Китай. Реферат очень полноотображающий данную странну со всех сторон. Всячески рекомендуем.

Китай. Реферат очень полноотображающий данную странну со всех сторон. Всячески рекомендуем.

0x08 graphic

Китай

Учня 10-А класу

Городілова Костянтина

0x01 graphic

Глава 1. Політичне й економічне становище

Китаю........................................3

Географічне положення

Конституція КНР

Політичні партії

Зовнішня політика

Глава 2. Населення

Китаю......................................................................................6

Чисельність населення у різний час

Етнічний склад

Статева структура

Глава 3. Природні

ресурси......................................................................................7

Мінеральні ресурси

Водні ресурси

Клімат

Ґрунти

Рослинний і тваринний світ Китаю

Природні райони

Рекреаційні зони

Глава 4. Промисловість

Китаю............................................................................10

Дореволюційна промисловість

Паливно-енергетичний комплекс

Металургія

Легка і харчова промисловість

Інші галузі

Глава 5. Сільське господарство

Китаю..............................................................12

Рослинництво

Особливості китайського с/г

Зернові культури

Технічні культури

Тваринництво

Глава 6. Транспортна

система.............................................................................13

Стратегія «великого стрибка»

Залізничний

Водний

Автомобільний транспорт

Глава 7. Зовнішньоекономічні

зв\'язки..............................................................14

Зовнішньоторговельний обіг КНР

Експорт

Імпорт

Діаграма „Основні статті імпорту Китаю”

Список

літератури..................................................................................................16

ВСТУП.

Китай... Древня і трохи загадкова країна... Для більшості з нас перша

зустріч з Китаєм відбулася ще в дитинстві, для когось вона почалася з

казки про мистецьки зробленого солов\'я, що жив у палаці китайського

імператора, для когось зі шкільних уроків, де довідалися про великі

винаходи китайців - компас, порох і папір, і, звичайно, багато хто хотів

познайомитися з цією країною ближче...

П\'ять тисяч років Китайської цивілізації, і всього сорок років Китайській

Народній Республіці, породженою революцією. Сьогодні Китай - це країна, що

здолала важкі наслідки \"культурної революції\", трагедії, що не мала нічого

спільного ні з культурою, ні з революційними традиціями; це країна, що

з\'єднала в собі старе і нове, стародавність і сучасність, молоде і

стародавнє, що часом заважає йти вперед. Усе це почало рухатися сьогодні і

створило атмосферу змін, що характеризує нинішній день країни.

ГЛАВА ПЕРША.

Політичне й економічне становище Китаю.

КНР розташована в Центральній і Східній Азії. На сході омивається водами

Жовтого, Східно-Китайського і Південно-китайського морів Тихого океану.

Біля берегів Китаю є багато островів, серед них найбільш великі Тайвань і

Хайнань. Китай межує більш ніж з десятьма державами: на Півночі - з

Монголією і Росією, на Заході - з Казахстаном і Афганістаном, на

Південному заході з Індією, Непалом, Бутаном, М\'янмою, Таїландом, Лаосом,

В\'єтнамом, на Сході з Кореєю, має морський кордон з Філіппінами і Японією.

Довжина якої приблизно дорівнює 11 000 км (а включаючи довжину берегових

ліній островів - 21 тис. км). Довжина ж сухопутних границь складає близько

15 000 км.

З найдавніших часів Китай зв\'язував країни Європи і Центральної Азії -

через нього проходив знаменитий \"Шовковий Шлях\". А в ХІХ столітті Росію і

Китай зв\'язує будівництво залізничної магістралі в Північно-східній

частині країни - це була Китайська Східна Залізниця, що після 1904-1905

рр. знаходилася під спільним управлінням Росії, Китаю і Японії, а згодом

була безоплатно передана владі Мань Чжоу - Го. Зараз Росію, Китай і Японію

зв\'язують нові авіалінії й оживлені морські шляхи. Найбільший порт Китаю -

Шанхай, місто, що зв\'язує республіку з усіма країнами світу: Америкою,

Англією, Францією, Бразилією, Канадою, Австралією й іншими. Створені

чотири вільні економічні зони. Найбільша з них - Шэньчжень - знаходиться

недалеко від Гонконгу.

Відповідно до конституції 1982 року Китай є соціалістичною державою

демократичної диктатури народу, керованою робітничим класом (через

комуністичну партію Китаю) і заснованим на союзі робітників і селян - у

країні встановлений соціалістичний лад. Уся влада належить народу, який

здійснює державну владу через Всекитайські збори народних представників

(ВЗНП) і Місцеві збори народних представників (ЗНП) різних ступіней, що

відповідальні перед народом і знаходяться під його контролем. Вони

створюються в провінціях, автономних районах, повітах, містах і волостях.

Частина повноважень глави держави поряд з постійним комітетом ВЗНП виконує

Голова КНР (громадянин Китаю, що досяг 45 років, що має право обирати і

бути обраним; він може займати свою посаду не більш двох термінів).

Вищий виконавчий орган влади - Держрада КНР, вона формується ВЗНП і йому

підзвітна, складається з прем\'єра, заступників і комісій. Усі члени

Держради можуть також займати свою посаду не більше двох термінів.

Крім того, існують Місцеві народні уряди, що є Державними

адміністративними органами на місцях. Вони відповідальні перед ЗНП рівної

ступіні. На провінційному і повітовому рівні до складу народного

представництва входить голова (волосний старшина і селищний староста) і

його заступник.

Усі збройні сили складаються з Народно-визвольної армії (НВАК), військ

збройної народної міліції і народного ополчення, керованих Центральною

військовою радою (ЦВР), що складається з голів, його заступників і членів

ради.

Головною політичною партією країни є компартія Китаю, що відповідно до

статуту КПК є авангардом китайських робітників і виразником інтересів

багатонаціонального народу, що керує ядром справи соціалізму.

Конституція КНР і Статут КПК закріплюють існування в політичній системі

країни демократичних партій, з якими КПК співробітничає на принципах

\"тривалого співіснування і взаємного контролю\". Діяльність демократичної

партії орієнтована на здійснення \"чотирьох модернізацій\" і возз\'єднання

Тайваню з Китаєм.

Найбільш великими партіями у КНР є:

* Революційний комітет Гоміндану Китаю (РКГК), створений у 1948 році;

його членами стають особи, що мають історичні зв\'язки з Гомінданом.

Головний напрямок діяльності - сприяння прискоренню завершення великої

справи збідніння батьківщини, повернення Тайваню КНР, посилення

зв\'язків з діячами Гоміндану на Тайваню, у Сянгані (Гонконгу) і Аомині

(Макао).

* Демократична Ліга Китаю (ДЛК), створена в 1941 році. Це найбільш

велика демократична партія країни. Більшість членів складають

представники творчої інтелігенції, а одна з основних цілей ДЛК -

активна участь у створення в Китаї соціальної, матеріальної і духовної

культури.

* Асоціація демократичного національного будівництва в Китаї (1945 рік).

До неї входять діячі промисловості і торгівлі. У своїй роботі

асоціація орієнтується на організацію консультацій з питань

економічного удосконалювання керуванням народного господарства,

підготовку фахівців у цій галузі. Асоціація діє разом із Всекитайською

Асоціацією промисловців і торговців.

* Китайська Асоціація сприяння розвитку демократії (1945 рік). Члени її

- діячі культури й освіти, видавничі працівники. Асоціація ставить

задачу активно допомагати налагодженню інформаційної служби в

прикордонних районах країни.

* Китайська партія справедливості (1925 рік). Це партія проживаючих за

межами країни китайців. Нині більшість її членів - репатріанти і

родичі китайців, що проживають за кордоном. Основні напрямки роботи:

налагодження зв\'язку з емігрантами, сприяння державним організаціям,

що відають справами китайців за кордоном, робота з репатріантами і

багато чого іншого.

* Суспільство третього Вересня (1944 рік). Сучасну назву партія одержала

в 1945 році на честь перемоги над Японією. Члени організації - вчені і

фахівці в галузі природничих і технічних наук.

* Ліга демократичного самоврядування Тайваню. Створена в 1947 році.

Головний напрямок роботи - установка і розвиток контактів із

співвітчизниками, сприяння возз\'єднанню Тайваню з Китаєм.

Відповідно до статуту КПК Китай проводить політикові будівництва

комуністичного суспільства, а головною задачею стає поступова модернізація

промисловості, сільського господарства, національної оборони, науки і

техніки і перетворення Китаю в державу з високорозвиненою культурою і

демократією. Крім того, Китай приділяє серйозну увагу питанням зміцнення

міжнародної безпеки, підкреслюючи, що країна має потребу в мирному

оточенні для соціального будівництва. А в числі факторів, що викликають

нестабільність,

0x08 graphic

Велика Китайська стіна

0x08 graphic

Гонконг. Біля входу до плавучого ресторану

називають: \"суперництво між різними силами, що діють на світовій арені;

втручання деяких держав у внутрішні справи інших країн\"; боротьба різних

суспільних систем і ідеологій. Керівництво КНР проводить політику,

відповідно до якої кожна держава має право вибирати політичний,

економічний і соціальний лад, усі держави, особливо великі, зобов\'язані

суворо дотримуватися принципу невтручання в справи інших країн. А якщо з

яких-небудь причин виникне конфлікт між Китаєм і іншою країною (США,

Японією або Росією), республіка не обмежиться мирним його вирішенням і

буде здатна застосувати будь-яку зброю аж до ядерної.

Китай привертає нашу увагу не тільки своєю історією і культурою, але і

тим, що це одна із самих великих країн. Її площа складає порядку 10 млн.

км^2, вона простягнулася з заходу на схід на 5700 км, а з півночі на

південь на 3.7 тис. км. Китай займає третє місце у світі за розмірами

території.

Адміністративний поділ включає у свою систему три рівні: провінції, повіти

(міста) і волості (селища). Країна розділена на 22 провінції, 5 автономних

районів і 3 міста центрального підпорядкування. Адміністративні одиниці

провінційного підпорядкування або підпорядкування автономних районів

включають автономні округи, повіти, автономні повіти і міста. Міста

центрального підпорядкування і великих міст поділяються на райони і

повіти, автономні міста і повіти. Автономні райони, райони й аймака не є

органами державної влади, але представляють влада провінцій і автономних

районів, що здійснює юрисдикцію над відповідними повітами (хошунами) або

містами. Три міста центрального підпорядкування - це Пекін, Шанхай і

Тяньцзінь.

ГЛАВА ДРУГА.

Населення Китаю.

Китай займає перше місце у світі за чисельністю населення. Перший перепис

населення був проведений 30 липня 1935 року і визначив кількість жителів у

601 млн.938 тис., сюди входили емігранти, студенти за кордоном, а також

жителі острова Тайвань. Відсутність у країні не тільки регулярних

переписів, але навіть поточного обліку не дає можливості скласти точне

уявлення про величину природного приросту населення, що навряд чи був

значний, тому що разом з великою народжуваністю велика була і смертність.

Але разом з тим уже до 1957 року в Китаї проживало близько 656 млн.

чоловік, що склало 1/4 усього населення земної кулі. А в 1986 році

кількість жителів досягла 1060 млн. чоловік, і відповідно до перепису 1990

року - уже 1 млрд.134млн. чоловік. Невипадково протягом двох тисячоліть

Китай - найчисленніша країна світу, що накладає свій відбиток на всі

сфери життя суспільства, і, насамперед, проведеної демографічної політики.

Відповідно до конституції Китаю в країні повинне здійснюватися планове

дітородіння. Заборонено одружуватися студентам, одна родина повинна мати

не більш однієї дитини, а на народження другої або третьої дитини вже

потрібно дозвіл спеціального комітету з планового дітородіння. В КНР, як і

в будь-якій соціалістичній країні, земля, її надра і промислові

підприємства належать народу, і лише мала частина стосовно державної

власності знаходиться в руках приватних власників, тому в Китаї не існує

великих власників, а основними класами є селяни, робітники, торговці й

інтелігенція.

Етнічний склад Китаю нараховує близько 50 національностей. Переважна

більшість населень Китаю складають китайці. Усе багатонаціональне

населення Китаю належить до трьох язикових родин і населяє більш 1/2 усієї

території країни.

На наш час в Китаї більш ніж 800 млн. чоловік працездатного населення, з

яких 2/5 - молодь. 52% - чоловіків і 48% - жінки. Як і для багатьох

національних країн, для Китаю дуже характерні значні контрасти розселення.

Населення нерівномірно розподілено по території країни : до Сходу від

умовної лінії, минаючої від міста Хейхена до міста Тенчун на Юнані, на

площі не набагато більшій 1/3 території країни, зосереджено близько 90%

усього населення, а середня щільність тут перевищує 170 чол./км^2. В

іншій, більшій по площі, західній частині країни приходиться лише кілька

людей на квадратний кілометр. Особливо щільно заселені рівнини по

середньому і нижньому плині ріки Янцзи, низинна смуга Південно-східного

узбережжя, де місцями щільність населення досягає 600-800 чіл./км^2. Крім

того, в Китаї більш 30 міст, у яких чисельність населення перевищує 1

млн. чоловік, серед них: Пекін, Шанхай, Шеньян, Тяньцзінь, Чунцін,

Ханчжоу, Ухань, Харбін, Цаншин, Татюань, Люйда, Настил, Чэнду, Циндао.

Складність демографічної ситуації відбилася на тому, що в сільських

районах, де проживає 75% населення склалася ситуація: країна, що має 7%

світової ріллі, годує 24% населення світу. Складною проблемою є

перенаселеність села, у якій вже 1/3 усіх робітників родин у надлишку, що

складає приблизно 210 млн. чоловік (1995 рік). У 1985 році ця цифра

перевищила 150 млн. чоловік, у 1990 році - 190 млн. чоловік, а в 2000 -

більш 230 млн. чоловік. Усього в сільському господарстві Китаю зайнято

більш 400 млн. чоловік, а по кількості зайнятих у промисловості Китай

займає перше місце у світі.

ГЛАВА ТРЕТЯ.

Природні ресурси.

Китай належить до числа найбільш багатих корисними копалинами країн. Тут

добувають кам\'яне вугілля, нафту, магнієві і залізні руди, вольфрам, мідь,

графіт і олово. У межах Синайського щита зосереджені найбільші в країні

родовища кам\'яного вугілля (юрського періоду), нафти (переважно

мезозойського і мезо-кайнозойського періоду). Родовища кольорових і

рідкісних металів, найбільшими з яких є родовище вольфраму, що займає по

своїх розмірах перше місце у світі, розташовані в межах

Південно-Китайського масиву, тут також добувають сурму, олово, ртуть,

молібден, марганець, свинець, цинк, мідь і ін. А в Тянь-Шаню,

Монгольському Алтаї, Кунь-Луні, Хінгану знаходяться родовища золота й

інших дорогоцінних металів.

Особливості рельєфу відбилися, насамперед, на розподілі водних ресурсів

країни. Найбільш вологими є Південна і Східна частини, що мають густу і

сильно розгалужену річкову систему. У цих районах протікають найбільші в

Китаї ріки - Янцзи і Хуанхе. До їхнього числа також відносяться: Амур,

Сунгарі, Ялохк, Сіцзян, Багно. Ріки східного Китаю здебільшого багатоводні

і судноплавні, а режим їх характеризується нерівномірністю сезонного стоку

- мінімальних витрат узимку і максимальних - улітку. На рівнинах нерідкі

паводки, викликані бурхливим весняним і літнім таненням снігів.

Західна, посушлива частина Китаю бідна ріками. В основному вони маловодні,

судноплавство на них розвинуто слабко. Більшість рік цієї місцевості не

мають стоку в море, а течія їх носить епізодичний характер. Найбільш

великі ріки цього району - Тарим, Чорний Іртиш, Або, Едзин-Гол. Найбільші

в країні ріки, що несуть свої води в океан, зароджуються в Тибетському

нагір\'ї.

Китай багатий не тільки ріками, але й озерами. Виділяють два основних

типи: тектонічні і водно-ерозійні. Перші розташовані в центрально-

азіатській частині країни, а другі - в системі ріки Янцзи. У західній

частині Китаю найбільшими озерами є: Лобнор, Кунунор, Ебі-Нур. Особливо

численні озера на Тибетському нагір\'ї. Більшість же рівнинних озер, як і

0x08 graphic

В парку Датон

0x08 graphic

Тибетський замок

ріки, маловодні, багато хто безстічні і засолені. У східній частині Китаю

найбільш великі Дунтинху, Поянху, Тайху, розташовані в басейні ріки Янцзи;

Хунцзоху і Гаойху - у басейні ріки Хуанхе

Одним з основних факторів, що впливають на кліматичні особливості Китаю,

є, насамперед, розташування країни в межах трьох поясів: помірного,

субтропічного і тропічного. Крім того, значний вплив має великий розмір

материкової території, внутрішніх районів, а також приморське положення

східних і південних районів.

Середня температура січня коливається від -4 і нижче на Півночі (а на

Півночі Великого Хінгану до -30) і до +18 на Півдні. Улітку температурний

режим більш різноманітний: середня температура липня на Півночі +20 , а на

Півдні +28 .

Річна кількість опадів зменшується в міру просування з Південно-сходу

(2000 мм на Південно-сході, материковій частині Китаю, 2600 мм на острові

Хайнань) на Північно-заході (на Таримскій рівнині місцями до 5 мм і

менше).

Багато в чому кліматичні і рельєфні особливості країни обумовили велику

розмаїтість ґрунтів у Китаї. Для західної частини характерні

пустельні-степові комплекси. Поза тибетською частиною переважають

каштанові і бурі ґрунти сухих степів, а також сухо-бурі пустель, зі

значними ділянками кам\'янистих, або солончакових районів. Характерною

рисою цієї частини Китаю є перевага сіроземів, гірничо-каштанових і

гірничо-лугових ґрунтів. На Тибетському нагір\'ї більш поширені ґрунти

високогірних пустель.

Для східної частини Китаю найбільш розповсюдженими є: дерново-підзолисті,

бурі лісові - у горах і лугові темноколірні - на рівнинах Північного

сходу. Жовтоземи, червоноземи і латерити, переважно в гірських різновидах,

поширені на Півдні країни.

Багато в чому на особливості формування ґрунтових ресурсів Китаю вплинуло

багатовікове вирощування найдавнішої землеробської культури країни - рису,

що призвело до зміни ґрунтів і формуванню особливих різновидів, таких, як

\"рисові болотисті\" - на Півдні і \"східно-карбонатні\" - на Лесовому плато.

Особливе географічне положення Китаю, завдяки якому він знаходиться

відразу в трьох поясах: помірному, субтропічному і тропічному, вплинуло не

тільки на формування кліматичних умов, рельєфу і ґрунтових ресурсів, але,

насамперед на розмаїтість і багатство рослинного і тваринного світу

країни. Не випадково по цьому флора і фауна Китаю нараховує більш 30 тис.

видів різних рослин. Характерно і те, що з 5 тис. деревинно-чагарникових

видів близько 50 зустрічаються тільки на території Китаю. Численні також і

релікти древньої флори. По розмаїтості лісових порід Китай займає перше

місце у світі. Тут виростають такі коштовні технічні породи, як макове і

сальне дерева, тунг, камелія олійна і торбах.

У країні виділяють дві головні частини за характером рослинного покриву:

східну і західну. У східній частині більш поширені лісові види

рослинності, до Півночі від хребта Циньлин простираються літньо-зелені

широколисті ліси різного типу. У центральній частині східного Китаю

знаходяться великі рівнини, ліси тут майже зведені, а землі розорані.

На Північному сході поширені ліси тайгового типу. Тут можна зустріти

сосни, берези, ялину, дуб, клен, кедр, кедр, граб, горіх і навіть

амурський оксамит.

На Півдні і Південному сході Китаю простираються вічнозелені субтропічні

ліси, у яких можна знайти кипарис, камфорний лавр, лакове і сальне дерева,

а також реліктове дерево куінінгхемі. Тропічні ліси у первозданному

вигляді збереглися тільки на острові Хайнань.

Однією з особливостей рослинного світу Китаю стає контраст між лісовими і

пустельними, здебільшого солончаковими і зовсім позбавленими рослинності

районами західної частини. Не велика тут і кількість видів тварин, хоча

тваринний світ Китаю відрізняється багатством і розмаїтістю. Він нараховує

близько 1 тис. 800 видів тільки сухопутних тварин. Найбільш поширені і

численні олені, лосі, леопарди, бурі ведмеді, кабани, мавпи, дикобрази,

гібони, броненосці і навіть індійські слони. Найбільш багата видами тварин

Південно-Східна територія країни. Тут переважають реліктові і ендемічні

форми: такі, як єнот (мала панда) і бамбуковий ведмідь (велика панда),

землерійкові кроти і багато хто інші. Тваринний світ Китаю дивовижний,

тут на Півночі можна побачити таких звичних для нас глухарів і тетеревів,

а на Півдні дивуватися пишноті павичів і силі слонів.

Територія Китаю ділиться на сім великих природних районів. У Східній

частині (з Півночі на Південь) виділяють: 1) Північно-Східний район, 2)

Північний район, 3) Центральний район, 4) Південний район. А в Західній

частині (з Півночі на Південь) - 5) Монголо-Синьцзонський район, 6)

Цинхао-Тибетський район, 7) Саноі-Юньнанський район.

РЕАКРЕАЦІЙНІ ЗОНИ

Багато в чому особливості природних умов (рельєфу, клімату) виникли

внаслідок великої довжини території з Півночі на Південь, різної

віддаленості від моря і величезної різниці абсолютних висот. Найбільший

контраст спостерігається між західною і східною частинами Китаю.

Західна частина зайнята Тибетським нагір\'ям і найвищими гірськими

системами Гімалаїв, Кунь-Луня, Тянь-Шаню, великим плоскогір\'ям Гобі і

западинами Таримською, Джунгарською, Цайдамською. Тут переважають помірні

клімати з холодною зимою, жарким (переважно на рівнинах і в западинах) або

холодним (в умовах високогір\'я) улітку, убогими опадами (від 5 мм до 300

мм у рік). Велика частина території безстічна або має лише внутрішні

стоки. Тут більше озер і рік, але вони здебільшого солоні або солончакові.

У цій місцевості переважають пустельні і напівпустельні ландшафти з мало

родючими ґрунтами, убогої трав\'янистою або напівчагарниковою рослинністю.

А ліси зустрічаються лише на деяких схилах гір або Монгольського Алтаю.

Східна частина включає в основному низькогір\'я і середньогір\'я. Великий і

Малий Хінган, Маньчжурські гори, а також западини, плоскогір\'я і

низкогір\'я приморських Північно-Китайської і Північно-східної рівнин.

Клімат тут переважно мусонний, а на Півночі помірний, у середній же

частині субтропічний, на Півдні - тропічний, з річною кількістю опадів від

400 мм на північно-заході до 2000 мм, на південно-сході, а на острові

Тайвань до 6000 мм. Тут несуть свої води самі судноплавні ріки Китаю, а

такі як Янцзи належать до числа найбільших у світі.

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА.

Промисловість Китаю.

Дореволюційний Китай був напівфеодальною країною з не націоналізованою

системою економіки і нерозвиненим виробництвом. Але після 1949 року в

короткий термін у республіці була здійснена індустріалізація, багаторазово

виросло виробництво промислової продукції, розширювалася її галузева

структура.

Дореволюційна промисловість займала другорядне місце в економіці Китаю. У

1946 році в національному доході на її частку приходилося не набагато

більше 10%. У 1949 році країна вже займала 9 місце у світі по видобутку

вугілля, 23 по виплавці чавуна, 26 по виплавці стали і 25 по виробництву

електроенергії. В індустріальному розвитку Китай мінімум на 100-150 років

відставав від економічно розвитих країн і, власне кажучи був

аграрно-сировинним придатком. Крім того, до моменту проголошення КНР

промисловість у результаті тривалих воєнних дій знаходилася в стані

занепаду і розрухи. Разом з тим за останні 50 років у Китаї відновлена

харчова промисловість, побудовано більш 370 тис. нових промислових

підприємств, а промислове виробництво зросло в 39 разів.

Сьогодні галузева структура промисловості країни представлена більш ніж

360 галузями. Крім традиційних створені нові сучасні: електроніка,

нафтохімія, авіабудування, металургія рідких і розсіяних металів.

Паливно-енергетичні галузі промисловості відносяться до числа слабких

ланок індустріального комплексу Китаю. Не дивлячись на наявність багатих

природних ресурсів, розвиток видобувних галузей у цілому відстає від

обробних.

За останні роки в Китаї багато в чому зросли потужності вуглевидобувної

промисловості, а обсяг видобутку підприємств перевищив 920 млн. тонн вже в

1989 році. Потенційні ж запаси вугілля склали 3200 млрд. тонн, а розвідані

лише 850 млрд. тонн. Запаси розміщені не рівномірно, близько 80%

знаходиться в Північному і Північно-Західному Китаї, а найбільше родовище

в країні знаходиться поблизу міста Датун (провінція Шансі). У цілому ж в

країні більше 100 великих центрів видобутку вугілля.

На нафтовидобувну промисловість приходиться 21% виробництва

паливно-енергетичних ресурсів. Нафта забезпечує близько 16% валютних

надходжень від експорту. У цілому в країні більш 32 підприємств по

видобутку нафти, а в районах Китаю, загальні запаси нафти складають 64

млрд. тонн. Велика ж частина з 580 нафтопереробних заводів зосереджена в

Північно-східному Китаї.

Південний Китай і особливо його Східна зона багаті запасами природного

газу, що оцінюються в 4 тис. млрд. тонн: зараз розвідано лише 3,5%.

Найбільшим центром видобутку і переробки газу є провінція Сеньхуа.

Проте, у Китаї дотепер провідними залишаються також легка і харчова

промисловість, на які приходиться більше 21% усієї виробленої промислової

продукції. На Північному сході країни зосереджені головним чином

підприємства паперової, цукрової і масломолочної промисловості, на

Північному заході - підприємства з переробки бавовни і продукції

тваринництва, на Південному заході найбільш розвинута харчова

промисловість. Виробництво і переробка сировини чітко орієнтована: на

Півночі - вовна, коноплі, на Півдні - шовк, джут, кенаф. Легка

промисловість у Китаї має древні традиції. Кількість видів продукції

машинобудування перевищує 53 тис. виробів, що цілком забезпечує внутрішні

потреби країни. Найбільшими центрами машинобудування є Шанхай, Шеньян,

Тяньцзінь, Харбін, Пекін, Далянь.

Крім того, маючи значні запаси сировини, Китай має міцну базу для розвитку

металургійної промисловості. По запасах залізної руди Китай займає третє

місце (після Росії і Бельгії), а по розвіданим запасу магнієвих руд -

друге місце у світі.

У Китаї виплавляють більш 1 тисячі сортів стали, включаючи жароміцні

сплави для авіаційної промисловості, високолеговані сталі для

прискорювачів ядерних часток і сплави з заздалегідь заданими

властивостями. Крім того, у країні виробляються сурма, олово, вольфрам,

ртуть і молібденові концентрати, що користуються підвищеним попитом на

зовнішніх ринках, хоча в той же час потреби країни в алюмінії, свинці і

цинку цілком не задовольняються і Китай імпортує ці метали.

В галузі біотехнології дослідження і розробки спрямовані на різке

збільшення продовольчих ресурсів, попередження і лікування важких

захворювань, освоєння нових і поновлення старих енергетичних джерел,

розвиток безвідхідних виробництв і скорочення шкідливих впливів на

навколишнє середовище.

В галузі інформаційної технології акцент робиться на створення технологій

\"інтелектуальних\" систем ЕОМ. Ведуться дослідження в галузі

удосконалювання сучасної техніки вимірювання, обчислень і зв\'язку; техніки

розвідки корисних копалин і обробки даних розвідки, прогнозу погоди,

контролю якості і ступеня забруднення сільськогосподарських, лісових і

промислових продуктів.

ГЛАВА П\'ЯТА.

Сільське господарство Китаю.

У 1949 році в структурі суспільного виробництва і національного доходу

Китаю на сільське господарство приходилося близько 70%. За роки

післяреволюційного розвитку відносне значення сільського господарства

зменшилося, але його положення як базової галузі економіки збереглося,

воно залишається головним постачальником сировини для легкої промисловості

(70%). Число зайнятих у сільській місцевості складає 313 млн. чоловік, а з

членами родин близько 850 млн. чоловік, що в 6 разів більше, ніж у Росії,

Японії, Англії, Франції, Німеччині, Італії, Мексики разом узятих.

За масштабами виробленої продукції сільське господарство Китаю є одним з

найбільших у світі. Однією з основних особливостей сільського господарства

стає постійна нестача угідь. З 320 млн. га розораних площ може бути

використано тільки 224 млн. га, у той час, як площа орних земель складає

близько 110 млн. га, що складає близько 7% світової ріллі. По Китайській

класифікації лише 21% земельного фонду відноситься до високопродуктивного.

Ці райони відрізняються сприятливими для рослинництва умовами: тривалому

вегетативному періоді, високими сумами активних температур, достатком

опадів, що дозволяє вирощувати два, а на крайньому Півдні Китаю навіть три

врожаї в рік. Сільському господарству країни традиційно властива

рослинницька, насамперед зернова спрямованість, зерно складає 3% харчового

раціону країни, а головними продовольчими культурами є рис, пшениця,

кукурудза, просо, бульбоплоди і соя. Близько 20% посівних площ зайнято під

рисом, на нього припадає приблизно половина всього збору зерна в країні.

Основні рисовирощувальні райони знаходяться південніше ріки Хуанхе. За

багатовікову історію вирощування рису в Китаї було виведено близько 10

тис. сортів. Пшениця - друга за значенням зернова культура в країні, стала

поширюватися з VI-VII століття. Сьогодні в жодній країні світу не

збираються такі високі врожаї пшениці, ніж у Китаї, крім того, у великій

кількості вирощують солодку картоплю (батат), бульби якого багаті

крохмалем і цукром.

В умовах Китаю важливе значення має вирощування технічних культур. У

результаті сформованої структури цін їх виробництво набагато більш

прибуткове, ніж зерна, бавовни, овочів і фруктів, навіть не дивлячись на

те, що по вирощуванню бавовни Китай займає третє місце у світі. Крім того,

широко поширене вирощування олійних культур. Головними з них є арахіс і

кунжут.

Висока щільність населення й інтенсивне використання земельного фонду

відбиваються, насамперед, на розвитку тваринництва, роль якого в цілому

незначна. У Китаї історично склалося два типи тваринництва. Одним тісним

образом зв\'язаний із землеробством і носить підсобний характер; у

землеробських рівнинних районах розводять переважно свинячу, тяглову

робочу худобу і птаха. Західним районам властиво екстенсивне, кочове або

напівкочове скотарство. Найбільш розвинуте свинарство, на нього

приходиться близько 90% усього виробленого м\'яса. Характерною рисою

тваринництва в Китаї є висока частка робочої худоби і слабка розвиненість

молочного тваринництва.

Успіхи в розвитку економіки сприяли стабілізації економічного становища,

скорочення протиріч між суспільним попитом та пропозицією, насиченню ринка

продукцією АПК і зниженню цін.

У наш час основою АПК у Китаї усе ще залишається землеробство, і займає

перше місце у світі по зборі рису, однієї з перших по виробництву пшениці

і бавовни.

АПК на значній території країни залежить від штучного зрошення - одного з

вирішальних заходів щодо підвищення врожайності, основний масив зрошуваних

земель знаходиться в так називаній рисовій зоні, розташованої на Півдні і

Південно-сході Китаю південніше 32 градуса північної широти.

ГЛАВА ШОСТА

Транспортна система

В Китаї розроблена і здійснюється єдина транспортна стратегія «великого

стрибка» на період до 2020г., яка припускає за рахунок структурної

модернізації, підвищення швидкості перевезення, забезпечення доставки

товарів «від дверей-до-дверей», рівня сервісу і управління на всіх видах

транспорту до 2010г. повністю усунути перешкоди для економічного розвитку

і до 2020г. сформувати ефективну транспортну систему країни, відповідну

потребам її стійкого економічного зростання.

В останні 10 років інвестиції в з/д в південно-західних регіонах КНР

перевищили 30% від всіх капіталовкладень в з/д інфраструктуру. Протяжність

залізниць в цій частині Китаю склала 10 тис. км., з них 4,6 тис. км. -

електрифікованих. Загальна протяжність з/д КНР до 2005г. досягне 75 тис.

км., з них - 20 тис. електрифікованих.

В період 10 п\'ятирічки в масштабне будівництво і реконструкцію залізничної

мережі в Західному Китаї буде інвестовано 15 млрд. дол., всього

намічається прокласти 2,6 тис. км. нових магістралей і 1,3 тис. км.

двоколійних шляхів.

У жовтні 2003г. ухвалено стратегічне рішення про підйом промислової бази і

прискорення залізничного будівництва в північно-східному Китаї.

Намічається будівництво додаткових шляхів і реконструкція переобтяжених

ділянок Пекін-Харбін, Харбін-Суйфеньхе і Харбін-Цзямуси. Мета — підвищити

пропускну спроможність по перевезеннях вугілля до 50 млн. т. в рік.

Здійснення вказаних проектів разом із створенням міжнародної залізниці

Китай-Киргизія-Узбекистан дозволить досягти стратегічної мети сполучення

держав Центральної Азії з портами східного побережжя КНР і країнами

Пд.-Сх. Азії.

За заявою МЗД КНР, на 10 п\'ятирічку (2001-05гг.) заплановано створення

нової, заснованій на сучасних технологіях мережі залізниць і системи

управління рухом і організації вантажопотоків, що охоплює всю територію

країни і сполучає більшість великих міст Китаю. Середня швидкість

вантажних потягів до 2005г. зросте до 120 км/год. Буде створена мережа

швидкісних доріг із швидкістю руху 160 км/год, що з\'єднується з основними

з/д магістралями. В будівництві нових залізниць на заході країни будуть

застосуються спеціальні технології і матеріали, відповідні складним

кліматичним умовам цих регіонів. Розвиток залізничної мережа КНР

супроводитиметься прокладкою оптико-волоконних ліній зв\'язку, створенням

сучасної системи інформації і стеження, а також активним використовуванням

можливостей Інтернету для розповсюдження комерційної інформації і продажу

послуг.

Число глибоководних пристаней в приморських портах збільшиться з 135 до

164 - розраховано на збільшення пропускної спроможності портів на 340 млн.

т. замість 231 млн. т. Число контейнерних пристаней виросте на 69 замість

54, пропускна спроможність збільшиться на 19,4 млн. стандартних

контейнерів замість 12 млн. До кінця 10 п\'ятирічки число глибоководних

рейдів в країні збільшиться з 800 до 820, а сукупна пропускна спроможність

- з 1,45 млрд. т. до 1,7 млрд. т. Загальний вантажообіг приморських портів

Китаю може складати більше 2 млрд. т.

В 2004г. протяжність діючих шосейних доріг в країні складе 1,88 млн. км.,

швидкісних автострад - 33 тис. км. Обсяг пасажирських перевезень по

шосейних дорогах і по воді досягне 15,2 млрд.чол.

ГЛАВА СЬОМА

Зовнішньоекономічні зв\'язки

Зовнішньоторговельний обіг КНР за січень-липень 2003г. склав 450,74 млрд.

дол. (+37,9% щодо відповідного періоду за 2002.), у тому числі експорт - 

228,41 млрд. дол. (+33,4%), імпорт -  222,33 млрд. дол. (+42,9%),

позитивне сальдо склало 6,08 млрд. дол. Окремо за 2003г липня.

зовнішньоторговельний оборот склав 74,62 млрд. дол. (+32,8%).

В імпорті на продукцію первинної переробки припадає 39,94 млрд. дол.

(+55,8%), або 17,9% всього імпорту; на готову промислову продукцію - 

182,39 млрд. дол. (+40,4%), або 82,1% всього імпорту.

Експорт Китаєм продукції високих технологій за січень-липень 2003г. склав

52,95 млрд. дол. (+55,8%), імпорт -  61,42 млрд. (+46,9%); частка

продукції високих технологій в сукупному товарообігу Китаю підвищилася на

12 процентних пунктів і склала 25,4% (або 114,37 млрд. дол.), або

відповідно в експорті -  23,18%, і в імпорті -  27,6%. Окремо в 2003г

липні імпорт-експорт продукції високих технологій склав 19,49 млрд. дол.

(+50,5%), у тому числі експорт вперше перевищив -  тільки за один місяць

-  відмітку в 9 млрд. дол. і склав 9,02 млрд. дол. (+60,5%), імпорт 10,47

млрд. дол. (+42,9%)

Зовнішньоторговельний обіг Китаю продукцією сільського господарства за

січень-липень 2003г. склав 18,42 млрд. дол. (+40,3%), у тому числі експорт

-  9,59 млрд. дол. (+19,0%), імпорт 8,83 млрд. дол. (+74,4%), позитивне

сальдо в зовнішній торгівлі продукцією сільського господарства склало 769

млн.дол. (-74,3%). Основними статтями експорту були: рис, баранина, соєва

олія, молочні продукти, свинина, овочі, арахіс і кукурудза. Провідними

провінціями Китаю по експорту продукції сільського господарства є: Шаньдун

2,29 млрд. дол. (+30,7%); Гуандун -  1,22 млрд. дол. (+1,84%); Чжецзян - 

847 млн.дол. (+12,3%).

За січень-липень 2003г. в Китаї створено 22245 спільних підприємств

(19,3%) з сумою контрактних інвестицій в 59,17 млрд. юанів (+33,96%) і

фактичним залученням іноземного капіталу 33,35 млрд. дол. (+26,63%).

Імпорт Китаю в січні-листопаді 2003 року

Далі наведені опубліковані Головним митним управлінням КНР дані по

основних статтях імпорту Китаю з січня по листопад 2003 року:

+------------------------------------------------------------------------+

| продукція | 201,422 млрд. | зростання на 44,1 відсотки |

| машинобудування і | американських | проти показника 2002 року |

| електроніки | доларів | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| високотехнологічна | 106,741 млрд. ам. | зростання на 43,6 відсотки |

| продукція | дол. | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| сира нафта | 17,741 млрд. ам. | зростання на 51,3 відсотки |

| | дол. | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| вироби з міді | 2,494 млрд. ам. | зростання 20 відсотків |

| | дол. | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| папір і картон | 3,399 млрд. ам. | зростання на 3,7 відсотки |

| | дол. | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| рафіновані | 5,366 млрд. ам. | зростання на 60,6 відсотки |

| нафтопродукти | дол. | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| залізняк | 4,227 млрд. ам. | зростання на 65,6 відсотки |

| | дол. | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| добриво | 1,653 млрд. ам. | зниження на 25,4 відсотки |

| | дол. | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| соєві боби | 4,905 млрд. ам. | зростання на 120,5 відсотки |

| | дол. | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| паперова маса | 2,453 млрд. ам. | зростання на 23,7 відсотки |

| | дол. | |

|--------------------+-------------------+-------------------------------|

| вироби з алюмінію | 1,336 млрд. ам. | зростання на 14,8 відсотки |

| | дол. | |

+------------------------------------------------------------------------+

0x01 graphic

Список літератури

1. www.allchina.ru/rus

2. china.worlds.ru

3. Игорь Липсиц „Экономика без тайн”, 1994

1. Исмаилова С.Т. „Энциклопедия для детей” Том 3 1994

2. Антоненко И.А. „Страны мира” 1989

3. Ярошенко Г.К. „Планета чудес и загадок” 1999

4. „Страны мира”, Справочник. М., 1997г.

2

Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №18

Черкаси

2005