Вплив іноземного перестрахування на платоспроможність вітчизняних страхових компаній на прикладі ЗАТ УАСК "АСКА"

Клієнти ЗАТ «УАСК АСКА»: МСП ПКФ «Імпульс», «Мiськенерго», Донецьк, НПО «Інкор», ЗАТ «Видавнича група «Сегодня», КДАЗ «АВІАНТ», ТОВ «Київський Реслублiканський Автоцентр», Посольство США в Україні, ТОВ «Український папір», ТОВ «Концерн Нафтоенерго», ТОВ «Астеліт», Борщагiвський хімфарм завод, ХТЗ (Харківський тракторний завод), КП «Авіакомпанія «Донбасаеро», ВАТ «Донецьккокс», СП ТОВ «Метален», ЗАТ «Керамет», ТОВ «Готель Донбас Палас», ТЦ «Золоте кільце», ЗАТ ВО «Конті», ВАТ «Дон цемент», ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Біола»), ЗАТ СК «Укрферрі», ВАТ «Одеський кабельний завод», Iллічівськиі морський торговий порт, ВАТ «Запоріжкокс», ВАТ «Запоріжський завод високовольтної апаратури», Туристичний комплекс «Буковель», ВАТ «Півничний ГЗК», ВАТ «ЦентральнийГЗК», ВАТ «Суха Балка», ВАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», ВАТ «Макіївський металургійний завод», ПО «Макіїввугілля», ВАТ «МК «Азовсталь», ВАТ «Марковім», ЗАТ «Азовстальбуд», ВАТ «Укртелеком», ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб», ВАТ «Павлоградвугілля», ЗАТ «Полтавпиво», Генеральне консульство Росії в Криму, ВАТ «Сумське НВО ім.Фрунзе», СП ТОВ «Арсенюк і Стефаник» [63].

Партнери компанii в галузi перестрахування: Hannover Re (Німеччина), SCOR (Франція), Frankona (Німеччина), Польське перестрахувальне товариство (Польша), Caisse Centrale de Reassurance (CCR) (Франція), Transatlantic Reinsurance (Франція), Московське перестрахувальне товариство (Росія), Російське перестрахувальне товариство (Росія), САТ «Інгосстрах» (Росія), Транссибірська перестрахувальна корпорація (Росія), ВАТ «Находка Ре» (Росія), ЗАТ «Лексгарант» (Росія), САТ «Балва» (Латвія), Swiss Re (Швейцарія), Peco Pe (Росія), САТ АВІКОС (Росія), Росгосстрах (Росія), Прогрес гарант (Росія), Альфа страхування (Росія), Росно (Росія), Скандинавія (Росія) [63].

Страхові та перестрахувальні брокери: Брокер Lloyds MarSh Ltd, міжнародний брокер Oakeshott Insurance Consultans Ltd, ТОВ «Вілліс Страхові брокери».

Страхові брокери: ТОВ з II “ЕОС РИЗИК Україна», ТОВ «Страховий брокер «Дедалі», ТОВ «Сграховий брокер «РОЛЛ», ДП «Брокерський дім «Вибір», ТОВ «АФМ: Срахові консультанти та брокери», ТОВ «Центр страхових консультацій», ПП «Незалежне страхове агентство «Альянс: страхові брокери та консультанти», ПП «Страхова брокерська фірма «Євро-Сервіс», ПП «Агентство сприяння бізнесу «Олвіко-Консалтинг», ТОВ «Консорис», СБ «Технополіс», ТОВ «Страховий консультант» [63].

Сервiснi компанii: «CORIC International» (Франція), Helmut Brunner (Німеччина), ЗАТ «КЛАС - Аси станс» (Росія), Євроклеймс Іншуранс сервіс (Україна), Укравтоекспертиза - Холдинг (Україна), Канінгем Лінсей Раша (Росія).

Акціонери компанії «АСКА»: в межах реструктуризації активів компанії SCM FINANCE акції СК «АСКА» та «АСКА - ЖИТТЯ» передані компанії Starray Limited.

Компанія Starray Limited (Кіпр) стала крупнішим акціонером ЗАТ «УАСК АСКА» та ЗАТ «УАСК АСКА - ЖИТТЯ». Дана реструктуризація несе зміни такого характеру як, залучення інвестицій в розвиток компанії. В березні було зроблено збільшення статутного фонду ЗАТ «УАСК АСКА» на 40 млн. грн., в к закінченню року - подальше збільшення, приблизно - на 80 млн. грн.

Найвищі показники ЗАТ “УАСК АСКА” було досягнуто завдяки правиль-но сформованими та виконаними принципами структури управління компа-нією:

принцип лінійного підпорядкування;

принцип штабного підпорядкування;

принцип лінійно-штабного підпорядкування.

Важливого моменту у розвитку набула схема побудови стратегії:

загальні положення;

період, на який розрахована стратегія;

стратегічні орієнтири: майбутня роль і завдання компанії;

аналіз і оцінювання становища компанії: конкурентна позиція, стосунки із страхувальниками, фінансовий стан;

визначення пріоритетів: нові страхові послуги, нові страхувальники, досконаліші методи маркетингу;

розрахунок кінцевих фінансових результатів.

Основу успіху страхової компанії становлять трудові ресурси, бо від інтелектуального та професійного рівня її персоналу залежить досягнення нею стратегічної мети. Тому керівництво компанії постійно приділяє увагу кадровій політиці, дбаючи про максимальне розкриття професійних здібностей кожного працівника.

ЗАТ “УАСК АСКА” робить певний акцент на таких формах аквізиція, як спілкування з клієнтом за телефоном, надсилання йому полісів поштою та безготівкове отримання платежів. Ця форма аквізиції сприяє розширенню поля пошуку потенційних клієнтів, значно скорочує час ділового спілкування, дає змогу знизити накладні витрати й рівень тарифних ставок. Проте вона значно обмежує можливості аргументації з боку страховика і може бути застосована лише до окремих видів страхування з незначним обсягом відповідальності, де ефект дає масовість реалізації страхових полісів. Саме таку форму спілкування застосовує ЗАТ “УАСК АСКА”, завдяки чого, у свою чергу, отримує добрий ефект для поновлення дії на новий термін договорів з обов'язкових видів страхування з клієнтами - юридичними особами

Щодо маркетингової політики, то СК “АСКА” поділяє їх на такі основні види [63]:

* орієнтована на вибір потенційного страхувальника, тобто на пошук окремих категорій громадян, умовно дібраних за певними ознаками -- за видом трудової діяльності; відношенням до майна; регіоном проживання (наприклад, орендарі, власники автотранспортних засобів, вантажоперевізники, працівники ризикових професій тощо);

* орієнтована на окремі види страхування чи групи страхових продуктів -- медичне, від нещасних випадків, надання пакета страхових послуг тим, хто від'їжджає за кордон, і т. ін., або за порівняльною вартістю страхових продуктів, сервісним обслуговуванням при їх реалізації, розслідуванні страхової події та виплаті страхових відшкодувань, забезпеченні асистансом, супроводженням ризику;

* орієнтована відносно конкретних каналів реалізації -- наприклад, поширення страхових полісів на підприємствах, дібраних за певними груповими ознаками (транспортно-експедиційні, туристичні тощо).

В табл. 2.1 наведені основні дані по позиціюванню УАСК «АСКА» на страховому ринку України у 2004 -2007 роках [62].

На рис. 2.1 - 2.4 наведені основні результати аналізу динаміки основних показників страхового ринку України та позиції УАСК «АСКА» в першій «двадцятці» рейтингу страхового та перестрахувального ринку за обсягами страхових премій, перестрахувальниїх премій та страхових виплат у 2004 -2007 роках.

Таблиця 2.1

Основні показники діяльності УАСК «АСКА» на страховому ринку України у 2004 -2007 роках [62]

За роботу з перестрахування в Компанії відповідає управління перестра-хування.

Перестрахувальна діяльність Компанії розглядається як два окремих напрямки:

вхідне перестрахування, як окремий напрямок бізнесу, мета якого отримання прибутку шляхом залучення перестрахувальних премій від інших страхових компаній (перестрахувальників);

вихідне перестрахування, метою якого є захист власного страхового портфелю Компанії шляхом передачі в перестрахування частини страхових сум, що перевищують розмір власного утримання Компанії (вирівнювання розмірі власного утримання та диверсифікація ризиків).

Виходячи з цього перед управлінням перестрахування постають наступні завдання та виконуються функції:

аналіз страхового портфелю Компанії на предмет його надійності та стабільності, розробка та впровадження комплексних перестрахувальних програм захисту власного страхового портфелю;

контроль за укладанням договорів страхування в Компанії та передача в перестрахування понадлімітних ризиків за різними видами страхування;

котирування вартості розміщення ризиків в інших страхових компаніях та видача рекомендацій прямим андеррайтерам;

контроль за кумуляцією ризиків за географічною та іншими ознаками;

забезпечення відшкодування перестраховиками їх частки в здійснених Компанією страхових відшкодуваннях за страховими випадками;

пошук партнерів в галузі перестрахування та укладання відповідних угод щодо залучення ризиків;

андеррайтинг пропозицій щодо прийняття в перестрахування ризиків інших страхових компаній;

укладання договорів вхідного перестрахування, контроль за надходженням премій;

врегулювання збитків за договорами вхідного перестрахування.

Багаторічний досвід роботи дозволив створити ЗАТ УАСК «АСКА» одну з найбільш надійних, ємних і ефективних перестрахувальних програм в Укра-їні [63]:

1. Майновий портфель

Уже п'ятий рік відновляється договір облігаторного пропорційного пере-страхування вогневих і супутніх ризиків з Munich Re (рейтинг Standard&Poors A+). У договорі 2008 р. облігаторна ємність перестрахувального захисту скла-дає 10 млн дол. США. Додаткові класи бізнесу, включаючи перерви у вироб-ництві, - 4 млн дол. США, а також ризики страйків.

Відпрацьовано факультативну перестрахувальну програму з ємністю 200 млн дол. США і вище на рейтинговому закордонному перестрахувальному ринку.

2. Технічні ризики

На 2008 рік з Munich Re укладений облігаторний договір з ємністю 5,6 млн дол. США по наступних видах:

- страхування електронного устаткування (Electronic Equipment);

- страхування промислових машин і технологічного устаткування від поломок (Machinery);

- страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (Соntrасtоr's All Risks);

- страхування монтажних робіт від усіх ризиків (Erection All Risks);

- страхування будівельних машин і устаткування (Contractor's Plant Machinery).

3. Моторний портфель

Облігаторний непропорційний захист по катастрофі від стихійних лих для автотранспорту з лімітом - 2 млн дол. США. Перестрахувальник лідер - SCOR, (рейтинг Standard&Poors BBB+)

4. Вантажі

Облігаторний пропорційний договір ємністю 1 млн дол. США (перестра-хувальник САТ «Інгосстрах» рейтинг BB Standard&Poors).

Відпрацьована факультативна програма з ємністю до 10 млн дол. США за участю російських і німецького перестрахувальних ринків.

5. «Зелена карта»

Облігаторне перестрахування на базі эксцедента збитку понад 200 тис. євро з нелімітованою відповідальністю. Перестрахувальник лідер: Munich Re. Додаткове покриття пріоритету (Перестрахувальники: BALVA - эксцедент збитку понад 100 тис. євро.).

Керуючись принципом максимального захисту страхового портфеля, ЗАТ УАСК «АСКА» прийняті наступні базові ліміти утримання обсягів страхового ризику (з обліком облігаторних ємностей іноземного та вітчизняного перестрахування):

Таблиця 2. 2

Базові ліміти утримання обсягів страхового ризику в УАСК «АСКА»

* включаючи облігаторні ємності

Рис.2.1. - Динаміка обсягів та місце УАСК «АСКА» в залученні валових премій серед першої «двадцятки» рейтингу страхового ринку України у 2004 -2007 роках

Рис.2.2. - Динаміка рівнів перестрахування та місце УАСК «АСКА» серед першої «двадцятки» рейтингу страхового ринку України у 2004 -2007 роках

Рис.2.3. - Питома вага валових та перестрахувальних премій УАСК «АСКА» на страховому ринку України у 2005 -2007 роках

Рис.2.4. - Порівняння рівня перестрахування премій в УАСК «АСКА» та в середньому на страховому ринку України у 2005 -2007 роках

2.2 Аналіз забезпечення платоспроможності ЗАТ «УАСК АСКА» в 2004-2007 рр.

Проблема визначення платоспроможності страхової компанії являє собою одну із важливих проблем як для окремої компанії, так і для всього страхового ринку. Платоспроможність страхової компанії-- це можливість своєчасно і в повному обсязі відповідати за своїми зобов'язаннями, тобто означає здатність у будь-який наперед взятий час виконувати зобов'язання із укладених договорів страхування. Інакше кажучи, платоспроможність означає, що вартість активів страхової компанії перевищує вартість її зобов'язань або дорівнює їй. Обсяг і структура активів -- основний індикатор фінансового здоров'я і платоспромож-ності страхової компанії -- це кошти страховика, які інвестовані у цінні папери, нерухомість, рахунки і депозити у банках. Їхнім джерелом є пасиви -- статут-ний і резервний капітал, технічні резерви, прибуток.

Отже, платоспроможність -- це основний показник діяльності страховика з точки зору страхувальника, оскільки укладаючи договір страхування, страху-вальник розраховує на уникнення втрат при настанні страхового випадку, а страховик за умови свого стабільного фінансового становища може мінімі-зувати збиток страхувальника. Страховик вважається неплатоспроможним, якщо його активи неадекватні або недоступні в певний час, щоб здійснювати виплати при настанні страхових випадків. Платоспроможність страховика зале-жить від достатності розміру сформованих страхових резервів.

Проте через нерівномірність розподілу страхових випадків у часі, можли-вої невідповідності фактичної збитковості і збитковості, закладеної у розрахун-ку тарифів, активи страховика повинні враховувати вільні від будь-яких зобо-в'язань кошти, достатні для виконання зобов'язань за позовами у випадку недо-статності коштів страхових резервів. Ця частина власних коштів має назву мар-жі платоспроможності і визначається як частина активів страховика, не зв'язана з будь-якими видимими зобов'язаннями.

В останні десятиліття маржа платоспроможності у багатьох країнах стала використовуватись органами страхового нагляду для визначення фінансової стійкості компаній.

Маржа платоспроможності встановлює деякий рівень, вихід за який вик-ликає регулюючі дії зі сторони страхового нагляду. Цей рівень повинен бути достатньо високим, щоб дати можливість здійснити втручання в справи компа-нії на першій стадії виникнення фінансових труднощів чи з метою виправлення становища, або, якщо крах компанії неминучий, з метою мінімізації втрат для страховиків. Інакше кажучи, маржа платоспроможності повинна бути такою, щоб забезпечити високий рівень ймовірності того, що компанія здатна викону-вати свої зобов'язання протягом певного проміжку часу.

Гарантом платоспроможності страховиків є адекватні зобов'язанням стра-хові резерви і власний капітал.

Формування зобов'язань страховика суттєво відрізняється від аналогіч-ного процесу, що здійснюється всіма іншими комерційними суб'єктами. Стра-ховик має закріплені договором страхування зобов'язання перед кожним стра-хувальником, які виражені страховою сумою за даним договором. Але це не означає, що зобов'язання страховика рівні сукупній сумі страхових зобов'язань, оскільки страхування за своєю суттю передбачає імовірнісний характер настан-ня страхових випадків і певний розподіл збитку.

Виходячи з цього, сукупні зобов'язання страховика визначаються тією частиною страхових внесків (премій), що призначені для виплат (нетто-премії). А засобом розрахунку цих зобов'язань є страхові тарифи. Саме страховий тариф визначає кількість премій і страхових зобов'язань.

Абсолютна величина статутного капіталу повинна розглядатися як кри-терій платоспроможності страховика, оскільки вимоги про достатність капіталу щодо прийнятих зобов'язань перекривають шлях страховику, який не виконав цей норматив, можливість виходу на ринок страхових послуг.

Основним елементом платоспроможності страховика є страховий тариф, який дає можливість сформувати страховий фонд у достатніх розмірах і забезпечити прибуток, який буде прямо збільшувати власні кошти страховика шляхом збільшення статутного чи інших фондів, що створюються за рахунок прибутку в процесі розподілу, або опосередковано шляхом залучення коштів юридичних і фізичних осіб, які зацікавлені в отриманні доходу на вкладений капітал. Регулювання тарифних ставок -- один із основних важелів жорсткої конкуренції і збереження платоспроможності страховиків.

Забезпечення платоспроможності страховиків контролюється Законом України "Про страхування". Вищезазначене законодавство зобов'язує страхови-ків дотримуватись таких умов забезпечення платоспроможності:

-- наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фон-ду страховика;

-- створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхо-вих сум і страхових відшкодувань;

-- перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Закон формулює поняття "гарантійний фонд" до якого належать додатко-вий та резервний капітал, що створюються за рахунок прибутку страховика, а також сума нерозподіленого прибутку. Гарантійний фонд є однією з умов за-безпечення платоспроможності, але його величина не впливає на прийняття обсягів страхових зобов'язань і на рейтинг страхової компанії з погляду на їх платоспроможність. Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку також можуть створювати вільні резерви.

Вільні резерви як самостійний елемент страхового фонду страховика формуються для покриття непередбачуваних витрат за рахунок власних коштів, але вони, як і гарантійний фонд, не враховуються у визначених законодавством нормативах, що не стимулює страховиків до формування вищезгаданих фінан-сових ресурсів, вільних від зобов'язань.

З метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового від-шкодування страховиками створюються страхові резерви залежно від видів страхування (перестрахування). Страхові резерви - це, виплати, відкладені до запитання, тобто такі, що не мають конкретного строку виконання. За своєю суттю страхові резерви є одночасно і зобов'язаннями страховика і, як будь-які зобов'язання, потребують певного капіталу.

Правильно організована страхова компанія з грамотним андеррайтингом, фінансовим менеджментом, перестрахуванням і організацією виплат має досить високий рівень платоспроможності і всіма своїми активами відповідає перед страхувальником.

У країнах із розвинутою страховою індустрією використовується декілька різних схем оцінки платоспроможності. В ЄС -- це підхід, який базується на визначенні мінімальної маржі платоспроможності і мінімального гарантійного фонду, в США в останні роки починає використовуватись підхід до оцінки пла-тоспроможності на базі концепції ризикового капіталу, дедалі більшу популяр-ність завойовує динамічне тестування. З одного боку, оцінка платоспромож-ності страхової компанії є завданням самої компанії, яка вирішується групою спеціалістів-актуаріїв, а з іншого-- проводиться органами страхового нагляду, які виробляють систему вимог і ряд обмежувальних заходів, якщо ці вимоги не дотримуються.

Діяльність страхових компаній, які працюють на Європейському страхо-вому ринку, координується спеціальними страховими директивами ЄС. Перші угоди з встановлення єдиної маржі платоспроможності з'явились там у 1973 р для видів страхування, які не відносяться до страхування життя. Пізніше (1979 р ) були прийняті угоди щодо встановлення маржі платоспроможності зі стра-хування життя. Це стало значним кроком вперед як для розвитку органів стра-хового нагляду, так і для розвитку європейського співробітництва на ринку страхування.

Платоспроможність компанії означає:

1) фінансову стійкість компанії;

2) готовність компанії відповідати за своїми зобов'язаннями.

Платоспроможність страхової компанії залежить від рівня страхових резервів та від розміру власного капіталу (вільних резервів).Страхові резерви відображають величину зобов'язань страховика по укладених договорах стра-хування, термін виконання за якими не настав на даний момент часу.

Відповідність розмірів власного капіталу обсягу прийнятих зобов'язань є одним з важливих критеріїв оцінки платоспроможності страхової компанії. Компанія є неплатоспроможною, якщо розмір її активів є недостатнім, або як-що вони є неліквідними, а відповідно компанія неспроможна виплатити страхо-ві відшкодування або виконати інші зобов'язання.

Причинами неплатоспроможності компанії можуть бути як об'єктивні фактори (природні катастрофи, валютні ризики), так і суб'єктивні (неефективні вкладення, неправильна оцінка страхових та балансових ризиків).

Фінансовий стан компанії визначають на підставі ряду фінансових коефі-цієнтів, оцінки стратегії компанії та її виконання, враховуючи при цьому умови ринку, що здійснюють вплив на діяльність компанії.

При аналізі фінансового стану страхової компанії здійснюють: 1) Загальну оцінку діяльності компанії:

- Структура страхового портфеля

- Сегмент ринку (національного, міжнародного)

- Компетентність керівника

- Організаційна структура компанії (сильні та слабкі сторони)

- Ефективність каналів продажу

- Чи отримує компанія прибуток

- Система внутрішнього контролю

- Походження капіталу та чи може компанія залучити капітал 2) Аналіз балансових ризиків:

- Структура активів

- Інвестиційна політика компанії в цілому

- Можливість компанії вільно інвестувати

- Склад інвестицій, яка доля основних засобів, довгострокових вкладень, грошових коштів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9