Організація обліку витрат і виходу продукції рослинництва

На підставі даних Виробничих звітів складається також оборотна відомість № 10.3е с.-г. за рахунками виробничих витрат, яка передбачає відображення початкового залишку, обігу за дебетом і кредиту, залишок на кінець звітного періоду для кожного об'єкта аналітичного обліку в рослинництві.

Схематично порядок запису в облікових регістрах з обліку витрат у рослинництві представлено в додатку Щ.

Бухгалтерські проведення з обліку виробництва та виходу продукції рослинництва подано в додатку Ю.

Витрати на обробку площ, на яких повністю загинув врожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати. Як правило, площі під загиблими культурами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами. у зв'язку з цим при списанні витрат слід враховувати, що на витрати від стихійного лиха списуються тільки повторювані витрати:

Вартість насіння, витрати на передпосівну обробку грунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою. При цьому дебетується рахунок 99 «Надзвичайні витрати» і кредитується субрахунок 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок «3агибла культура»).

Неповторювані витрати (витрати на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення сум та інші витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

При цьому складається бухгалтерський запис: дебет субрахунку 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок «Нова культура») і кредит субрахунку 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок «3агибла культура»).

Витрати на вирощування культур, які частково загинули або за якими стався недобір продукції внаслідок стихійного лиха, списуються на витрати від стихійного лиха чи від техногенних катастроф і аварій тощо. 3азначена операція відображається за дебетом рахунка 99 «Надзвичайні витрати» і кредиту субрахунку 231 «Рослинництво».

Після проведення обліку дані записуються у статистичну звітність, яка представлена формою №50-сг і називається «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств». В ній міститься чотири розділи: виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції; витрати на основне виробництво; вартість активів і середньооблікова чисельність працівників; землекористування протягом звітного періоду. В них зазначаються основні показники обліку (додатки Я, АА, АБ).

3.3. Калькуляція собівартості продукції рослинництва

3.3.1. Види собівартості продукції і загальні положення обчислення собівартості продукції рослинництва

Одним із найважливіших економічних показників діяльності підприємства є собівартість. Обчислення собівартості одиниці окремих видів продукції, виконаних робіт і наданих послуг називається калькуляцією.

Калькуляція - заключний етап обліку витрат на виробництво і виходу продукції (робіт, послуг), у процесі якого групуються витрати й обчисляються собівартість продукції (робіт, послуг) [12, с. 455-456].

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт , послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток виробництва. Величина нормальної виробничої потужності визначається підприємством. При цьому постійні загально виробничі витрати включаються до складу виробничої собівартості продукції в повному обсязі лише у разі, коли фактичний обсяг виробництва дорівнює або перевищує нормальну потужність. Якщо потужний обсяг виробництва нижчий від очікуваного середнього рівня виробництва, то до складу виробничої собівартості продукції включається лише частина постійних загальновиробничих витрат. Решта витрат, які називаються нерозподіленими, визнаються витратами звітного періоду. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюються підприємством самостійно. Скажімо, до постійних можна віднести такі загальновиробничі витрати: амортизацію основних засобів загально виробничого призначення; заробітну плату управлінському персоналу галузей за окладами, відрахування на соціальні заходи, витрати на опалення і т. ін. До змінних загальновиробничих витрат можна віднести такі витрати: заробітну плату загальновиробничим працівникам, що нараховується за отриману продукцію (роботи) і відрахування на соціальні заходи; витрати матеріалів; витрати на ремонт та утримання основних засобів загальновиробничого призначення, витрати на відрядження загальновиробничого персоналу, витрати на охорону праці тощо.

Однак пунктом 2.21 Методичних рекомендацій з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. №132, передбачено, що загально виробничі витрати не поділяються в сільськогосподарських підприємствах на змінні та постійні.

Вони розподіляються між основними галузями та об'єктами витрат пропорційно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини). Зрозуміло, що такий підхід полегшує працю бухгалтерів аграрної сфери.

Згідно з інструкцією №291 рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» повинен закриватися щомісяця, тобто загальновиробничі витрати розподіляються на об'єкти витрат в кінці кожного місяця. Враховуючи особливості сільськогосподарського виробництва, слід загальновиробничі витрати списувати по закінчені року.

У наказі про облікову політику підприємства зазначено, що загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно сумі прямих витрат, за вирахуванням вартості насіння в рослинництві, кормів - у тваринництві.

Виробнича собівартість продукції за видами сільськогосподарських культур визначається:

- зерна, насіння соняшнику - франко-тік (франко-місце зберігання);

- соломи, сіна - франко-місце зберігання;

- цукрових буряків, картоплі, баштанних культур, овочів, маточників цукрових буряків, коренеплодів - франко-поле (франко-місце зберігання);

- плодів, ягід, винограду, листя тютюну, продукції лікарських та ефіроолійних культур і квітникарств, овочів закритого грунту франко-пункт приймання (зберігання);

- соломки та трести льону, конопель - франко-пункт зберігання чи переробки (у підприємстві);

- насіння трав, льону, конопель, овочевих та інших культур франко-пункт зберігання;

- зеленої маси на корм - франко-місце споживання;

- зеленої маси на силос, трав'яного борошна, сінажу, гранул-франко-місце силосування, сіна жування, виробництва борошна, гранул.

Усі наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення відносять на витрати зі збуту.

Якщо ці операції здійснюються за плату, їх розглядають як виконання робіт на сторону, з відображенням у складі доходів.

Собівартість соломи, гички, стебель кукурудзи і соняшнику, капустяного листа та іншої побічної продукції рослинництва визначається, виходячи з розрахунково нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов'язані із заготівлею побічної чи основної продукції. При складанні звітної калькуляції із загальної суми витрат на вирощування певної культури виключається вартість побічної продукції.

Відповідно до П(С)БО 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) яка була реалізована протягом звітного періоду нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Собівартість реалізованих товарів визначається за П(С)БО 9 «Запаси».

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюються підприємством наведено в додатку АВ.

Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації».

За дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг: фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Під методом обліку витрат у широкому значенні розуміють сукупність способів відображення, групування та систематизації даних про витрати, що забезпечують досягнення визначеної мети, вирішення конкретного завдання.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої готової продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормативних виробничих витрат. Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів.

3.3.2. Методика обчислення собівартості американської кукурудзи

Собівартість 1 ц зерна кукурудзи визначається шляхом ділення витрат на вирощування і збирання продукції (без вартості кукурудзиння) на масу сухого зерна повної стиглості. Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості в сухе зерно здійснюється за фактичним виходом зерна з качанів, який визначається хлібоприймальними пунктами шляхом обмолоту середньодобових зразків з урахуванням базової вологості зерна в качанах (базова вологість зерна в качанах кукурудзи приймається на рівні 14%). Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості в сухе зерно, залишених на кінець року в підприємстві, та перероблених для внутрішньогосподарських потреб, виконується за середнім відсотком виходу зерна базової вологості, який встановлюється за даними реєстрів накладних на прийняте покупцями зерно.

При потребі додатково розраховується фактична собівартість 1ц кукурудзи в качанах.

По зерновій кукурудзі обчислюється два показники собівартості 1ц сухого зерна і 1ц зерна в качанах. В бухгалтерському обліку використовують, як правило, другий показник в зв'язку з тим, що кукурудза зберігається в більшості випадків в качанах. Показник собівартості чистого зерна використовується при складанні державної звітності [22, с.34-35].

Основною продукцією кукурудзи є зерно, яке в господарствах зберігається в качанах, а в звітності робиться перерахунок на зерно. Побічною продукцією є стебла кукурудзи. Отримана від урожаю продукція оцінюється за плановою собівартістю зерна кукурудзи в качанах. Побічна продукція - стебла кукурудзи - оцінюється за розрахунково-нормативними витратами.

В господарствах необхідно робити два розрахунки собівартості зерна: 1ц зерна кукурудзи в качанах і 1ц зерна чистого. Перший показник використовується для ведення обліку зерна в господарстві, другий - для звітності.

Приклад. Затрати на вирощування зерна кукурудзи за рік становлять 203000,0 грн. Від урожаю отримано 9780ц зерна кукурудзи в початках, вміст зерна становить 87%, стебла кукурудзи - 9500ц. Планова собівартість 1ц зерна кукурудзи в початках - 350грн., в перерахунку на зерно планова собівартість 1ц - 470грн., розрахунково-нормативна ціна за 1ц стебел кукурудзи - 3,00 грн.

а) Собівартість 1ц зерна кукурудзи в початках = 203000,0-(3,00*9500)/9780=17,84грн.

б) Урожай кукурудзи в перерахунку на зерно = 9780*87/100=8508,6ц

в) Собівартість 1ц зерна кукурудзи = 203000,0-(3,00*9500)/8508,6=20,5грн.

3.4. Автоматизація обліку витрат на виробництво і виходу продукції рослинництва

Кожна програма бухгалтерського обліку містить певний набір інструментів, необхідних для роботи користувача з програмою. До належать довідники, застосовуються для збереження однотипної інформації. Відповідно до класу програми вони використовуються у різних її модулях та програмою в цілому при здійснення операцій з елементами довідника. Іншим прикладом може бути робочий план рахунків, що використовується для складання бухгалтерських проводок в усіх програмах. Кожна програма містить початково вбудовані сервісні механізми, які використовуються при виконанні будь-яких облікових операцій.

Правильно організований облік витрат в розрізі статей калькуляції, за місцем їх виникнення, за видами продукції дає керівництву достатній обсяг інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Якщо для ведення бухгалтерського обліку використовується комп'ютерна програма з розгалуженим аналітичним обліком, іншої додаткової інформації для складання внутрішньої звітності непотрібно - просто достатньо згрупувати показники найбільш зручним чином для керівника.

Механізація обліку витрат на виробництво включає три взаємопов'язані ділянки роботи: 1) оперативний облік витрат на виробництво, рух деталей, напівфабрикатів і незавершеного виробництва; 2) зведений облік витрат на виробництво і визначення собівартості всієї продукції; 3) складання звітних калькуляцій за видами виробів.

ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця» частково комп'ютеризовано, так як багато документів ведуться бухгалтером вручну. На нашому підприємстві використовується програма "1С: Бухгалтерия 7.7". На підприємстві використовується 11 комп'ютерів, головний із них знаходиться у головного бухгалтера.

Набір програм "1С: Предприятие 7.7 " є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовуються для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "1С: Предприятие 7.7 " має компонентну структуру.

"1С: Бухгалтерия 7.7" є складовою частиною системи програм "1С: Предприятие 7.7 " - її компонентною. Всього існує три основні компоненти:

1) "1С: Бухгалтерия 7.7";

2) "1С: Оперативний учет 7.7";

3) "1С: Расчет 7.7".

"1С: Бухгалтерия 7.7" - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватися на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. Класифікаційні ознаки програми наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Ознаки програми "1С: Бухгалтерия 7.7" та їх характеристика

В програмі також реалізовані можливості ведення на одному робочому місці бухгалтерського обліку декількох робочих планів рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку.

Програма має однокористувацьку і мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набір яких різний залежно від версії програми (рис. 3.1).

Зауважимо, що під терміном "конфігурація" розуміють структуру облікових даних, що встановлюється на комп'ютер при створенні нової інформаційної бази (План рахунків, довідники аналітичного обліку, форми документів). В програмі "1С: Бухгалтерия 7.7" конфігурація складається з трьох взаємопов'язаних складових частин:

- структури метаданих;

- набор інтерфейсів користувачів;

- набору прав.

Список продукції рослинництва, яку виробляє підприємство, зберігається в довіднику Номенклатура. Для зручності продукція рослинництва виділена в окрему групу. Щодо всіх елементів цієї групи повинен бути заданий вид Продукция/Продукція. Перелік матеріалів і затрат, потрібних для виробництва конкретного виду (номенклатури) продукції рослинництва можна переглядати і редагувати за допомогою кнопки Состав/Склад, що на закладці Дополнительно/Додатково вікна елемента довідника Номенклатура. Для конкретного формування попередніх і остаточних калькуляцій потрібно, щоб був введений склад кожного виду продукції рослинництва.

Для роботи з документами, що стосуються виробництва, використовують журнал Производство/Виробництво.

102

Рис. 3.1. Режим роботи в програмі "1С:Бухгалтерия 7.7"

Господарські операції, пов'язані зі списанням матеріалів на виробництво, оприбуткуванням продукції рослинництва, розрахунком її собівартості та відпускної ціни, відображають в обліку за допомогою документа Калькуляция/Калькуляція.

Документ Калькуляция/Калькуляція буває двох видів: Предварительная/Попередня (додаток АГ) і Окончательная/Остаточна (додаток АД). Далі називатимемо їх відповідно Попередньою калькуляцією і Остаточною калькуляцією. Якщо документ уведений у режимі Ввод нового/Увведення нового, то це попередня калькуляція, а якщо ж у режимі На основании/На підставі, - то це калькуляція остаточна. Змінити вид калькуляції неможливо.

Розглянемо введення попередньої калькуляції. Реквізити документа Калькуляция/Калькуляція розділені на декілька груп. Група Материалы и продукция/Матеріали і продукція містить такі реквізити, як Склад материалов/Склад матеріалів (склад, з якого списуватимуть матеріали), Продукция/Продукція, Склад продукции/Склад продукції (куди буде оприбутковано готову продукцію) і Кол-во продукции/Кількість продукції. Значення реквізитів Склад материалов/Склад матеріалів і Склад продукции/Склад продукції вибирають з довідника Места хранения/Місця зберігання, а значення реквізиту Продукция/Продукція - з довідника Номенклатура.

Як зазначено, в довіднику Состав продукции/Перелік продукції, що підпорядкований довіднику Номенклатура, міститься перелік матеріалів і затрат, потрібних для виробництва кожного виду продукції рослинництва. Кнопка Заполнить/Заповнити дає змогу автоматично вводити дані в табличну частину документа на підставі інформації з цього довідника. Таблична частина документа містить таку інформацію:

- назву затрати. Це можуть бути матеріали з довідника Номенклатура (надалі називатимемо їх матеріалами) або затрати з довідника Виды затрат/Види затрат (називатимемо нематеріальними затратами), що їх використовують для включення в собівартість (наприклад, затрати на заробітну платню, оренду тощо);

- партію описуваних матеріалів (лише для матеріальних затрат);

- кількість (для матеріальних затрат);

- суму затрат згідно з попередньою калькуляцією (тільки для нематеріальних затрат, оскільки для матеріалів ця сума обчислена автоматично під час проведення документа).

Реквізити Сума окончательная/Сума остаточна містить суму за остаточною калькуляцією і для попередньої калькуляції цей стовпець завжди не заповнений.

Собівартість і продажу вартість як усієї кількості продукції рослинництва, так і її одиниці можна переглянути в інформаційних стовпцях, розташованих праворуч над табличною частиною. Однак реальні значення відпускної ціни і собівартості видно лише після проведення документа, оскільки відпускна ціна і собівартість списаних матеріалів буде обчислена під час проведення.

Додаткові параметри, що впливають на розрахунок відпускної ціни продукції рослинництва, розміщені на закладці Дополнительно/Додатково. На цій закладці можна задати рентабельність у частках одиниці, ставку ПДВ і суму акцизу, а також зазначити декілька (не більше трьох) податків або відрахувань, що їх нараховують від обігу реалізованої продукції рослинництва зачисляють до її собівартості. Нижче вказана загальна сума відрахувань (попередня сума за певним видом затрат).

За допомогою цього документа можна також оформити операцію списання матеріалів у виробництво без оприбуткування на склад готової продукції рослинництва. Только списать материалы в производство/Тільки списати матеріали у виробництво і тоді нематеріальні затрати визначити на потрібно.

Безпосередньо в діалоговому вікні визначають рахунок і статтю затрат у проведеннях за списанням матеріалів. Для цього треба увімкнути прапорець Выбрать счет затрат/Вибрати рахунок затрат і тоді табличну частину можна заповнювати способом багаторазового вибирання з довідника ТМЦ за допомогою кнопки Подбор/Вибирати.

Усі документи Калькуляция/Калькуляція відображені в журналі Производство/Виробництво, де, крім іншої інформації, видно статус калькуляції. Статус може набувати таких значень: Незакрытая предварительная/Незакрита попередня (попередня калькуляція, для якої ще нема остаточної), Закрытая предварительная/Закрита попередня (для якої вже є остаточна калькуляція), Окончательная/Остаточна і Списание материалов/Списання матеріалів (попередня калькуляція, яка тільки списує матеріали у виробництво).

Предварительная калькуляция/Попередня калькуляція формує під час проведення низку бухгалтерських проведень: за списанням матеріалів на рахунок 23, за оприбуткуванням продукції на рахунок 26. За рахунком 23 ведуть аналітичний облік у розрізі Видов затрат/Видів затрат (додаток АЕ), тому в разі списання матеріалів на рахунок 23 потрібно правильно зазначити вид затрат для кожного матеріалу. Зробити це можна безпосередньо у довіднику Номенклатура.

Наприкінці місяця, коли всі виробничі затрат списано на рахунок 23 і внесено інформацію про незавершене виробництво на підставі попередньої калькуляції, уводять Окончательную калькуляцію/Остаточну калькуляцію. У типовій конфігурації передбачена можливість автоматичного формування остаточних калькуляцій поточного місяця. Для цього потрібно виконати команду Создание окончательных калькуляций/Створення остаточних калькуляцій з головного меню.

Метою остаточної калькуляції є коригування попередніх значень затрат відповідно до реальних значень на кінець місяця. Суми реальних затрат розділені пропорційно до сум, зазначених у попередніх калькуляціях.

Під час уведення Окончательной калькуляции/Остаточної калькуляції буде заповнено реквізит табличної частини Сумма окончательная/Сума остаточна, який визначає остаточні суми затрат за даними бухгалтерського обліку. Для нематеріальних затрат ці суми можна змінювати вручну, однак зміна попередніх сум неможлива.

У разі проведення Окончательной калькуляции/Остаточної калькуляції формуються необхідні бухгалтерські проведення. Це можуть бути коригувальні проведення з дебету рахунка 26 у кредит рахунка 23. У випадку продажу продукції до введення Окончательной калькуляции/Остаточної калькуляції будуть сформовані коригувальні проведення щодо обліку собівартості реалізованої продукції рослинництва.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8