомпонентні системи, до складу яких входять фоточутливі ОНХД,

плівкоутворюючі полімери та органічні розчинники. Фоточутливі ОНХД - це

переважно складні ефіри або аміди сульфокислот з плівкоутворювачем на

основі новолачних і частково резольних фснолформальдегідних смол. До складу

копіювальних розчинів входить найчастіше суміш органічних розчинників,

наприклад, ацетон, етилцелозольв, диметилформамід. Максимум спектральної

чутливості таких шарів припадає на (= 350 нм та (=400 нм.

Під дією фотоенергй' на гідрофобний копіювальний шар у ньому в

присутності вологи утворюється розчинна у воді інденкарбонова кислота. Для

повного видалення її з проекспонованих ділянок, копію проявляють у

слаболужних (0,2-5%-х) розчинах. Найчастіше це розчини КОН (МаОН), НазР04,

чи Nа2Sі0з. Якісне проявлення забезпечують проявники з двома або й трьома

зазначеними компонентами.

4.Монометалеві форми.

Завдяки високим техніко-економічним показникам і репродукційно-

графічним можливостям офсетний спосіб друку займає сьогодні домінуючі

позиції серед інших при друкуванні найрізноманітніших видів продукції

від пакувальної, рекламної до високохудожньої репродукції.

Одна з важливіших переваг офсетного виробництва - висока

продуктивність при значному скороченні виробничого циклу виготовлення

високоякісних друкарських форм, які є недорогими і високотаражними.

,, Сьогодні майже у всіх випадках форми плоского офсетного друку

виготовляють на заздалегідь очутливлених пластинах (ЗОП) на алюмінії.

Технологію , виготовлення форм автоматизовано, проте можливе їх якісне

виготовлення на операційному обладнанні як на великих поліграфічних

підприємствах, так і на малих.

На ринку України пропонується широкий вибір ЗОП фірмами: Kodak

Polichrome Graphics, Agfa-Gevaert AG, Du Pont, Lastra тощо.

Один із найкрупніших виробників – Agfa пропонує пластини Agfa Ozasol,

які мають відмінні друкарські властивості і відтворюють найдрібніші деталі

при високій тиражостійкості. В асортименті фірми є пластини для аркушевого,

рулонного і пробного друку; позитивні і негативні. Найпоширеніші для

великих і середніх тиражів - Р5S, Р64, Р6S, Р71, Р75 і негативні N61, N71,

N70. Для пробного друку - Р11, Р35. Пластини забезпечують роздільну

здатність 120 лін/см, видільну - 4 мкм, тиражостійкість від двох до

трьохсот тисяч відбитків без термооброблення.

Другий потужний виробник ЗОП - фірма Foji Film також виробляє різні

типи негативних та позитивних пластин. Для пробного друку - VРР-Е, для

середніх тиражів - VРS-Е, VРD-Е, FND-Е, FNS-Е, VNSV, для великих тиражів -

VРV-Е.

Фірма Kodak Polichrome Graphics та її дочірнє підприємство на Балканах

Polichrome РОАР випускають дешеві позитивні пластини Easyprint та РР-1, 2,

3 відповідно з тиражостійкістю 50-100 тис. відбитків, високою роздільною

здатністю, яка дозволяє відтворити 2 та 98 % растрові крапки. Для великих

тиражів фірма випускає пластини Virage та Vektor з тиражостійкістю після

термооброблення 1 та 2 млн. відбитків відповідно.

Від фірми Du Pont для високоточних робіт - пластини Spartan, для

великих тиражів — Triton, для робіт із стохастичним раструван-ням -

Primera.

Від фірми Lastra — пластини для будь-яких робіт – Futura Oro, Super

Nowa для газетного виробництва - Nitiosan, для малих тиражів -Euro-101.

4.1.Виготовлення ЗОП на алюмінії

Як правило, для виготовлення формних пластин застосовують

високоякісний алюміній, з домішками інших металів не більше 0,5%, з

копіювальним шаром на основі ОНХД. Алюмінієвий прокат для виготовлення ЗОП

повинен відповідати наступним вимогам: висота нерівностей поверхні не

повинна перевищувати 3 мкм; граничні відхилення товщини основи ± 0,01 мм;

високі показники твердості та опору на розрив.

[pic]

1 - формна основа (алюміній товщиною 0,15-0,60 мм);

2 - гідрофільний шар (оксидна плівка з гідрофільним наповнювачем 2-3,5

мкм);

З - копіювальний шар на основі ОНХД товщиною = 1,8-3 мкм.Рис. 1. Будова ЗОП

на алюмінії.

Процес виготовлення формної пластин починається з очищення поверхні

алюмінієвого полотна водним розчином лугу-

Наступна операція - електрохімічне зернування в азотній або соляній

кислоті (в залежності від необхідного ступеня розвивання поверхні). Напруга

електричного струму при зернуванні - декілька десятків тисяч вольт. Для

рулонних друкарських машин потрібна більш розвинена поверхня формного

матеріалу, ніж для аркушевих. Завдяки зернуванню, оксидуванню та наповненню

поверхня алюмінію стає пористою і здатною утримувати достатню кількість

зволожуючого розчину для забезпечення необхідного балансу фарба-зволожуючий

розчин при друкуванні.

Цікаву технологію зернування застосовує фірма Foji Film. Технологія

Multigrain полягає у комбінованому зернуванні: крупне зерно забезпечує

якісне відтворення півтонів та добре сприймання зволожувача, середнє -

відповідає за тиражостійкість форм, а баланс фарба-зволожуючий розчин

досягається наявністю мікропор.

Якість зернування характеризується шорсткістю Rа - середньоарифметичне

відхилення від середньої лінії висоти мікронерівностей та Rc; - кількість

мікронерівностей (зерен) на 1 см поверхні. Так, наприклад, пластини Ozasol

Р5S на відміну від пластин Р51 цього ж виробництва мають більш розвинену

структуру поверхні завдяки зернуванню в азотній кислоті. Також більш

дрібнопористою є структура поверхні італійських пластин Futura Oro: Rа =

0,53 мкм; Rc =175 зерен, а у пластин Р51 - Rа = 0,62 мкм; Rc = 167 зерен.

Ступінь зернування також опосередковано впливає на роздільну здатність

форм.

Після електрохімічного зернування пластина анодується. При цьому на

пластині формується шар оксиду, що підвищує механічну міцність поверхні

приблизно у 100 разів. Наповнення оксидної плівки при обробці гарячою

водою чи рідким склом забезпечує утворення стійкої гідрофільної плівки і

виключає потребу у гідрофілізуванні прогалин після проявлення копії.

На підготовану таким чином поверхню алюмінію наноситься

копіювальний шар, який завдяки високим і стійким гідрофобним

властивостям на готовій формі слугує друкувальними елементами, які

сприймають фарбу. Принциповий склад копіювального розчину - це

діазокомпоненти, які реагують на УФ-випромінювання з довжиною хвилі 400-

430 нм; новолачні та резольні смоли, які забезпечують утворення

гідрофобної плівки і, таким чином, відповідають за змочування

друкувальних елементів фарбою; суміш органічних розчинників (ацетон,

етилцеллозольв, етилацетат), які забезпечують гомогенність копіювальних

розчинів та добре змочування ними поверхні формного матеріалу, а також

барвники, які забарвлюють шар і під дією випромінювання змінюють свій

колір, що дозволяє візуально контролювати і коригувати копію.

Спосіб нанесення копіювального шару переважно є "секретом" фірми-

виробника. Він повинен забезпечувати рівномірність нанесення, захист від

впливу статичної електрики і запобігати розпилюванню копіювального

розчину у повітрі.

Максимальний контакт фотоформи з пластиною при копіюванні деякими

фірмами забезпечується введенням у копіювальний шар спеціальних

мікропігментів, які утворюють мікровиступи (( 3 мкм) на поверхні шару. Інші

фірми (наприклад, Lastra) на поверхню копіювального шару наносять

мікрокраплі водорозчинних смол. Це забезпечує швидке досягнення вакууму у

копіювальній рамі та хороший контакт між фотоформою та фоточутливим шаром

при експонуванні. Щільне рівномірне притискання в момент нарощування

вакууму досягається за рахунок виходу повітря своєрідними "коридорами" між

цими мікровиступами.

Технологія виготовлення форм на ЗОП дуже проста. Вона зводиться до

операцій копіювання, промивання, контролю якості, коригування, нанесення

захисного колоїду та сушіння форми, які виконуються вручну, або в

автоматичному режимі у процесорі.

Технологія виготовлення форм на ЗОП дуже проста. Вона зводиться до

операцій копіювання, промивання, контролю якості, коригування, нанесення

захисного колоїду та сушіння форми, які виконуються вручну, або в

автоматичному режимі у процесорі.

Для оброблення копій машинним способом пропонується широкий вибір

процесорів, які переважно випускають фірми-виробники ЗОП. Так, фірма_Du

Pont пропонує напівавтомати VS 534 та VS 536, автомати з операцією

коригування форм А 660 та А 851.

Процесори серії Qarts оснащені мікропроцесорними засобами керування і

контролю. Система керування дозволяє оперативно змінювати температуру

проявника, контролювати рівень робочих розчинів і положення пластини у

процесорі, економне та рівномірно наносити гумуючий розчин. Процесори Qarts

є чотирьох моделей з різним розміром оброблюваної пластини та методом

подавання проявника на пластину - зануренням чи розпиленням через форсунки.

Фірма Lastra випускає також чотири моделі процесора: SМ 65, SМ 85, SМ

90 та 140 з різними форматами оброблювальних пластин і мають більшість

таких же характеристик, як і процесори Qarts.

Форми, виготовлені у процесорах, відповідають жорстким вимогам щодо

якості друку.

Всім ЗОП виробництва вище зазначених фірм властива досить велика

широта експонування при низькій енергоємності, тривалості експонування 30-

90 с. Їх застосування є економічно вигідним (витрати слабо лужного

проявника - 100-120 г/м2) і екологічно прийнятним.

Репродукційно-графічні показники високоякісних офсетних форм

відповідають вимогам образотворчої та книжково-журнальної продукції І та ІІ-

го класів .

Тиражостійкість форм, виготовлених на ЗОП, переважно перевищує 50

тис. відбитків. У багатьох вона - у межах 100-200 тис. відбитків. Підвищити

цей показник у 2-3 рази можна термообробленням протягом 8-Ю хвилин при

температурі (160-200° С. Перед термообробленням на поверхню форми наносять

захисне покриття, так званий "екран", для запобігання втрати потрібних

фізико-хімічних властивостей форм.

5.Оперативна технологія виготовлення офсетних форм. Різновиди

технології та їх особливості.

З усіх існуючих технологій виготовлення друкарських форм, що базуються

на виведенні інформації з комп'ютера безпосередньо на формну пластину

(computer-tu-plate) найпростішим варіантом, який не потребує дорогих

вивідних пристроїв (насвітлювачів), є технологія формування друкувальних

елементів за допомогою принтерів (лазерних, струминних тощо). Такі системи

складаються, в основному, з: комп'ютера та принтера і відносяться до систем

Страницы: 1, 2, 3, 4