реферат бесплатно, курсовые работы
 
Главная | Карта сайта
реферат бесплатно, курсовые работы
РАЗДЕЛЫ

реферат бесплатно, курсовые работы
ПАРТНЕРЫ

реферат бесплатно, курсовые работы
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат бесплатно, курсовые работы
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України

можуть купувати страхові послуги в такому наборі, який найбільш вигідний

для них, а продавці самі вибирають послуги, які вони можуть продати.

Страхувальники повинні мати можливість для укладання договорів на будь-які

види страхування на умовах більш повної відповідності їх інтересам і в будь-

якій страховій компанії. Такий підхід до страхування стає стимулом для

розробки і впровадження нових видів страхових послуг, удосконалення ведення

страхової справи і підвищення якості страхових послуг і на цій основі діє

можливість розвивати страховий ринок України до світового рівня.

1.3. Аналітичний зріз

З переходом народного господарства до ринкових відносин розпочався

новий етап в розвитку страхового ринку, оскільки по суті була ліквідована

державна монополія на проведення страхування. Практика підтвердила, що

монополія на проведення страхування, як і будь-яка інша монополія не сприяє

орієнтації на інтереси страхувальників, породжує відомчі інтереси,

задоволення яких стає першочерговим завданням, приводить до бюрократизації

страхового апарату, позбавляє його гнучкості і маневреності. До того ж

підвищення фінансової стійкості страхових операцій і концентрації

страхового фонду було можливим до певних меж. Негативним було те, що

Держстрах надавав обмежений набір страхових послуг. Державне страхування

орієнтувалося на задоволення потреб населення, в якого об’єкти страхування

були обмежені: домашнє майно, життя, здоров’я, будівлі, транспортні засоби.

При цьому найбільшого розповсюдження набуло страхування життя.

З реорганізацією системи Держстраху розпочали створюватись страхові

організації недержавних форм власності, які почали займатись неофіційними

видами страхування: страхування кредитів, комерційних і фінансових ризиків,

біржових операцій. Почали розроблятися нові правила особистого і майнового

страхування.

Негативним моментом монопольного проведення страхування було також і

те, що Держстрах не завжди виконував свої страхові зобов’язання по захисту

інтересів страхувальників, що завдало значну шкоду розвитку страхування і

викликало недовіру страхувальників до цієї важливої справи. Тому нові

страхові компанії України бажали розширити сферу послуг і укріпитися на

страховому ринку, повинні зруйнувати існуючий стереотип про страхування і

довести суспільству, що сучасний страховий бізнес не має нічого спільного

із своїми попередниками.

Разом з тим розвиток страхових відносин обумовлює необхідність

створення страхового ринку нового типу. Спочатку Укрдержстрах, як

правонаступник Держстраху СРСР в Україні, у вересні 1993 р. був

перетворений в Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» і окремі

компанії на базі старої системи. Одночасно інтенсивно розпочали

створюватися і комерційні страхові компанії різного профілю. Динаміка

чисельності страхових компаній в Україні характеризується такими даними: в

1990р.( 7, 1991р. (28, 1994р. — 616, 1995р. (655, 1996р. ( 700, 1997р. —

241, 1998р. — 233, 1999р. — 254, 2000р. ( 283, і на початок 2001р.( 328

компаній.

Як відомо, стан справ на страховому ринку, як правило, відображає

загальну ситуацію в економіці держави. Досвід функціонування страхового

ринку України показав, що швидке зростання кількості страхових компаній не

означає якісних змін в страховій сфері і перш за все наявності конкуренції

страхових послуг. Визначальними в умовах ринкової економіки для більшості

страховиків стали проблеми їх адаптації до ринкової кон’юнктури і

конкурентного середовища та можливості в забезпеченні фінансової стійкості

як самих страхових компаній, так і страхових операцій, які вони проводять.

Тому не дивно, що кількість страхових компаній зменшилася в 1998 р. до 233

проти приблизно 700 різних страхових товариств і організацій, які

функціонували з початкового періоду становлення страхового ринку. При цьому

були й інші об’єктивні і суб’єктивні причини і особливо загальна економічна

і фінансова криза та пов’язані з цим проблеми збитковості галузей народного

господарства, невиплати заробітної плати і зубожіння населення та втрата

довіри населення до продекларованих економічних і ринкових перетворень, в

тому числі і до розвитку страхування, як однієї з дієвих форм соціального

захисту населення. Крім того, необхідно звернути увагу і на те, що значним

запізненням Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про страхування»

(Постанова Верховної Ради України № 85/96-ВР від 7 березня 1996 р.), що

також не сприяло нормальному розвитку страхового ринку в Україні. За даними

Укрстрахнагляду, після набуття чинності даного Закону в перелік страхових

організацій, які отримали ліцензії на здійснення страхової діяльності та

пройшли перереєстрацію, було включено лише 212 страхових організацій різних

типів.

Кінець 90-х років характеризувався збільшенням валових показників

страхових платежів, ростом кількості страховиків і їхньою спеціалізацією по

видах страхування, розвитком перестрахувальних операцій як на внутрішньому

(національному), так і на зовнішньому (світовому) страховому ринку

(табл.5).

Таблиця 5. Динаміка розвитку страхового ринку України

|Страхова премія на |232 |373 |454 |1692 |3387 |4583 |8122 |9239 |

|одного страховика | | | | | | | | |

|Страхові виплати |95414|14427|14731|12918|17784|360919|407000|424205|

| | |2 |1 |2 |5 | | | |

|Страхова виплата на |155 |220 |210 |535 |763 |1421 |1547 |1293 |

|одного страховика | | | | | | | | |

|Рівень виплат, % |66 |59 |46 |32 |23 |31 |19 |14 |

|Сформовані страхові |49339|65216|92681|15983|44769|537041|959000|118515|

|резерви | | | |8 |2 | | |6 |

|Передано в |- |38295|55450|63060|23853|451169|918000|142942|

|перестрахування | | | | |1 | | |7 |

|Обсяг сплачених |- |22573|64210|11865|15059|327872|51100 |103687|

|страхових фондів | | | |6 |5 | | |7 |

|Кількість |616 |655 |700 |241 |233 |254 |263 |328 |

|страховиків | | | | | | | | |

Розвиток страхового ринку України за останні 8 років знаходився в

умовах пожвавлення економічної діяльності, зниження темпів падіння

виробництва. Це не могло не вплинути на його розвиток, і він розвивався

досить високими темпами (таблиця 6).

Таблиця 6. Темпи росту страхування в Україні

|Показники по роках |Темп росту, % |

|Страхова премія на одного |159 |122 |373 |200 |135 |177 |114 |

|страховика | | | | | | | |

|Страхові виплати |151 |102 |88 |138 |203 |113 |104 |

|Страхова виплата за одного |142 |95 |255 |142 |186 |109 |84 |

|страховика | | | | | | | |

|Сформовані страхові резерви|132 |142 |172 |280 |120 |178 |125 |

|Передано в перестрахування |- |145 |114 |378 |189 |203 |150 |

|Обсяг сплачених статутних |- |284 |185 |127 |218 |56 |205 |

|фондів | | | | | | | |

|Кількість страховиків |106 |107 |34 |96 |109 |103 |125 |

Намітився ряд тенденцій, серед яких:

. темпи росту страхових платежів продовжують випереджати темпи росту

страхових виплат;

. поетапно збільшуються обсяги страхових резервів;

. намітилася тенденція значного збільшення сплачених статутних фондів, що

свідчить про привабливість для інвестування страхового ринку, як сфери,

що динамічно розвивається, і усвідомлення страховиками необхідності

збільшення капіталізації для виконання страхових зобов'язань.

Державна політика розвитку страхового ринку України супроводжувалася

удосконаленням нормативно-правового забезпечення, збільшенням кількості

страхувальників, упровадженням нових видів страхування і підвищенням

надійності роботи страхових компаній і посередників, що знайшло своє

підтвердження в прийнятті органами державної влади нових нормативно-

правових актів і внесенні змін у діючі. Уперше на більш тривалий термін

постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 року № 98

затверджена Програма розвитку страхового ринку України на період 2001(2004

року, що визначила основні напрямки розвитку страхового ринку і заходу щодо

створення привабливого і доступного для страхувальників ринку страхових

послуг, перетворення страхування в ефективну складову частину соціального

захисту населення. Найважливішим етапом розвитку страхування стало

прийняття в 2001 році Законів України «Про страхування» і «Про фінансові

послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг».

За експертними оцінками, сьогодні в Україні застраховано лише 10%

ризиків, тоді як у більшості країн цей показник складає 90-95%. Частка

страхового ринку України в загальноєвропейському обсязі страхових послуг

складає лише 0,05% - при тім, що в Україні проживає 7% населення Європи.

Незважаючи на номінальне зростання обсягів страхових платежів, частка

страхового ринку в 2001 році склала лише 1,5% ВВП. При цьому для розвитих

країн аналогічний показник складає 8-12%.

Таблиця 7.Частка страхування у ВВП

|Рівень інфляції, % |501,1|281,7|139,7|110,1|117,7|116,9|125,8|106,1|

|Дисконтна ставка НБУ,%|252 |105 |40 |35 |60 |45 |27 |12,5 |

|Курс дол. США/ грн. |1,04 |1,794|1,893|1,899|3,427|5,218|5,434|5,298|

| | | | | | |9 |5 |5 |

В останні роки страховий ринок по темпах розвитку випереджає інші

сектори економіки України. Це стало можливим завдяки ефективному

задоволенню страховиками запитів одночасно двох категорій страхувальників:

тих, хто хоче захистити свої засоби від ризиків, і тих, хто боре з

непомірним податковим тягарем. При цьому попит на страхування як інструмент

податкової оптимізації з кожним роком удосконалюється і залучає нових

клієнтів. Таким чином, реальне страхування за різними оцінками складає 25-

40% від загальних показників. Особливо висока частка "псевдострахування" у

добровільному майновому страхуванні, оскільки витрати на страхування майна

юридичних осіб відносяться на валові витрати, а розміри страхових тарифів

за згодою сторін договору страхування застосовуються, як правило, з

підвищувальним коефіцієнтом від 1 до 5 до базового. Непрямим підтвердженням

цих негативних тенденцій є те, що темпи приросту в 2001 році страхових

платежів по майновому страхуванню зросли до 50,25% (у 2000 році до

106,32%), а темпи приросту страхових виплат знизилися і склали відповідно

20,19% і 3,31%. Як не дивно, рівень виплат по обов'язковому недержавному

страхуванню з кожним роком планомірно збільшується, а в 2001 році

зафіксований навіть вище середньоринкового. Аналізуючи даної таблиці 8,

можна зробити висновок, що реальне страхування стало утрачати свої позиції

починаючи з 1998 року.

Таблиця 8. Рівень страхових

виплат

|Рік |Усього |Види страхування |

| | |Добровільне страхування |Обов'язкове |

|1997 |31,6 |25,2 |34,0 |54,3 |112,4 |1,0 |92,5 |

|1998 |22,5 |16,0 |25,5 |64,8 |102,3 |2,5 |98,2 |

|1999 |31,0 |26,6 |14,14 |125,1 |92,1 |5,8 |101,2 |

|2000 |19,1 |12,5 |14,3 |17,5 |91,1 |10,5 |94,1 |

|2001 |14,0 |6,6 |18,8 |57,9 |30,6 |15,3 |93,3 |

Загальна (валова) сума страхових виплат, здійснених страховиками за 2001

рік, склала 424 млн. грн. У порівнянні із 2000 роком обсяги вказаного

показника зросли лише на 17 млн. грн. (у 1,04 раза). Обсяг виплачених

безпосередньо страхувальникам страхових сум/відшкодувань за 2001 рік склав

402,2 млн. грн., в тому числі страхувальникам-громадянам 210,3 млн. грн.

Структура страхових виплат за 2001р. [pic]

Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих за 2001 рік,

склала 3 031 млн. грн. У порівнянні з 2000 роком обсяги вказаного

показника зросли на 895 млн.грн. (у 1,4 раза). Сума страхових премій,

отриманих безпосередньо від страхувальників, за 2001 рік склала 2 510,9

млн.грн., в тому числі від страхувальників-громадян - 317,6 млн.грн.

Структура страхових премій за 2001 рік

[pic]

Загальний обсяг статутних фондів страховиків за станом на

31.12.2001р. склав 1036,8 млн. грн. і в порівнянні з аналогічним показником

за станом на 31.12.2000р. зріс на 525,8 млн. грн. (у 2 рази). Власний

капітал страховиків за станом на 31.12.2001р. склав 1924 млн. грн.

Розмір сформированих страхових резервів на початок 2001р. досяг

1184,2 млн. грн., що на 225,2 млн. грн. більше аналогічні показники на

початок 2001р. (у 1,2 рази).

Отже в розвитку страхового ринку в Україні намітились позитивні

тенденції, серед яких можна виділити такі:

. темпи росту страхових платежів випереджають темпи росту страхових

виплат;

. має місце значне збільшення обсягів сформованих резервів на кінець року

по відношенню до зібраних за рік платежів;

. намітилася тенденція до збільшення сплаченних статутних фондів.

Розділ ІІ. Економічна необхідність та сутність страхового ринку

2.1. Необхідність, економічний зміст та розвиток страхування

Специфічність страхування, як економічної категорії, обумовлюється

трьома основними ознаками: випадковим характером настання руйнівної події,

надзвичайністю нанесеного збитку (шкоди) в натуральному і грошовому

відношенні та об’єктивною необхідністю попередження і подолання наслідків

вказаної події і відшкодування матеріальних чи інших втрат.

Страховий захист може бути забезпечений лише при умові, якщо

суспільство має відповідні кошти для попередження і відшкодування

матеріальних втрат. Звідси виникає об’єктивна необхідність обособлення для

цієї мети частини валового національного продукту, тобто формування

страхового фонду, який являє собою резервний запас матеріальних і грошових

засобів для забезпечення неперервності процесу суспільного відтворення і

надання допомоги людям на випадок настання надзвичайних подій.

Страховий фонд створюється в результаті перерозподілу валового

національного продукту. На практиці існує три форми організації страхового

фонду, в яких суб’єктами власності на його ресурси виступають держава,

окремий виробник чи страховик (спеціалізована страхова компанія).

Страхування є економічною категорією, яка представляє собою сукупність

особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу

формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду,

призначених для відшкодування надзвичайної шкоди підприємству, організація,

надання грошової допомоги громадянам. Разом з тим страхування виступає з

одного боку засобом захисту виробництва, підприємництва, майна, добробуту

людей, а з іншого боку — як вид діяльності, що приносить прибуток.

Страхування має такі характерні риси, які виділяють його з інших

економічних категорій:

. наявність двох сторін: страховика і страхувальника;

. цільове призначення створюваних грошових фондів та їх витрати лише на

покриття втрат в завчасно обумовлених випадках;

. замкнутість перерозподільних відносин між учасниками страхування;

. часовий і міжтериторіальний розподіл ресурсів;

. еквівалентність відносин, тобто поверненість платежів, оскільки вони

призначені для виплат спільноти страхувальників.

Економічна сутність страхування проявляється в його функціях, які

обумовлюють суспільне призначення даної категорії. Страхування виконує такі

основні функції:

1. ризикова, так як страхування пов’язане з ризиковим характером

виробництва. В рамках дії ризикової функції здійснюється перерозподіл

грошової форми власності серед учасників страхування у зв’язку з

наслідками випадкових страхових подій;

2. попереджувальна функція. Значна частина перерозподільних відносин

пов’язана з функціонуванням попереджувальних заходів по зменшенню

страхових ризиків. Разом з тим організація цих відносин часто залежить

від рівня захищеності майна і життя страхувальників, від настання

страхової події;

3. заощаджувальна функція. Довгострокові види страхування є засобом

накопичення населенням коштів до настання певної події в їх житті аж до

закінчення строку страхування.

Сучасні економісти відзначають, що страхування, як економічна

категорія, включає такі основні елементи: ризикові обставини, ситуація

ризику, вартість (оцінка) об’єкта страхування, страхова подія, страхова

сума, страховий внесок, страховий випадок, витрати (збиток) страхувальника,

страхова виплата.

Збільшення попиту на страховий захист зумовило перехід до продажу

страхових полісів з подальшим відшкодуванням збитків, які спочатку

здебільшого продавались товариствами взаємного страхування.

Найбільш інтенсивно всі форми і види страхування розвиваються в ХХ ст.

і воно стає невід’ємним атрибутом ринкової економіки при нерівномірному

розвитку страхового бізнесу в окремих країнах і континентах.

Революційні події в жовтні 1917 р. внесли і відповідні зміни у ведення

страхової справи, так як в 1918 р. вона була оголошена державною

монополією. Всі страхові операції здійснювалися Головним управлінням

державного страхування при Міністерстві фінансів з єдиними правилами і

тарифами по кожному виду страхування. За роки радянської влади страхова

справа розвивалася нерівномірно, оскільки державна власність становила до

94% вартості майна, що перебувало на балансах господарських формувань.

Держстрах СРСР по суті був монополістом у страхуванні. Починаючи з 1991

року, після припинення існування СРСР, Україна стала самостійно вирішувати

всі питання організації страхової діяльності. 1991-1996р.- це період

створення і прийняття перших законодавчих актів по регулюванню діяльності

на страховому ринку. Страховий ринок України функціонував на базі

нормативних документів, що регламентують діяльність господарчих товариств

узагалі, не з огляду на особливості даної сфери. 7 березня 1996 року

Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про Страхування». Необхідність

прийняття даного закону була очевидна, оскільки старе страхове

законодавство вже не могло еффективно регулювати діяльність страхових

організацій і інших учасників страхового ринку. У період становлення

ринкової економіки страховий ринок в Україні значно збільшив свої обсяги і

досяг якісно нового рівня розвитку. Кінець 90-х років характеризувався

збільшенням кількості страхових договорів, стабілізацією кількості

страховиків і їхньою спеціалізацією по видах страхування, розвитком

перестрахувальних операцій. Проте розвиток страхової справи ще сильно

відстає від рівня країн з ринковою економікою навіть в умовах незалежної

держави, що зумовлює необхідність проведення глибоких економічних реформ,

складовою частиною яких повинна бути ефективна система страхування фізичних

і юридичних осіб.

2.2 Організаційна структура страхового ринку

Ринковій економіці притаманні певні атрибути, без яких вона не може

існувати. Одним з таких об’єктивних атрибутів є страховий ринок.

Необхідно особливо відзначити, що різні автори дають своє тлумачення

поняття страхового ринку. Ю.М.Журавльов / «Страховий ринок — система

економічних відносин, яка складає сферу діяльності страховиків і

перестрахувальників в даній країні, групі держав і в міжнародному масштабі

по наданню відповідних страхових послуг страхувальникам». Разом з тим він

виділяє і термін «обмежений страховий ринок». Якщо страхування або

перестрахування не можуть бути розміщені на страховому ринку якої-небудь

іншої країни повністю, то такий ринок є обмеженим. [ 6 ]

В широкому розумінні страховий ринок являє собою всю сукупність

економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхових послуг, тобто

ринок забезпечує органічний зв’язок між страховиками і страхувальниками і

тут здійснюється обов’язкове визнання страхової послуги. При цьому

необхідною умовою існування страхового ринку є наявність суспільної потреби

на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби. Об’єктивною основою

страхового ринку є виникнення в процесі відтворення необхідності надання

грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених подій. При

цьому основним економічним законом функціонування страхового ринку є закон

попиту і пропозиції.

Згідно з кількістю діючих на страховому ринку страхових компаній на

ньому складаються специфічні умови, які впливають на відносини страховиків

і страхувальників, рівень і методи державного регулювання, способи надання

страхових послуг, організаційні особливості страхових компаній тощо.

З точки зору суб’єктів страхового ринку можна представити наступну

схему їх взаємозв’язку (рис.1).

Згідно з українським законодавством в Україні можуть створюватися

страхові компанії у формі акціонерних товариств, товариств з додатковою

відповідальністю, товариств з повною відповідальністю та командитних

товариств.

Нині найбільш розповсюдженою формою організації страхових компаній є

акціонерні товариства.

Акціонерні товариства — форма об’єднання капіталу шляхом випуску акцій

на суму консолідованого капіталу. Існує два типи акціонерних товариств:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


реферат бесплатно, курсовые работы
НОВОСТИ реферат бесплатно, курсовые работы
реферат бесплатно, курсовые работы
ВХОД реферат бесплатно, курсовые работы
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат бесплатно, курсовые работы    
реферат бесплатно, курсовые работы
ТЕГИ реферат бесплатно, курсовые работы

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.