реферат бесплатно, курсовые работы
 
Главная | Карта сайта
реферат бесплатно, курсовые работы
РАЗДЕЛЫ

реферат бесплатно, курсовые работы
ПАРТНЕРЫ

реферат бесплатно, курсовые работы
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат бесплатно, курсовые работы
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Облік та аудиту комерційних банках

Д-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки суб'єкта господарської діяльності”;

К-т рахунку
№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”,

рахунок
“Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями”.

Установа банку передає підприємству зв'язку також зразки підписів своїх службових осіб і відбиток гербової печатки.

Підприємство зв'язку одержане гарантоване доручення здає в установу банку, що його обслуговує, а остання зараховує надходження коштів записом в обліку:

Д-т рахунку
№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”,

рахунок
“Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями”;

К-т рахунку

2600 “Поточні рахунки суб'єкта господарської діяльності” (підприємства зв'язку).

Якщо підприємство зв'язку обслуговується іншим банком, то банк, що обслуговує підприємство зв'язку, надсилає банку платника дебетове повідомлення. Одержавши його, останній списує раніше Депоновані кошти у себе з рахунку № 2602 і перераховує банку підприємства зв'язку:

Д-т рахунку

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”.

рахунок
“Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями”;

К-т рахунку
№ 1200 “Коррахуноку Національному банку України”.

Одержавши кошти, банк підприємства зв'язку зараховує їх на поточний рахунок підприємства зв'язку:

Д-т рахунку
№ 1200 “Коррахунок у Національному банку України”;

К-т рахунку

№ 2600 “Поточні рахунки підприємства зв'язку”, і списує реєстр гарантованих доручень з позабалансового рахунку № 9831 “Документи і цінності, відіслані на інкассо”.

Невикористана сума гарантованого доручення при поданні платником його першого примірника установі банку, в якому за депоновані кошти платника на рахунку № 2602, відновлюється йому на поточний рахунок:

Д-т рахунку
№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”,

рахунок
“Розрахунок гарантованими платіжними дорученнями”;

К-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки суб'єкта підприємницької діяльності”.

6.4 Облік операцій при розрахунках платіжними вимогами дорученнями

При цій формі в розрахунках беруть участь два суб'єкти:

-- постачальник (сировини, товарів, робіт, послуг), що має право на одержання платежу;

-- платник (одержувач), що має право доручити банку здійснити платіж зі свого розрахункового (поточного, бюджетного) рахунку.

Платіжна вимога-доручення -- це розрахунковий документ, що являє собою вимогу одержувача коштів до платника, про сплату певної суми через банк (додаток 7).

Платіжна вимога-доручення виписується постачальником після того, як він виконав свої зобов'язання перед покупцем, і разом з відвантажувальними, транспортними документами пересилається, поза банком, платнику. Останній перевіряє відповідність цих документів договірним зобов'язанням, заповнює ту частину платіжної вимоги-доручення, яка підтверджує його згоду на здійснення платежу і передає їх у свій банк для оплати.

Можливий варіант передачі постачальником платіжних документів платнику через свій банк з пересилкою останнім у банк покупця.

В обліку, в обох випадках, здійснюються наступні записи.

Банком платника:

Д-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки”;

К-т рахунку
0 1200 “Коррахунок у Національному банку України”.

Банком постачальника:

Д-т рахунку
№ 1200 “Коррахуноку Національному банку України”;

К-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки” (клієнта).

Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями наведена нижче:

Де: 1 -- угода з зазначенням форми розрахунків -- платіжними вимогами-дорученнями; 2 -- відвантаження товару, продукції або передача робіт, послуг; 3 -- документи на відвантаження або передачу і платіжні вимоги-доручення, відправлені або вручені покупцю; 4 -- покупець до оформлює платіжні документи і здає в свій банк на оплату; 5 -- банк покупця здійснює платіж з врученням виписки про це із його поточного рахунку і надсилає документи в банк постачальника; 6 -- банк постачальника здійснює зарахування коштів на рахунок свого клієнта з врученням виписки про це з його поточного рахунку.

6.5. Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками

Розрахунковий чек -- це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекоотримувачу зазначену в чеку суму коштів. Заповнена форма чека наведена у додатку 8.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності. Вони виготовляються на спеціальному папері на Банкнотній фабриці Національного банку України.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.

Строк дії чекової книжки -- один рік; розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі -- три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.

Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів. У ньому не допускається виправлень та використання факсиміле замість підпису.

Чек із чекової книжки подається до оплати в банк чекоутримувача протягом 10 календарних днів (день виписування чека не враховується).

Власнику заборонена передача чекової книжки будь-якій іншій юридичній або фізичній особі.

Відображення в обліку операцій з розрахунку чеками здійснюється таким чином.

1. Згідно заяви клієнта з його поточного рахунку банк депонує йому суму на спеціальному рахунку, одержуючи комісійні за послуги:

Д-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки”;

К-т рахунку

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, аналітичний рахунок “Розрахунки чеками”;

К-т рахунку
№ 6110 “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів (на суму визначену за послугу)” і одночасно списується на видаток з позабалансового рахунку № 9821 “Бланки суворої звітності”.

У міру розрахунків з постачальниками продукції, товарів, робіт, послуг чекодавець виписує чек на суму платежу, що не перевищує ліміту (граничної суми, що зазначена на зворотному боці чека) і передає його постачальнику-чекоотримувачу. Останній перевіряє обов'язкові реквізити і на зворотному боці чека завіряє його підписами посадової особи згідно з карткою зразків підписів, та відбитком печатки.

2. Після надходження розрахункових чеків від іногородніх чекоотримувачів у банк-емітент здійснюється їх оплата з аналітичного рахунку чекодавця депонованих сум:

Д-т рахунку
2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”,

аналітичний рахунок “Розрахунки чеками”;

К-т рахунку
№ 1200 “Коррахунок у Національному банку України”.

У випадку, якщо чекодавець і чекоотримувач обслуговуються в одній установі банку:

Д-т рахунку
№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”

(відповідний аналітичний рахунок);

К-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки”.

3. При інкасовому варіанті розрахунків чеками банк чекоотримувача для контролю за оплатою чеків прибуткує їх надходження на позабалансовому рахунку № 9830 “Розрахункові документи і цінності, прийняті на інкасо”, що чекають акцепту до сплати. При повідомленні банком-емітентом про відсутність коштів на спеціальному рахунку № 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності” або при наявності порушень в оформленні чека (виправлення, факсиміле підпису, сума чека перевищує задепоновану) банк чекоотримувача списує суму з зазначеного позабалансового рахунку № 9830 “Розрахункові документи і цінності, прийняті на інкасо” і повертає чек чекоотримувачу із зазначенням причин його несплати.

4. Якщо клієнт припиняє подальші розрахунки чеками, при наявності невикористаного ліміту до закінчення строку дії чекової книжки, за його дорученням (фізична особа -- за заявою) залишок ліміту зараховується на той рахунок, з якого депонувалися кошти:

Д-т рахунку

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, аналітичний рахунок “Розрахунки чеками”;

К-т рахунку
№ 2600 “Поточні рахунки”.

Схема документообігу при розрахунках розрахунковими чеками наведена нижче:

Де: 1 -- подача заяви на придбання чекової книжки; 2 -- видача чекової книжки з депонуванням суми ліміту; 3 -- відвантаження продукції, товару, послуг; 4 -- передача чека на оплату продукції, товару, послуг; 5 -- документи на оплату і реєстр чеків: б -- зарахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника, передача документів банку покупця; 7 -- надання витягу із рахунку депонованих сум.

6.6. Облік операцій при розрахунках акредитивами

Акредитив -- це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі (постачальнику, бенефіціару), безпосередньо або через інший уповноважений банк, платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві. Форма заяви на акредитив наведена в додатку 9.

Банк платника в цьому випадку називають банк-емітент, тобто виконуючим наказ платника, банк постачальника -- банк-виконавець.

Необхідною умовою здійснення розрахунків за акредитивом є обумовленість цього в угоді, що регулює взаємовідносини, укладені між покупцем і постачальником. Акредитиви застосовують при міжміських розрахунках, а також якщо постачальник переводить покупця на цю форму розрахунків, щоб мати гарантію одержання оплати, або в порядку санкцій.

Залежно від того, де акумулюються грошові кошти або чиїми коштами спочатку здійснюється сплата постачальнику, застосовують такі види акредитивів:

покритий -- за яким для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банкуемітенті, або виконуючому банку;

непокритий -- оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту або гарантії.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві повинно бути зазначено, чи є він відзивним, чи безвідзивним. При відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

Відзивний -- акредитив, який банк-емітент має право змінити або відізвати без погодження з постачальником (бенефіціаром).

Безвідзивний -- акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Акредитив відкривається тільки для розрахунків з одним постачальником і не може переадресовуватися. Умови його використання зазначаються платником у заяві на відкриття акредитива, реквізитами якого є:

-- номер угоди, за якою відкривається акредитив;

-- строк дії (дата відкриття і закриття акредитива);

-- назва постачальника;

-- назва банку-виконавця акредитива;

-- місце виконання акредитива;

-- умови реалізації акредитива (документи, строки їх подання і порядок оформлення, вид товару, спосіб відвантаження);

-- вид акредитива;

-- сума акредитива.

Акредитив закривається у таких випадках:

-- після закінчення строку акредитива, про що виконуючий банк повідомляє банк-емітент;

-- згідно з заявою постачальника про відмову від подальшого використання акредитива, про що виконуючий банк також повідомляє банк-емітент; невикористана сума перераховується банку покупця за його вказівкою на рахунок, з якого депоновані кошти;

-- за заявою покупця про відкликання акредитива повністю або частково закривається або зменшується вдень одержання повідомлення від банку-емітента на суму, що не перевищує залишку на рахунку “Розрахунки акредитивами”.

Якщо претензії до постачальника виникли не з вини банку, вони залагоджуються сторонами без його участі.

Розглянемо особливості обліку відкриття акредитива:

-- як покритого, з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті;

-- як покритого, з депонуванням коштів у виконуючому банку (тобто банку, що обслуговує постачальника);

-- як непокритого, тобто без депонування коштів в одному з банків, але під гарантію банка-емітента.

Схема документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті наведена нижче:

Де: 1 -- покупець-платник передає до свого банку заяву на відкриття акредитива; 2 -- банк депонує кошти на рахунку № 2602

“Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, аналітичний рахунок “Розрахунки акредитивами”, бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 2600 “Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності”;

К-т рахунку

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, рахунок “Розрахунки акредитивами” (на суму заявленого акредитива);

К-т рахунку

№ 6110 “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів” (на суму, визначену за послугу);

З -- банк покупця авізо повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива; 4 -- банк постачальника (банк-виконавець), одержавши повідомлення, інформує постачальника і банк-емітент про відкриття акредитива, який виконавець обліковує на позабалансовому рахунку № 9802 “Акредитиви до сплати” (на балансових рахунках жодних записів не здійснюють, бо гроші не надійшли); 5 -- постачальник відвантажує товар покупцю; 6 -- постачальник передає товарно-транспортні накладні й грошово-розрахункові документи своєму банку для сплати; 7 -- банк постачальника, одержавши зазначені документи, перевіряє їх та звіряє з умовами реалізації акредитива; 8 -- банк постачальника надсилає документи спецзв'язком до банку-емітента; 9 -- банк-емітент після перевірки сплачує реєстр-документів:

Д-т рахунку № 2602;

К-т рахунку 1200;

10 -- банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника:

Д-т рахунку № 1200;

К-т поточний рахунок № 2600;

11 -- банк покупця звіряє одержані документи постачальника з умовами акредитива і перераховує гроші банку постачальника бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку № 2602;

К-т рахунку 1200.

Нижче наводимо схему документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку постачальника:

У даному випадку сума депонованого акредитива підлягає перерахуванню із банку-емітента в банк виконавця. Послідовність операцій така.1. Покупець-платник подає заяву своєму банку на відкриття акредитива.2. Банк платника (емітент) прийняту до виконання заяву враховує на приході позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати” і перераховує гроші з поточного рахунку в банк постачальника бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 2600 “Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності”

(покупця);

К-т рахунку
№ 1200 “Коррахунок у Національному банку України”.

3. Авізо з доданою заявою на акредитив передається в банк постачальника, який одержані гроші зараховує на рахунок № 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності” (рахунок “Розрахунки акредитивами”) бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 1200 “Коррахунок у Національному банку України”:

К-т рахунку
№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”,

рахунок “Розрахунки акредитивами”.

4. Постачальник відвантажує товар і передає реєстри рахунків та транспортні документи в свій (виконуючий) банк.

5. Банк постачальника перевіряє документи останнього на відповідність умовам, передбаченим акредитивом, і сплачує їх:

Д-т рахунку

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, рахунок “Розрахунки акредитивами”;

К-т рахунку

№ 2600 “Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності” (постачальника).

6. Банк постачальника повідомляє банк покупця про проведений платіж.

7. Банк покупця-платника, одержавши повідомлення, списує суму акредитива на зменшення позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати”.

У випадку відкриття непокритого акредитива (про це у заяві в рядку “вид акредитива” повинен бути додатковий запис “гарантований) банк-емітент (банк покупця) враховує це за дебетом позабалансового рахунку №9122 “Непокриті акредитиви”. Банк постачальника, одержавши про це повідомлення, враховує такий акредитив за дебетом позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати”, окремо від депонованих.

Надалі, після відвантаження постачальником продукції, товару, робіт, послуг і подання відвантажуваних документів своєму банку-виконавцю, здійснюються облікові операції оплати і перерахування коштів за методикою і послідовністю, як і при розрахунках покритими акредитивами, з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті, що було розглянуто вище.

При неподанні гарантованого доручення до сплати протягом одного місяця з дня його виписування сума цього доручення перераховується з кредиту рахунку № 2602 на дебет балансового рахунку № 2909 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами” і далі, після закінчення терміну позовної давності, банк вчинює з нею згідно з чинним законодавством України.

6.7. Розрахунки платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне стягнення коштів

Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством України: за результатами розгляду претензій арбітражного суду, за штрафами і пенею митної служби, при порушеннях ціноутворення, несвоєчасному проведенні підприємствами розрахунків за енергоносії та, особливо, за санкціями податкової адміністрації.

Суми фінансових санкцій згідно з наказами, виданими Держкомрезвом України, та суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за формою, що наведена у додатку 10.

В усіх інших випадках безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги (додаток 11), яка із супровідним реєстром подається стягувачем у банк, де обслуговується платник.

Як в інкасових дорученнях, так і в платіжних вимогах у рядку “Призначення платежу” зазначається назва законодавчого акта, яким передбачено право безспірного стягнення коштів (його дата, номер і відповідний пункт) і документ, на підставі якого здійснюється стягнення.

Стягувач також подає до установи банку розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством). Ці документи на безспірне та безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від їх наявності на рахунках підприємств. При їх відсутності ці документи враховуються на позабалансовому рахунку № 9803 “Розрахункові документи, несплачені в строк через відсутність коштів у платників” з якого їх вартість списується в міру оплати.

Контрольні запитання

1. Назвіть принципи організації грошового обігу.

2. Розкрийте зміст та призначення угоди на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

3. Назвіть документи, необхідні для відкриття платіжних рахунків, та їх призначення.

4. За допомогою яких інструментів банк надає платіжні послуги.

5. Характеристика платіжних рахунків і рахунків групи “Кошти в розрахунках”.

6. Форми безготівкових розрахунків у банках України.

7. Пригадайте порядок документального оформлення і відображення в обліку при застосуванні форми розрахунків платіжними дорученнями.

8. Розкрийте методику облікового відображення операцій при застосуванні форми розрахунків платіжними вимогами-дорученнями.

9. Що Вам відомо про облік операцій при розрахунках чеками?

10. Розкажіть про методику обліку операцій при розрахунках акредитивами.

11. У чому полягає суть методики обліку операцій при розрахунках гарантованими дорученнями?

12. Розкрийте особливості методики обліку операцій при розрахунках платіжними вимогами без акцепту платників при безспірному стягненні коштів.

Вправи для самостійної роботи

Вправа 1. Від радгоспу “Березанський” до Баришівського відділення банку АПК “Україна” 10 вересня надійшло платіжне доручення № 83 від 8 вересня на суму 435 000 грош. од. за перерахунком з його розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок ремонтного заводу у тому ж відділенні за ремонт сівалки. Доручення прийнято до оплати. Того ж дня від “Заготзерно” (позичковий рахунок №414301) надійшло зведене платіжне доручення № 57 на суму 105 000 грош. од. про перерахування коштів за здане зерно тим радгоспам, які обслуговуються в цьому ж відділенні банку; радгоспу “Березанський” -- 35 000 грош. од. за зерно, здане 4 вересня (квитанції № 945, 946); свинокомплексу -- 20 000 грош. од. за продукцію, здану 9 вересня (квитанції № 967, 968); радгоспу “Баришівський” -- 50 000 грош. од. за продукцію, здану 8 вересня (квитанції № 936, 937), МФО банку 322500.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19


реферат бесплатно, курсовые работы
НОВОСТИ реферат бесплатно, курсовые работы
реферат бесплатно, курсовые работы
ВХОД реферат бесплатно, курсовые работы
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат бесплатно, курсовые работы    
реферат бесплатно, курсовые работы
ТЕГИ реферат бесплатно, курсовые работы

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.