страхование в Украине

юридичної особи в страхуванні. Носіями страхового інтересу виступають

страхувальники і застраховані. Стосовно до майнового страхування наявний

страховий інтерес виражається у вартості застрахованого майна. В особистому

страхуванні страховий інтерес полягає в гарантії одержання страхової суми у

випадку подій, обумовлених умовами страхування. Наявний страховий інтерес

конкретизується в страховій сумі.

Страхова сума - грошова сума, на яку застраховані матеріальні цінності

(у майновому страхуванні), життя, здоров'я, працездатність (в особистому

страхуванні).

Об'єкт страхування - життя, здоров'я, працездатність громадян - в

особистому страхуванні; будинки, спорудження, транспортні засоби, домашнє

майно та інші матеріальні цінності - у майновому страхуванні.

Страховий поліс - документ встановленого зразка, що видається

страховиком страхувальнику (застрахованому). Засвідчує укладений договір

страхування і містить усі його умови.

Страхова оцінка - критерій оцінки страхового ризику. Характеризується

системою грошових вимірників об'єкта страхування, тісно ув'язаних з

імовірністю настання страхового випадку. У якості страхової оцінки можуть

бути використані дійсна вартість майна або якийсь інший критерій (заявлена

вартість, початкова вартість і т.д.). У міжнародній практиці замість

терміна "страхова оцінка" застосовується термін страхова вартість.

Страхове забезпечення - рівень страхової оцінки стосовно вартості

майна, прийнятої для цілей страхування. В організації страхового

забезпечення розрізняють систему пропорційної відповідальності, граничної і

систему першого ризику. Найбільше часто на практиці використовується

система пропорційної відповідальності і система першого ризику.

Система пропорційної відповідальності - організаційна форма

страхового забезпечення. Передбачає виплату страхового відшкодування в

заздалегідь фіксованій частці (пропорції). Страхове відшкодування

виплачується в розмірі тієї частини збитку, у якій страхова сума складає

пропорцію стосовно оцінки об'єкта страхування. Наприклад, якщо страхова

сума дорівнює 80% оцінки об'єкта страхування, то і страхове відшкодування

складе 80% збитку. Частина збитку , що залишилася , (у даному прикладі 20%)

залишається на ризику страхувальника. Зазначена частка страхувальника в

покритті збитку називається ФРАНШИЗОЮ, або власним утриманням

страхувальника.

Система граничної відповідальності - організаційна форма страхового

забезпечення. Передбачає відшкодування збитку як різницю між заздалегідь

обумовленою межею і досягнутим рівнем прибутку. Якщо в зв'язку із страховим

випадком рівень прибутку страхувальника виявився нижче встановленої межі,

то відшкодуванню підлягає різниця між межею і фактично отриманим прибутком.

Система першого ризику - організаційна форма страхового забезпечення.

Передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі фактичного збитку,

але не більше, ніж заздалегідь установлена сторонами страхова сума. При

цьому весь збиток в межах страхової суми (перший ризик) компенсується

цілком, а збиток понад страхову суму (другий ризик) взагалі не

відшкодовується.

Страховий тариф, або брутто-ставка, - нормований стосовно страхової

суми розмір страхових платежів. По економічному утриманню це ціна

страхового ризику. Визначається в абсолютному грошовому вираженні, у

відсотках від страхової суми в заздалегідь обумовленому тимчасовому

інтервалі (терміні страхування). При визначенні страхового тарифу в увагу

можуть прийматися інші критерії (ризикові обставини), наприклад,

надійність, довговічність, вогнестійкість, мореплавність та інще.

Елементами страхового тарифу є нетто-ставка і навантаження. Нетто-ставка

відбиває витрати страховика на виплати зі страхового фонду.

Навантаження - витрати на ведення справи, тобто пов'язані з

організацією страхування, а також закладену норму прибутку.

Страхова премія - оплачений страховий інтерес; плата за страховий

ризик у грошовій формі. Страхову премію оплачує страхувальник і вносить

страховику відповідно до закону або договору страхування. По економічному

утриманню страхова премія є сума ціни страхового ризику і витрат

страховика, пов'язаних із покриттям витрат на ведення страхування. Страхову

премію визначають виходячи зі страхового тарифу. Вноситься страхувальником

одноразово авансом при вступі в страхові правовідносина або частинами

(наприклад, щомісяця, щокварталу) протягом всього терміну страхування.

Розмір страхової премії відражається в страховому полісі. Об'єм

надходження страхової премії від усіх функціонуючих страховиків - один із

найважливіших показників стана страхового ринку. Синонімами терміна

"страхова премія" є страховий внесок і страховий платіж.

Термін страхування - тимчасовий інтервал, протягом якого застраховані

об'єкти страхування. Може коливатися від декількох днів до значного числа

років (15-25). Крім того, можливий невизначений термін страхування, що діє

доти, поки одна зі сторін правовідносин (страхувальник або страховик) не

відмовиться від їхнього подальшого продовження, заздалегідь повідомив іншу

сторону про свій намір.

Поняття регресивного права: Відповідно до міжнародного законодавства

після виплати страхового відшкодування до страховика переходить (у межах

виплачених сум) право пред'явлення регресної вимоги до винної сторони -

ПРАВО НА РЕГРЕС. У цьому випадку страхувальник повинний вчасно забезпечити

страховику одержання такого права, передавши йому свої повноваження.

.

.

.

.

.

.

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

ІІІ Майнове та особисте страхування, його форми і види.

Майнове страхування.

Існує богато видів майнового страхування. Усі їх можна згрупувати по

наступній схемі:

1. Сільськогосподарське страхування:

- с/г культур;

- тварин;

- іншого майна с/г підприємств

2. Транспортне страхування:

- страхування вантажів;

- морських судів;

- авіаційне;

3. Страхування майна юридичних осіб (усі, що не входить у с/г і транспортне

страхування).

4. Страхування майна фізичних осіб:

- страхування будівель

- тварин

- домашнього майна

- транспортних засобів громадян

Зараз переважає добровільне страхування майна. Умови страхування визначає

кожна компанія самостійно. Розмір страхового тарифу:

по страхуванню будівель коливається від 0,1-1,0% від страхової суми,

по страхуванню домашнього майна -1-5%,

3. по страхуванню тварин 5-20%,

4. транспортних засобів 1-12%,

5. майно підприємств 0,05-8%,

6. майна держпідприємств 3-20%,

7. морських судів 0,4-4%,

8. авіація, вантажів 0,5-5%.

Багато страхових компаній диференціюють страхові тарифи по обсягу

страхового ризику.

По ризику пожежа - 0,7%, крадіжка - 1-2%, проривши каналізації 0,2-0,3%.

Чинне законодавство забороняє виплату страхових відшкодувань перевищуючу

реальну вартість застрахованого об'єкта. Т.о. не повинно бути паралельно

двох однакових договорів страхування. Страхове відшкодування буде виплачено

тільки в 1 випадку (якщо воно перевищує реальну вартість). Для контролю за

реальністю настання страхового випадку і запобігання подвійного страхування

необхідно надання первинних екземплярів про настання страхового випадку в

страхову компанію. Страхова компанія має право на регресивний ризик

винуватців страхового випадку.

Для стимулювання страхувальників, що дбайливо відносяться до свого майна,

деякі страхові компанії роблять знижку зі страхових тарифів при повторному

заключенню договорів страхування, якщо по старим (попереднім) договорах не

було позовів.

Зараз страхові компанії прагнуть розширити коло об'єктів страхування

майна: дрібних домашніх тварин, страхування квартир, майна громадян, що

знаходяться у відрядженні, пам'ятники ювелірні вироби та інше.

Особисте страхування.

По кількості страхових відшкодувань серед галузей страхування особисте

страхування є самим великим після соціального. Особисте страхування

ділиться на 2 підотраслі: страхування життя і страхування від нещасних

випадків.

1. Основні випадки страхування життя: на дожиття, на випадок смерті

(виплачується родичам (вигодоотримувачам)),

2. на випадок смерті і втрати здоров'я

3. змішане страхування (ризики усіх вищезгаданих видів страхування).

Виплата відшкодувань здійснюється при дожитті, смерті і втрати

працездатності.

4. страхування ренти - на дожиття, по настанні обговореного часу компанія

виплачує регулярно страхові виплати протягом визначеного часу, у т.ч.

можуть бути довічні (додаткове пенсійне страхування).

5. страхування дітей (страхувальник одна особа, застрахований - дитина -

інша особа) на випадок смерті, утрати здоров'я, дожиття до повноліття (18

л).

весільне страхування - страхування дітей. Випадок - договір одруження.

Страхування від нещасних випадків:

1. Індивідуальне страхування від нещасного випадку. Може бути окремих

категорій працівників, окремих професій. Здійснюється за рахунок засобів

страхувальника, добровільне страхування. Сума, на яку полягає договір, може

бути дуже велика.

2. Страхування від нещасних випадків працівників підприємств - колективне

страхування, здійснюється за рахунок засобів підприємства, добровільне.

3. Обов'язкове страхування від нещасних випадків - пасажирів ж/д.

транспорту і деяких інших міжміських видів транспорту, також

військовослужбовців, працівників податкової інспекції, митниці і т.д.

4. Страхування дітей від нещасних випадків - повернення суми до закінчення

терміна договору не буде, якщо страховий випадок не наступив.

Більшість видів страхування життя є накопичувальними (крім смерті і

втрати здоров'я і працездатності) - компанія зобов'язується виплатити суму

по закінченні терміна договору.

Ризики банкрутства, ризик невидачі кредиту, ризик інвестицій.

Щоб зберігалася зацікавленість страхувальника в недопущенні збитку

страховик повинний залишити частину що відшкодовується збитку

страхувальнику (70-80% страховик, інше - страхувальник). Особливість

страхування ризику - страховий випадок наступає, як правило, на початку

терміна дії страхового договору або після терміна дії (наприклад при

страхуванні інвестиційного проекту його спочатку треба реалізувати,

одержати результат, а в цей час страховик може використовувати страхові

внески).

Важливо установити оптимальний термін для виявлення фінансових

результатів (буде збиток або немає). Страховик зацікавлений у більш

тривалому терміні, тому що за цей час може бути покритий збиток. Для

страхувальника вигідніше маленький термін: не дістав прибуток у даному

місяці - одержує відшкодування.

IV Роздержавлення та розвиток страхового ринку в Україні.

Страхове законодавство в Україні бурхливо розвивається. Раніше, в умовах

державної монополії на здійснення страхування, коли на страховому ринку

були тільки дві установи - Держстрах та Індержстрах, не було потреби в

загальному законі про страхування. Достатньо було затвердити умови окремих

видів страхування.

Зараз, в умовах розвитку страхового ринку, де з'являється багато

страховиків, які конкурують між собою, потрібне раціональне державне

регулювання страхової діяльності.

Яким ж образом здійснюється страхування в ринковій економіці. Суспільна

практика виробила три основні організаційні форми організації страхового

фонду, в яких суб'єктами власності на його ресурси "виступають: 1) держава,

2) окремий товаровиробник. 3) страховик. В цьому зв'язку виділяють

державний резерв, який використовується для компенсації втрат у випадках

великомасштабних аварій і може розглядатись як страховий резерв держави,

різні страхові резервні фонди підприємств; і, нарешті, спеціальні кошти

тих, хто професійно займається страхуванням, - страхові резерви страхових

компаній і організацій.

Державний резерв утвориться за рахунок загальнодержавних ресурсів.

Призначення цього фонду є забезпечення відшкодування збитків і усунення

наслідків стихійного лиха і великих аварій, що створили надзвичайну

ситуацію, потягли значні руйнування ^ великі людські жертви. Цей фонд

формується як в натуральній так і в грошовій формі.

Створення в децентралізованому порядку відокремленого фонду підприємств

дає можливість оперативне подолати тимчасові труднощі в процесі

виробництва. При переході до ринкової економіки значно поширюються межі

самострахування. Його нова модель трансформується у фонд ризика, що

створюється підприємствами, фірмами, акціонерними товариствами для

забезпечення їх діяльності при несприятливій економічній кон'юктурі,

затримці платежів за поставлену продукцію, нестачі коштів для погашення

отриманих позичок.

Процес становлення страхового ринку в Україні йде не рівно. Поряд зі

становленням і зміцненням одних страхових компанія можна спостерігати і

розпад, банкрутство чи відкликання ліцензії у інших. Є багато негативних

чинників об`єктивного характеру, що впливають на здійснення страхової

діяльності. Це слабка законодавча база страхування, неузгодженість між

собою багатьох актів законодавства, низькі фінансові вимоги до статутного

фонду для лицензіювання нової страхової компанії, жорсткий податковий прес

(55 % на доход в 1994 році) для страхових організацій, низька

платоспрожність потенційних страхувальників.

Проте поступово в Україні складається економічно - правовий простір для

діяльності страховиків. Держава в особі спеціально уповноваженого на те

органу - Комітету в справах нагляду за страховою діяльністю здійснює

керування цим процесом. Опрацьовуються правові норми здійснення страхової

діяльності, ведеться лицензіювання страхових компаній, постійно проводяться

перевірки на предмет контролю їх платоспроможності, фінансової стабільності

і додержання ними вимог законодавства.

Найбільш загальні принципи страхування (в основному відносно державного

страхування) викладені в Цивільному кодексі Україні.

Але, не принижуючи значення норм Цивільного кодексу, все ж треба

підкреслити, що основу страхового законодавства України зараз складає

Декрет Кабінету Міністрів України №47-93 від 10 травня 1993 року, та закон

України “Про страхування” №85/96-ВР від 7 березня 1996 р.

Розвиток страхового ринку України відбувався в умовах зниження темпів

спаду виробництва промислової продукції, здійснення курсу Уряду подолання

інфляції та інших передумов для пожвавлення економічної діяльності.

Так, у 1998 році валовий внутрішній продукт зменшився порівняно з 1997

роком в реальному обчисленні на 3,2 відсотка, обсяг промислового

виробництва - на 1,8 відсотка. Прибуток підприємств і організацій зменшився

на 18 відсотків при зростанні оптових цін у промисловості на 7,7 відсотка.

Зазначенні фактори певним чином вплинули на розвиток страхового ринку

України. В той же час, страховий ринок розвивався досить високими,

порівнюючи з іншими галузями економіки, темпами, а також намітився ряд

позитивних якісних тенденцій в його розвитку.

В першу чергу, слід відмітити, що вперше за 90-ті роки, в 1998 році

відбулось суттєве перевищення темпів росту страхових платежів над темпами

інфляції, тобто відбулось реальне зростання обсягів ринку страхових послуг.

Крім того, ряд процесів, що свідчать про якісні зміни у розвитку

страхового ринку, підтверджують окремі позитивні тенденції, серед яких:

> темпи росту страхових платежів продовжують випереджати темпи росту

страхових виплат;

> в 1998 році мало місце досить значне збільшення обсягів сформованих

резервів на

кінець року у відношенні до зібраних за рік платежів. Це відбувається

за рахунок

впровадження нового порядку формування резервів незароблених премій

та

формування резервів збитків;

> намітилася тенденція щодо значного збільшення сплачених статутних фондів.

Страховий ринок України на кінець 1998 року налічував 224 страховика, які

звітувались перед Укрстрахнаглядом. Ними отримано 408 401 тис. грн.

страхових платежів по добровільних та обов'язкових видах страхування, в т.

ч. по добровільних видах страхування 319 515 тис. грн., що складає 78 % від

загальної суми страхових платежів, та по обов'язкових видах страхування -

88 886 тис. грн., або 22 % від загальної суми надходжень. Надходження

страхових платежів по особистому страхуванню в 1998 році складають 74 % від

надходжень 1997 року, в тому числі, по страхуванню життя —55 %. По інших

видах страхування спостерігалось зростання страхових платежів, а саме:

o по майновому страхуванню - в 1, 89 раза;

o по державному обов'язковому страхуванню - в 1, 1 раза;

o по страхуванню відповідальності - в 1, 05 раза.

Виплати страхових сум та страхового відшкодування досягли 129 246 тис.

грн., з них по добровільних видах страхування - 113 808 тис. грн., або 88 %

від загальної суми виплат; по обов'язкових видах страхування - 15 438 тис.

грн., або 12 % від загальної суми виплат.

Серед них в 1998 році збільшились виплати страхових сум та страхового

відшкодування по таких видах страхування:

• по майновому страхуванню - в 1, 46 раза;

• по державному обов'язковому страхуванню - в 1, 17 раза;

По інших видах страхування відбулось зниження виплат. Страхові виплати

складають:

• по особистому страхуванню - 69 % від виплат 1997 року, в тому числі, по

страхуванню життя — 50 %;

• по страхуванню відповідальності - 54%;

• по недержавному обов'язковому страхуванню - 8%.

Всього надходжень страхових платежів збільшилось порівняно з 1997 роком

в 1,29 разів, в той самий час виплати страхових сум і страхового

відшкодування, вперше за останні роки, зменшились на 18 129 тис. грн., або

в 1,12 раза.

Темпи росту страхових платежів перевищували темпи росту страхових виплат

в 1,5 раза (в 1997 році - в 1,3 раза).

Середній рівень виплат (відношення виплат до платежів у %) становить в

1998 році 31,7 %, з них по страхуванню життя 112,6 %; по видах страхування,

інших, ніж страхування життя - 237,8 %.

Кількість діючих договорів страхування на кінець звітного року в 1998

році зменшились на 17 відсотків проти попереднього року. Це пояснюється, в

першу чергу, скороченням видів недержавного обов'язкового страхування. Між

тим, існують і обнадійливі тенденції щодо діючих договорів страхування.

Так, по майновому страхуванню і по страхуванню відповідальності відбувся

значний ріст договорів (відповідно в 1,8 та 2,4 раза); по особистому

страхуванню, в тому числі по страхуванню життя темпи спаду кількості діючих

договорів на кінець звітного року значно уповільнились.

Обсяг заявлених статутних фондів страхових організацій станом на 01.01.98

становив 131 924 тис. грн., зрісши порівняно з 1997 роком майже в 1,7 раз;

обсяг сплачених статутних фондів зріс відповідно майже в 1,9 раз та

досягнув 118 656 тис. грн.

Змінюється на краще ситуація зі сплаченням статутних фондів страховиків.

Так, у 23 страховиків сплачені статутні фонди складають від 500 000 грн. до

1 000 000 грн., у 15 - більше 1 000 000 грн., що не могло не позначитися на

середньому сплаченому статутному фонду, який збільшився за рік в 3 рази і

досягнув 530 тис. грн.

Ситуація із різким ростом статутних фондів страховиків говорить:

• з однієї сторони, про виконання вимог страхового законодавства щодо

мінімального сплаченого статутного фонду;

• з іншої сторони, про привабливість страхового ринку для інвестування як

галузі народного господарства, що динамічно розвивається;

• усвідомлення страховиками необхідності нарощування фінансових потужностей

для безумовного виконання страхових зобов'язань, місця і ролі страховика

для успішного функціонування народногосподарського комплексу. Балансовий

прибуток страховиків України в 1998 році збільшився в порівнянні з 1997

роком в 2,2 раза, досягнувши 94 880 тис. грн. Причиною такого явища є те,

що з квітня 1996 року, у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про

страхування", використовується нова методика розрахунку технічних резервів,

тому 1996 рік виявився перехідним, і як наслідок - значні збитки від

страхової діяльності. В 1998 році ситуація вирівнялась, тому від страхової

діяльності одержані прибутки. Також на збільшення прибутку вплинули зміна

об'єкту оподаткування страховиків з липня 1997 року і зниження на 12

відсотків рівня виплат. В той же час, прибуток за рахунок інвестування

тимчасово вільних коштів зменшився на 5 644 тис. грн., або на 16 %,

досягнувши 29 379 тис. грн. Витрати на проведення страхування та інші

витрати, що відносяться на собівартість, складають 128 170 тис. грн., або

Страницы: 1, 2, 3