реферат бесплатно, курсовые работы
 
Главная | Карта сайта
реферат бесплатно, курсовые работы
РАЗДЕЛЫ

реферат бесплатно, курсовые работы
ПАРТНЕРЫ

реферат бесплатно, курсовые работы
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат бесплатно, курсовые работы
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства

Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені у П(С)БО 16 “Витрати”.

Цей клас включає такі синтетичні рахунки:

80- матеріальні витрати

81- витрати на оплату праці

82- відрахування на соціальні заходи

83- амортизація

84- інші операційні витрати

85- інші затрати

Кожен з цих синтетичних рахунків поділяється на субрахунки.

Клас 9. “Витрати діяльності”.

Рахунки цього класу застосовуються для обробки інформації про витрати операційної,інвестиційної,фінансової діяльності та витрати на попередження надзвичайних подій та ліквідацію наслідків.

90 - собівартість реалізації

Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 ”Собівартість реалізації” відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебитових оборотів на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунок обліку витрат звітного періоду 92 - 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Рахунок 90 має такі субрахунки:

901 “Собівартість реалізованої готової продукції”

902 “Собівартість реалізованих товарів”

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

91- загальногосподарські витрати

На рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.

За дебетом рахунка 91 ”Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

92- адміністративні витрати

На цей рахунок відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприемства.

За дебетом рахунка 92 “Адміністративні витрати” відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

До загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно - управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово - телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов'язкових платежів).

Аналітичний облік ведеться за статтями витрат.

93- витрати на збут

На рахунок 93 “Витрати на збут” ведеться облік витрат, пов'язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.

За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - спиання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетиг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забеспечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.

94- інші витрати операційної діяльності

На цьому рахунку ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 “Собівартість реалізації”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”.

Рахунок 94 “Інші витрати операційної діяльності” має такі субрахунки:

941 “Витрати на дослідження і розробки”

942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти”

943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”

944 “Сумнівні та безнадійні борги”

945 “Витрати від операційной курсової різниці”

946 “Витрати від знецінення запасів”

947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”

948 “Визнані штрафи, пені, неустойки”

949 “Інші витрати операційної діяльності”

За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

95- фінансові витрати

На рахунку 95 “Фінансові витрати” ведеться облік витрат фінансової діяльності підприємства.

Рахунок 95 має такі субрахунки:

951 “Відсотки за кредит”

952 “Інші фінансові витрати”

За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

96- втрати від участі в капіталі

На цьому рахунку ведетьсмя облік витрат від зменшення вартості інвестицій, облік який ведеться за методом участі в капіталі, що виникають в процесі інвестиційної діяльності підприємства.

Рахунок 96 має такі субрахунки:

961 “Витрати від інвестицій в асоційовані підприємства”

962 “Витрати від спільної діяльності”

963 “Витрати від інвестицій в дочірні підприємства”

За дебетом рахунка відображається сума визнаних втрат, за кредитом - списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

97- інші витрати

На рахунку 97 “Інші витрати” ведеться облік витрат, що виникають в процесі звичайної діяльности (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом або реалізаціею основної продукції (товарів) та послуг, а також витрат страхової діяльності.

За дебетом субрахунків 971 - 977 відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 97 має таки субрахунки:

971 “Собівартість реалізованих фінансових інвестицій”

972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”

973 “Собівартість реалізованих майнових комплексів”

974 “Витрати від неопераційних курсових різниць”

975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”

976 “Списання необоротних активів”

977 “Інші витрати звичайної діяльноті”

978 “Виплати срахових сум та страхових відшкодувань”

979 “Перестрахування”

98- податок на прибуток

На цьому рахунку ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

За дебетом рахунка відображається нарахована сума податку на прибуток, за кредитом - включення до фінансових результатів на рахунку 79.

Рахунок 98 “Податки на прибуток” має такі субрахунки:

981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”

982 “Податки на прибуток від надзвичайних подій”

99- надзвичайні витрати

На рахунку 99 “Надзвичайні витрати” ведеться облік витрат і витрат, пов'язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді.

За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі витрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо).

Рахунок 99 “Надзвичайні витрати” має такі субрахунки:

991 “Витрати від стихійного лиха”

992 “Витрати від техногенних катастроф і аварій”

993 “Інші надзвичайні витрати”

3.3. Податковий облік витрат комерційної діяльності

З прийняттям нового Закону України: Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” введено поняття “валові витрати” та передбачено використання даних про валові витрати виробництва та обігу і валові доходи у податкових розрахунках підприємств і організацій - платників податку на прибуток.

Відповідно до цього Закону під валовими витратами розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Це поняття не є тотожним поняттю витрат торгівельного підприємства, так як витрати є лише однією із складових валових витрат. Податковий облік валових витрат відрізняється від бухгалтерського обліку витрат тим, що до його складу входять наступні елементи:

вартість товарів, що надійшли на підприємство на протязі звітного періоду;

сума здійснених підприємством попередніх сплат у рахунок майбутнього надходження товару;

сума товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на виконання бартерних операцій, у разі, коли це завершальна балансуюча операція.

До складу валових витрат відносяться також суми витрат, які не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або псуванням документів, встановлених правилами податкового обліку, і підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не врахованих в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок і виявлених у звітному податковому періоді при обчисленні податкового зобов'язання; суми безнадійної заборгованості в частині, яка не була віднесена да валових витрат у тому випадку, коли відповідні мірі щодо стягнення таких боргів не призвели до позитивного результату, а також суми заборгованості, відносно яких закінчився термін позивної давності; суми витрат по операціях особливого виду, в тому числі по бартерним операціям, страховій діяльності, по операціям з розрахунками в іноземній валюті, по операціям по торгівлі цінними паперами і деривативами, по операціям в області спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, по операціям з борговими зобов'язаннями і вимогами; суми витрат, пов'язані з покращанням основних фондів у розмірі, який не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок року, а також суми перевищення балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів над вартістю їх продажу.

Необхідно також відмітити, що стаття 5.3.3, абзац 2 Закону про оподаткування прибутку визначає, що платники податку на прибуток, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат відносять суми податку на додану вартість, сплачені у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат таких платників податку. Якщо платник податку на прибуток, який зареєстрований як платник податку, одночасно здійснює операції по продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються податком на додану вартість і звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то податок на додану вартість, сплачений у складі витрат по придбанню товарів (робіт, послуг), що включаються до складу валових витрат, і основних фондів і нематеріальних активів, які амортизуються, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, яка не відноситься до складу податкового кредиту такого платника податку відповідно Закону України: Про податок на додану вартість.

Законом України: Про оподаткування прибутку підприємств (стаття 5.9) також передбачено, що на розмір валових витрат платників податку впливає приріст або убуток балансової вартості купівельних товарів (крім активів, які підлягають амортизації, цінних паперів і деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах. Якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок звітного кварталу, то різниця вираховується із суми валових витрат платника податку у цьому звітному кварталі. Якщо ж вартість таких запасів на початок звітного періоду перевищує їх вартість на кінець цього періоду, то різниця додається до складу валових витрат платника податку в цьому періоді.

Хотілось би звернути увагу на деякі особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат, визначених статтею 5.4 Закону про оподаткування прибутку підприємства. Так, до валових витрат відносяться витрати, крім тих, які підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, на проведення дослідно-експериментальних і конструкторських робіт, виготовлення і дослідження моделей і зразків, пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, придбанням нематеріальних активів для використання господарської діяльності. Це стосується витрат на перераховані заходи незалежно від того чи привели такі заходи до збільшення доходів платника податку чи ні. Передбачено віднесення на валові витрати витрат на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності, а також на проведення аудиту відповідно діючого законодавства, включаючи проведення добровільного аудиту по рішенню платника податку. Як відомо до 01.07.97 року витрати на проведення добровільного аудиту не можна було відносити на витрати, а коло суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширювалися вимоги щодо обов'язковості аудиту, був обмежений. Це значно зменшувало можливості підприємств проводити перевірку своєї господарської діяльності незалежними аудиторами по власній ініціативі, яка дозволяла своєчасно, і що важливо, без фінансових санкцій, виявляти помилки в оподаткуванні. Тепер підприємства одержали таку можливість.

До валових витрат відносяться також витрати платників податку, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою по профілю такого платника податку фізичних осіб, які знаходяться з ним в трудових відносинах, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку. Але обов'язки по доказу зв'язку витрат на вище перераховані цілі з господарською діяльністю платника покладаються на самого платника податку.

До валових витрат відносяться будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або на гарантійну заміну товарів, що продані платником податку і вартість яких не компенсується за рахунок покупців товару, але не більше суми, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих платником, але не більше, ніж 10% від сукупної вартості таких реалізованих товарів, і по яких не пройшов термін гарантійного обслуговування.

До складу валових витрат відносяться також будь-які витрати по придбанню ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для здійснення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної влади, крім витрат на придбання торгових патентів.

У відповідності з новою редакцією даного Закону певні особливості має віднесення до валових витрат витрат на відрядження. Так, до складу валових витрат відносяться поряд з витратами на відрядження фізичних осіб, які знаходяться в трудових відносинах з платником, також витрати на відрядження фізичних осіб, що є членами керівних організацій платника. До складу валових витрат також можна відносити вартість на харчування, включених рахунків за проживання в готелях, а також вартість телефонних переговорів. Підставою для віднесення цих витрат до складу валових витрат є відповідні первинні документи.

Необхідно відмітити, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків по борговим зобов'язанням, в тому числі по будь-яким кредитам або у вигляді орендної плати на протязі звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюється у зв'язку з веденням господарської діяльності платника.

Записи по дебету рахунку 18 ”Валові витрати здійснюються на підставі первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Одночасно із записами операцій по дебету рахунку 18 “Валові витрати” рахунок кредитується у кореспонденції з відповідними рахунками. Інформаційне навантаження про загальний обсяг валових витрат підприємства має кредит рахунку 18 “Валові витрати”.

Сальдо на рахунках 18 “Валові витрати” і 48 “Валові доходи” на початок і кінець звітного періоду не може бути. Обороти по дебету рахунку 18“Валові витрати” і кредиту рахунку 48 “Валові доходи” використовуються як складові валових витрат і валових доходів підприємства.

Трансформація бухгалтерського обліку в Україні, яка відбувається, особливо з введенням в дію Законів України: Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про податок на додану вартість” чітко розмежувала функції і завдання фінансового і податкового обліку. Ця межа сформувалася і відносно витрат та валових витрат. Новим податковим законодавством було введено поняття валових витрат, які по формі і суті не ототожнюються з комерційними витратами.

3.4. Управлінський (внутрішньогосподарський) облік витрат комерційної діяльності

Пошуки ефективних мікроекономічних механізмів управління підприємством обумовили появу управлінського обліку.

Управлінський облік - це інтегрована система обліку витрат і доходів, нормування, планування, контролю і аналізу, що надає інформацію для оперативних управлінських рішень і розвитку підприємств.

Управлінський облік як самостійне поняття використовуеться в нашій країні порівняно недавно. Є спеціалісти, які по сьогодняшній день мають сумніви, щодо правомірності його існування, але більшість теоретиків та практиків у сфері обліку підтримують думку про те, що управлінський облік як самостійний вид формування та використання економічної інформації не лише має право на існування, але й необхідний. Ця тенденція знайшла відображення у міжнародних стандартах обліку та звітності, у англомовній економічній літературі, в практиці діяльності багатьох закордонних фірм.

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік не є якимось самостійним бухгалтерським обліком. Це є продовження, а точніше подальше поглиблення, деталізація даних бухгалтерського фінансового обліку в частині витрат і доходів діяльності, коли розкривається ефективність придбання ресурсів, технологічних та організаційних рішень, мотивації тощо. Цей облік є комерційною таємницею підприємства і складається для конкретного підприємства виходячи з характеру організаційних рішень. Основними користувачами інформації з управлінського обліку є керівники, власники, засновники, менеджери. Це конфіденційна бухгалтерська інформація, тобто таємна. На відміну від фінансового обліку він розробляється самим підприємством з урахуванням різних параметрів, беручи до уваги при підготовці варіантів управлінських рішень якісні чинники. У той час як у фінансовому обліку всі операції відображаються на рахунках і у звітності в єдиному грошовому вимірі.

Взаємозв'язок та розбіжності між фінансовим та управлінським обліком схематично зображено на рисунку 3.4.1.

Розробка та втілення управлінських рішень базується на плановій, нормативній, технологічній, обліковій та аналітичній інформації. Контроль та регулювання реалізується на базі планів та фактичних даних оперативного обліку.

Оцінка результатів управлінських рішень та відповідальність за їх виконання здійснюється по даним внутрішньої звітності. Аналітичні розрахунки, виконані за допомогою специфічних прийомів, застосовується для планування та координацій майбутнього розвитку підпрмємства. Ці функції у інформаційній системі підприємства виконує управлінський облік.

Таким чином структура обліку на підприємстві наведена на рисунку 3.4.2. Як бачимо,вона складається з двох підсистем: фінансового та управлінського обліку.

Рис. 3.4.1. Схема взаємозв'язку та розбіжностей між

управлінським та фінансовим обліком

Функції обліку

Функції визначення

Функції оцінки

та аналізу

Функція планування

Рис.3.4.2. Структура обліку на підприємстві.

Управлінський облік об'єднує в єдину систему планування, облік та аналіз витрат по видам, місцям формування. Кожна з складових частин системи повинна передбачати методику аналітичної оцінки отриманї інформації з точки зору можливостей її використання для управління. Оскільки інформація в управлінському обліку регулярно подається у вигляді різних варіантів співвідношення “витрати - результати”, методика аналізу може включати рекомендації по визначенню оптимальної для підприємства рішення. Доцільно провести методику коректування асортименту продажу, рекомендації по результатам аналізу відхилення по витратам, обсягам збуту, по показникам ефективності прці та використання потужностей, по оцінці резервів та витрат. По своєму змісту та призначенню управлінський облік орієнтується на майбутне. Це облік для плану, для прогнозу, для прийняття рішення, одночастно це облік обставин, які можливо, відбудуться на протязі плануємого періоду. Таким чином, становлення та розвиток управлінського обліку повинно здійснюватись з орієнтацією не лише на задоволення потреб кожного дня, оперативного управління , але й з врахуванням близької та віддаленої перспективи. Мета управління реалізується в очікуваних результатах господарювання ,за допомогою обліку необхідно ці результати передбачити та забезпечити їх досягнення. Традиційний облік того,що є, доповнюється обліком того, що буде.

Управлінський облік, перш за все, виконує задачі оперативного управління результатами фінансово-господарської діяльності та цим забезпечує його існування на ринку. Схема управління витратами підприємства наведені на рисунку 3.4.3.

Рис.3.4.3. Схема управління витратами

В ході процесу управління витратами, передбачаються наступні етапи:

Організація обліку витрат в цілому і по статтях витрат,що створює інформаційну базу для прийняття управліньських рішень.

Аналіз витрат, що дає змогу оцінити стан витрат,ступінь раціональності здійснення витрат ,дати кількісну оцінку факторам, які впливають на суму поточних витрат.

Нормування витрат, яке передбачаєвизначення граничних розділів по окремих видах витрат (норми спецодягу, природнього убутку та ін.)

Планування витрат, яке надає можливість визначати мінімальні та максимальні границі витрат,можливий розмір витрат при плановому обсязі діяльності і рівні використання ресурсів і вибрати такий варіант плану витрат, який максимально відповідає досягненню цільового розміру прибутку.

Загальну модель процесу управління витратами торгівельного підприємства подано на схемі 3.4.3.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9


реферат бесплатно, курсовые работы
НОВОСТИ реферат бесплатно, курсовые работы
реферат бесплатно, курсовые работы
ВХОД реферат бесплатно, курсовые работы
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат бесплатно, курсовые работы    
реферат бесплатно, курсовые работы
ТЕГИ реферат бесплатно, курсовые работы

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.