Организация работы грузовой станции

|розстановку, збирання, | | | |

|забирання | | | |

|Витрати локомотиво-хвилин |20,30 |4,4 |2,8 |

|Черговість подавання |3 |2 |1 |

Черговість подавання на завод ЗБВ не розраховуємо, тому що ця

під’їзна колія виконує подавання забирання вагонів на станцію Ован власним

локомотивом.

13.4 Кількість і спеціалізація маневрових локомотивів

Для аналітичного розрахунку потрібної кількості локомотивів необхідно

визначити обсяг маневрової роботи. Розрахунок обсягу маневрової роботи

можна вести за допомогою таблиці 13.2, до якої вписують усі маневрові

операції, що виконуються протягом доби, і витрату локомотиво-хвилин на

виконання цих операцій.

Розрахунок потрібної кількості маневрових локомотивів виконують за

формулою

[pic],

(13.3)

де [pic] - загальні витрати локомотиво-хвилин;

[pic] - коефіцієнт виправлення щодо неурахованої маневрової ро-

боти (подання вагонів на колії очищування, подання ва-

гонів на дезпромстанцію і таке інше, [pic]=0,2 ... 0,4);

[pic] - час на екипірування локомотива, хв.

Величина [pic] може бути прийнята для тепловозів 1380 ... 1400 хв.

Виконаний аналітичний розрахунок потім уточнюють графіч-ним шляхом при

складані графічної моделі роботи станції.

Якщо згідно з розрахунком кількість маневрових локомотивів вийде два і

більше, студент повинен спеціалізувати ці локомотиви, тобто указати, в

межах якого маневрового району працює кожен локомотив і характер роботи,

яку він виконує.

Розрахунок потрібної кількості локомотивів виконаний у вигляді

таблиці 13.2.

M=(1569*(1+0,4)/(1440-60) = 1,59

На підставі розрахунку та завдання на курсовий проект приймаємо, що

на станції працює 2 локомотиви цілодобово. Перевірку достатності

локомотивів виконуємо на графічній моделі. На під’їзній колії заводу ЗБВ

працює власний локомотив.

13.5 Розкладання составів поїздів, що прибувають і відправляються по

станції Ован

На станцію надходять передаточні поїзди, відправницькі маршрути та

порожні маршрути, а відправляються передаточні поїзди та відправницькі

маршрути. Для розробки графічної моделі складаємо таблицю 13.3 розкладання

составів поїздів, дотримуючись рівномірності надходження поїздів і вагонів.

Таблиця розкладання составів, що прибувають складена на підставі

розрахунків проведених у попередніх розділах, а відправлених – за графічною

морелею.

Таблиця 13.2 Розрахунок потрібної кількості локомотивів

|Операція |Норма |Кількість|Загальні |

| |часу на |операцій |витрати |

| |одну |за добу |локомотиво-х|

| |операцію | |вилин |

| | | | |

| | | | |

| | | | |

|1. Розформування составів поїздів, що | | |150 |

|прибувають. |25 |6 | |

|2. Обслуговування нафтобази: | |20,3 |1 |20,3 |

|подавання-розставлення-переставлення | | | |

|вагонів, повернення локомотива, заїзд | | | |

|локомотива-збирання-переставлення- | | | |

|прибирання вагонів. | | |20,3 |1 |20,3 |

|3. Обслуговування Тракторного заводу: |44,0 |6 |264,0 |

|подавання-розставлення-переставлення | | | |

|вагонів, повернення локомотива, заїзд | | | |

|локомотива-збирання-переставлення- |44,0 |6 |264,0 |

|прибирання вагонів. | | | | | |

|4. Обслуговування вантажного району: |48 |6 |290,4 |

|подавання-розставлення-переставлення | | | |

|вагонів, повернення локомотива і т. д. |48 |6 |290,4 |

|5. Формування составів. | |30 |7 |210 |

|6. Важення вагонів і т. д. | |20 |3 |60 |

|Всього SМТ | | | | |1569,4 |

13.6 Розкладання составів поїздів, що прибувають і відправляються по

станції Ован

На станцію надходять передаточні поїзди, відправницькі маршрути та

порожні маршрути, а відправляються передаточні поїзди та відправницькі

маршрути. Для розробки графічної моделі складаємо таблицю 13.3 розкладання

составів поїздів, дотримуючись рівномірності надходження поїздів і вагонів.

Таблиця розкладання составів, що прибувають складена на підставі

розрахунків проведених у попередніх розділах, а відправлених – за графічною

моделею.

14 Графічна модель роботи станції

Графічну модель розробляють на основі даних таблиці 13.3,

технологічного процесу обробки поїздів і вагонів, технологічних процесів

роботи вантажного району, під’їзної колії та інше.

Послідовність складання графічної моделі описана в /2, 9, 13/.

Загальний вигляд графічної моделі роботи станції і умовні позначення на ній

наведені в додатку Б.

Графічна модель роботи станції примикання і під’їзної колії

складається з:

схеми станції з вантажним районом та примикаючими під’їзними коліями;

графіків руху поїздів на примикаючих до станції перегонах та між станцією

примикання і під’їзними коліями;

графіка роботи станції, вантажного району і під’їзних колій з зазначенням

роботи маневрових локомотивів, займання сортувальних пристроїв, простою

вагонів у складах, зважування вагонів та інш.

Схему станції на графічну модель наносимо у свавільному масштабі, але

треба зберегти пропорційність та взаємозв’язок усіх пристроїв і елементів.

На схемі станції показують головні колії (червоні або товсті лінії), усі

колії приймання, сортувально-відправні, витяжні, ходові і поєднуванні,

вантажний район, примикання під’їзних колій, службові будівлі (контори,

стрілкові пости, вагонні і автомобільні ваги та інш.). Усі колії наносимо

тонкими чорними лініями. Стрілки і колії повинні бути пронумеровані згідно

з /17/.

Графік руху поїздів на перегонах, які примикають до станції

розташовуємо так, щоб підходи з одного боку станції були в верхній частині,

а підходи з другого боку були в нижній частині графічної моделі. Якщо

вантажна станція тупикова, графік руху поїздів треба розмістити зверху.

Примикаючі до станції Ов перегони бажано розташувати так, щоб лінії ходу

над ходячих непарних поїздів, які прибувають прокладалися зверху униз, а

парних - знизу уверх.

15 Показники роботи станції і під’їзної колії (п/к) та їх аналіз

Нормативні показники роботи станції і під’їзної колії визначають на

основі таблиці вагонопотоків 4.1 і графічної моделі роботи станції.

Вагонообіг станції (п/к) - сума вагонів, які прибули та відправлені в

завантаженому і порожньому стані за добу, визначений у таблиці 4.1 як

[pic], (15.1)

де [pic] - кількість розвантажених і навантажених вагонів за

добу (станцією або під’їзною колією);

[pic] - відповідно надлишок і недостача порожніх вагонів на

станції (п/к).

Середній (середньозважений) простій місцевого вагону на станції

[pic], год., і на під’їзній колії [pic], год., визначають за формулою

[pic],

(15.2)

де [pic] - добові вагоно-години простою місцевих вагонів під усіма

технічними, вантажними, комерційними операціями і

чеканням на станції (п/к) від моменту їх надходження

до моменту відправлення;

[pic] - кількість вагонів, які відправляються зі станції (п/к)

за добу.

Коефіцієнт здвоєних операцій [pic] вказує на кількість

навантажувально-розвантажувальних операцій, що припадають у середньому на

один місцевий вагон (для станції або п/к), і дорівнює

[pic].

(15.3)

Середній простій місцевого вагону, що припадає на одну вантажну

операцію [pic], год., для станції (п/к) його визначають як

[pic].

(15.4)

Робочий парк вагонів для станції (п/к) [pic], ваг.-діб., визначають

як

[pic].

(15.5)

Коефіцієнт використання маневрових локомотивів дорівнює

[pic],

(15.6)

де [pic] - локомотиво-години корисної роботи за добу;

[pic] - локомотиво-години, які виділені станції за добу.

[pic] визначають окремо для кожного локомотива.

Кількість вагонів, що беруть участь в обробці на станції по станції

складає:

Uв=159+8=167

По П/К

Uв=267+2=269

Таблиця 15.1 Розрахунок простою місцевого вагона на станції і під’їзній

колії

|Елемент простою |Uвід |Snt |tм, год |

| |станції|п/к|станції|п/к |станції|п/к |

|Операції по прибуттю поїзда |167 |269|55,11 |94,15 |0,33 |0,35 |

|Розформування, у т. ч. |167 |269|83,5 |134,5 |0,50 |0,50 |

|переважування, tр | | | | | | |

|Чекання подачі, у т.ч. |167 |269|45,09 |166,8 |0,27 |0,62 |

|прийомо-здавальні з групами | | | | | | |

|вагонів, tЧП | | | | | | |

|Подання і розставлення, tПОД |167 |269|50,1 |67,25 |0,30 |0,25 |

|Разом за надходженням до подання |167 |269|233,8 |462,7 |1,40 |1,72 |

|під вантажні операції | | | | | | |

|Розвантаження, tр |167 |269|238,8 |425 |1,43 |1,58 |

|Навантаження, tн |167 |269|355,7 |637,5 |2,13 |2,37 |

|Разом під вантажними операціями |167 |269|426 |1062,6|3,56 |3,95 |

|Переставлення під навантаження, |167 |269|15,03 |16,14 |0,09 |0,06 |

|tпер | | | | | | |

|Чекання забирання, tчз |167 |269|116,9 |242,1 |0,70 |0,90 |

|Збирання та забирання, tзаб |167 |269|50,1 |67,25 |0,30 |0,25 |

|Накопичення, tнак |167 |269|547,8 |952,3 |3,28 |3,54 |

|Формування, tф |167 |269|83,5 |134,5 |0,50 |0,50 |

|Операції по відправленню, у т.ч. |167 |269|317,3 |484,2 |1,90 |1,80 |

|чекання нитки графіка, tвід | | | | | | |

|Разом від закінчення вантажних |167 |269|1130,6 |1896,5|6,77 |7,05 |

|операцій до відправлення | | | | | | |

|Разом |167 |269|1790,4 |3421,7|11,73 |12,72|

Таблиця 15.2 Розрахунок основних показників

|Показник |Станція |Під’їзна колія |

|Коефіцієнт здвоєних операцій |1,94 |1,26 |

|Середній простій місцевого вагона, що |6,05 |10,06 |

|припадає на одну вантажну операцію | | |

|Робочий парк вагонів |82 |143 |

|Коефіцієнт використання маневрових |0,69 |0,75 |

|локомотивів | | |

| |0,61 | |

Простій вагонів по станції Ов

tm=1790,39/167=11,73

На П/К

tm=3421,68/269=12,72

Коефіцієнт здвоєних операцій по станції Ов

Kсдв=(165+159)/(159+8)=1,94

П/К

Kсдв=(73+267)/(267+2)=1,26

Простій вагонів під однією вантажною операцією на станції Ов

tоп=11,73/1,94=6,05

П/К

tоп=12,72/1,26=10,06

Робочий парк вагонів на станції Ов

Пр=167*11,73/ 24 =82

П/К

Пр=269*12,72/ 24 =143

Коефіцієнт використання маневрових локомотивів на станції Ов

Kмл1=950/1380=0,69

Kмл2 =840/1380=0,61

П/К

Kмл1=1035/1380=0,75

16 Заходи по охороні праці і техніки безпеки.

16.1 Пропозиції по забезпеченню збереження вантажів при перевезеннях

Заходи, викладені в /3, 5, 11, 21, 22 і 23/, передбачають, що

навантаження, розвантаження, перевантаження вагонів і автотранспорту на

станціях і під’їзних коліях припускаються тільки при наявності особи, яка

відповідає за ці роботи.

Прийомоздавальник безпосередньо керує роботою бригад механізаторів і

робочих при виконанні ними операцій по навантаженню, розвантаженню або

перевантаженню вантажів; до початку роботи встановлює послідовність

виконання операцій, оглядає місця праці і забезпечує надання їм стану, який

буде гарантувати безпеку праці; слідкує за надійним встановленням трапів,

містків, накатів, за справним станом інвентарю, інструментів, пристроїв, не

допускає знаходження на місцях праці сторонніх осіб, слідкує за додержанням

габариту по розвантаженню.

Робітникам при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт

видають спецодяг, спецвзуття і захисні індивідуальні пристрої за діючими

нормами.

В місцях виконання робіт, руху людей і транспорту систематично

прибирають сміття, взимку ці місця очищають від снігу та льоду і посипають

піском.

Вивантажені або підготовлені до навантаження біля колії вантажі складають

і закріплюють так, щоб габарит наближення споруд не порушувався. Вантажі

(окрім баласту, що вивантажується для колійних робіт) при висоті 1200 мм

повинні знаходитись від наріжної грані головки крайньої рейки не ближче 2,0

м, а при більшій висоті - не ближче 2,5 м.

Зазор між контейнерами на площадці повинен бути не менш 0,1 м /2 і

22/. Між групами (секторами) контейнерів на площадці залишають проходи

шириною 0,6 м. При навантаженні або розвантаженні необхідно підіймати

контейнери обов’язково за чотири рими; робити навантаження разом двох

контейнерів тільки при наявності вантажозахоплюючих траверс.

Вантажі у мішках та кулях складають у штабелі перев’язку. Вантажі, які

складають у штабелі, повинні бути у справній тарі. Максимальна висота

укладання мішків допускається 6 м - 18 рядів. При цьому після кожних шести

рядів укладають прокладки з дощок.

Місця наливу і зливу обладнують освітленням (у необхідному випадку -

вибухонебезпечним),яке б забезпечувало цілодобово виконання робіт, і

протипожежним обладнанням.

Паління і використання відкритого вогню ближче 50 м від місць наливу і

зливу небезпечних вантажів забороняється.

Для відводу статичної електроенергії резервуари, відкриті трубопроводи

і баки заземляють.

Спуск людей в цистерни для їх огляду на пунктах переливу категорично

забороняється.

Навантаження і розвантаження навалом вапна, цементу, суперфосфату,

хлорного вапна, нафталіну, селітри і інших пилких і їдких вантажів /3 і 22/

виконують тільки механізованим способом, у спецодягу, респіраторах і проти

пильних окулярах, які видають для індивідуального використання.

Фільтр респіратора - марлеву прокладку - замінюють по мірі

забруднення, але не рідше 1 разу за робочу зміну.

Начальник станції повинен вимагати від керівників господарчих одиниць,

клієнтури і власників колій, які працюють на коліях стан-ції, негайно

забирати матеріали і деталі, які залишилися в сміжколійї.

16.2 Заходи по охороні праці і техніки безпеки при виконанні маневрової

роботи у місцях навантаження і розвантаження

Маневри поштовхами не дозволяються на коліях, де є вагони, з якими

виконують вантажні операції.

Маневри з вагонами у супроводі провідників і завантаженими розрядними

вантажами виконують з особливою обережністю, зі швидкістю не більше 15

км/год.

При русі маневрового составу в місцях навантаження і розвантаження

навалочних вантажів складач зобов’язаний упевнитися в відсутності перепон

для руху.

Маневри з вагонами, навантаження і розвантаження яких не закінчено,

складач може виконувати тільки після узгодження з робітником, який

розпоряджається навантажувально-розвантажувальними операціями.

При виконанні маневрів на коліях вантажних складів, вантажних районів

та інш. локомотивні бригади і бригади складачів повинні бути особливо

уважними, своєчасно подавати звукові сигнали при наближенні до людей, які

знаходяться біля колії або на платформах, а також попереджувати про рух

составу людей, що працюють на навантаженні і розвантаженні. В цих випадках

при русі вагонами вперед один з робітників, що виконує маневри, знаходиться

попереду вагонів, які рухаються або на першій по ходу руху перехідній

площадці (спеціальній ступені) вагону. При русі біля високих платформ

знаходження робітника на перехідній площадці заборонено.

Перед заїздом на колії району, які не обслуговується черговим по

стрілочному переводу, складач зобов’язаний перевірити положення колій і

стрілок в районі подання і забирання вагонів, упевнитись у відсутності

перешкод для руху, оглянути вагони, що знаходяться в районі подання і

забирання забрати з-під вагонів гальмові башмаки і вагонні підкладки і

попередити робітників, що знаходяться на коліях, про майбутні маневри.

По закінченні маневрів у даному районі складач зобов’язаний

перевірити, чи всі вагони, що поставлені на колію, зціпленні між собою,

закріплені і не виходять за контрольні стовпчики.

16.3 Пропозиції щодо забезпечення збереження вантажів при перевезеннях

Згідно статті 110 Статуту залізниць України (СЗУ) /24/ залізниця несе

відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для

перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами

іншому підприємству, організації, установі.

До не збережених перевезень відносять: втрату вантажу (неможливість

видачі всього вантажу, що прямує по даній накладній внаслідок втрати,

знищення, розкрадання та інш.); недостачу (неможливість видачі частини

вантажу, що прямує по даній накладній, по причинам, які аналогічні з

втратою); псування вантажу (погіршення його якості, втрату вантажем його

корисних властивостей повністю або частково); пошкодження (порушення

цілісності вантажу, який зазнав яке-небудь механічне втручання). За втрату

вантажу залізниця відповідає тільки за умови, що один з перелічених

наслідків стався за її провиною.

У статті 111 СЗУ перелічені випадки, коли залізниця звільняється від

відповідальності за незбереження перевезення.

Приймаючи до уваги ці та інші статті Статуту, а також рекомендації /3,

6, 8, 9, 11 і 12/ студент у курсовому проекті повинен коротко і чітко

викласти пропозиції щодо забезпечення збереження вантажів, що підлягають

перевезенню. Збереження перевезень забезпечують правильним заповненням

перевізних документів, точністю визначення кількості вантажу, який підлягає

перевезенню, правильністю завантаження вантажу і виконання навантажувально-

розвантажувальних робіт.

Висновки до проекту

При виконанні курсового проекту була розглянута організація роботи

вантажної станції. По заданим річним вантажобігам і розподілу вантажів за

призначенням підраховано розподіл завантажених і порожніх вагонів,

підраховано статичне навантаження та маса тари вагона за напрямками. При

виконанні проекту більш детально розроблена робота вантажного району з

підрахунком основних характеристик складів.

За результатами розрахунків виконали побудову добового плану графіка

роботи вантажної станції та пунктів місцевої роботи. За результатами

добового плану графіка підрахували основні показники роботи станції див

таб.15.2.

Як бачимо з таб. 15.2 середній простій вагона на станції складає 11,73

години, на під’їзній колії заводу ЗБВ 12,72 години, коефіцієнт здвоєних

операцій по станції Ов складає 1,94, по під’їзній колії заводу ЗБВ 1,26.

Робочий парк вагонів на станції Ов складає 82 вагонів, для під’їзної колії

143 вагонів. Досягнення зменшення простою можливе за рахунок збільшення

коефіцієнта здвоєних операцій, зменшення часу завантаження-розвантаження,

зменшення часу накопичення на передачу, за рахунок укрупнення вагонообігу

станції.

Список використаних джерел

1 Закон України "Про залізничний транспорт"/ Магістраль.- 1996.-№56-24

вересня.

2 Програма реструктуризації на залізничному транспорті України на 1998-2003

рр./ Магістраль -1998.-№37.

3 Типовой технологический процесс работы грузовой станции: МПС СССР.-М.:

Транспорт,1991.

4 Резер С. М. НОТ в грузовом хозяйстве железных дорог.- М.: Транспорт,

1974.

5 Антонюк Н. Д., Орлов В. Г., Самсонов А. В. Справочная книга начальника

станции.- М.: Транспорт, 1976.

6 Ветухов Е. А., Гулев Я. Ф. Грузовые станции.- М.: Транспорт, 1974.

7 Правила перевезень і тарифів залізничного транспорту України: Збірники

№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.- Київ: Укрзалізниця, 1999-2002.

8 Технические нормы загрузки вагонов и контейнеров: Сборник правил

перевозок и тарифов железнодорожного транспорта№160.- М.: Транспорт, 1992.

9 Грузоведение, сохранность и крепление грузов /Под ред. А. А. Смехова.-

М.: Транспорт, 1989.

10 Управление грузовой и коммерческой работой на железнодорожном

транспорте: Учебник для студентов ВУзов /Под ред. проф. А. А. Смехова.- М.:

Транспорт, 1990.

11 Повороженко В. В. , Орлова И. А. Повышение производительности грузового

вагона.- М.: Транспорт, 1979.

12 Технические условия погрузки и крепления грузов.- М.: Транспорт, 1988 и

1990.

13 Грузовые вагоны колеи 1520 мм железных дорог СССР: Альбом-справочник. ЦВ

МПС.- М.: Транспорт. 1989 и 1998.

14 Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України:

Тарифне керівництво №1.- Київ: Укрзалізниця, 1999.

15 Поляков А. А. Организация работы грузовой станции: Методические указания

к комплексному курсовому и дипломному проектированию по дисциплине УГКР.

Части 1 и 2.- Харьков: ХарГАЖТ, 1997.

16 Единые нормы выработки и времени на вагонные, автотранспортные и

складские погрузочно-разгрузочные работы (ЕНВ).- М.: Транспорт, 1987.

17 Падня В. А. Погрузочно-разгрузочные машины: Справочник.- М.: Транспорт,

1981.

18 Инструкция по проектированию станций и узлов на железнодорожном

транспорте Союза ССР: ВСН 56-78 Минтрансбуд СССР, МПС СССР.- М.: Транспорт,

1978.

19 Погрузочно-разгрузочные работы с насыпными грузами: Справочник.- М.:

Транспорт, 1989.

20 Статут залізниць України.- К.: Транспорт України, 1998.

21 Единая тарифно-статистическая номенклатура грузов: Тарифное руководство

№1.- Киев: Укрзализныця, 1998.

22 Поляков А. А., Гриценко В. М. Організація роботи вантажної станції:

Методичні вказівки до комплексного курсового та дипломного проектування. Ч.

1 і 2.- Харків: ХарДАЗТ, 1998 і 2000.

23 Типовий технологічний процес роботи товарної контори.- Київ:

Укрзалізниця, 2000.

24 Грузоведение, сохранность и крепление грузов: Учеб. пособ./Под редакцией

проф. А. А. Смехова. – М.: Транспорт, 1989.

25 Методика расчета технического оснащения фронтов погрузки-выгрузки. МПС

СССР. – М.: Транспорт, 1974.

26 Ковров П. А. Примерные нормы на грузовые и коммерческие операции. – Л.:

ЛИИЖТ, 1977.

27 Правила по технике безопасности и производственной санитарии при

погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте. – М.:

Транспорт, 1976.

-----------------------

вантажоодержувач

[pic]

[pic]

[pic]

станція

[pic]

[pic]

вантажовідправлювач

[pic]

[pic]

Рисунок 8.1 – Схема трикутника

[pic]

[pic]

[pic]

вантажоодержувач

станція

[pic]

Рисунок 8.2 – Маятниковая схема

Страницы: 1, 2