Контроль та ревізія оплати праці в бюджетних установах

Економічною перевіркою встановлюють доцільність господарських операцій шляхом з"ясування, яку ж користь , економічну вигоду вони надають, чи були складені економічно обгрунтовані розрахунки і які отримані кінцеві результати.

Логічна перевірка здійснюється за допомогою співставлення фактичних результатів з аналогічними або взаємопов"язаними даними документів, дозволяє виявити приховування розкрадань, приписки виконаного обсягу робіт та інші зловживання. Логічна перевірка представляє собою спосіб вивчення об"єктивної можливості документально оформлених господарських операцій за допомогою різних співставлень взаємопов"язаних виробничих та фінансових показників. Розкриття в процесі ревізій логічних зв"язків між ними дозволяє оперативно виявляти порушення законодавства, запобігати неправомірному витрачанню коштів.

Зустрічна перевірка - це співставлення двох примірників одного і того ж документу , що знаходяться на різних підприємствах або підрозділах одного підприємства. Метою проведення зустрічної перевірки є виявлення фіктивних документів та фактично не здійснених операцій, неоприбуткованих матеріалів, привласнення грошей, крштів, списаних не за призначенням , тощо. Проведення зустрічної перевірки дає можливість виявити такі зловживання ,за яких двосторонні операції отримують різне відображення у кожної із сторін, зокрема: отримані від постачальників запаси неоприбутковані, а також грошові кошти, що надійшли на поточний рахунок; привласнення виручки, яка здається до банку;завищення цін у видаткових документах, наявність безтоварних операцій, тощо.Такі зловживання приховуються шляхом виправлення даних в окремих примірниках документів, складання нових неправдивих документів, неправильного відображення чи взагалі невідображення в документах та в облікових регістрах операцій, які насправді були здійснені.

Отже, зустрічна перевірка полягає у порівнянні двох примірників одного і тогож документу або двох документів, що пов"язані між собою єдністю операцій і знаходяться на різних підприємствах.ю які ведуть розрахунки ( постачальник і покупець ), або в двох частинах одного підприємства ( склад і цех ), або ж записів в облікових регістрах двох різних організацій. Зустрічна перевірка є одним з ефективних методів встановлення реальності і правильності відображення в документах різних господарських операцій та інших обставин.

На відміну від зустрічної перевірки, при застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюються різні за своїм найменуванням та характером документи, в яких відображаються різні аспекти однієїі тієї ж або декількох взаємопов"язаних операцій. Так, порівнюються прибутково-видаткові документи, які безпосередньо фіксують рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів з іншими документами, що відображають ті ж операції, але в різних аспектах; порівнюються дані про товарно-матеріальні цінності з даними про тару, в якій вони перевозились; порівнюються дані бухгалтерського і оперативного обліку, а також бухгалтерські документи з перепустками на вивезення продукції; порівнюються дані первинних документівз даними облікових регістрів; перевіряється взаємозв"язок між кореспондуючими рахунками, тощо.

2.3. Напрями удосконалення контрольно-ревізійної роботи.

Для подолання проблеми недосконалості чинних на даний час нормативно-правових актів, що регулюють діяльність працівників контрольно-ревізійної служби, підрозділів внутрішнього фінансового контролю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також з метою зміцнення фінансової дисципліни в державі, в тому числі при виконанні державних програм та в процесі фінансово-господарської діяльності підконтрольних органів державного управління, підприємств, установ і організацій, органам державної контрольно-ревізійної служби потрібно забезпечити підвищення ефективності фінансового контролю.

Для виконання зазначеного завдання необхідно забезпечити:

а) чітку координацію в часі діяльності ГоловКРУ з роботою Кабінету Міністрів України, спрямованою на аналіз і переоцінку окремих сфер і питань соціальної та економічної діяльності в системі державного управління;

б) дієву взаємодію органів ДКРС з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органами;

в) впровадження у практичну роботу, нарівні з ревізіями та перевірками, аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та аудиту ефективності виконання державних програм з метою оцінки повноти досягнення поставлених цілей;

г) широке застосування профілактичних заходів для попередження грубих фінансових правопорушень;

д ) регулярне інформування Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про стан досліджених фінансово-економічних процесів, характеристику чинників, які призводять до порушень фінансової дисципліни та неефективного управління фінансовими і матеріальними ресурсами держави, а також пропозиції щодо подолання цих негативних явищ;

є) проведення постійного моніторингу стану прийняття дієвих управлінських рішень за результатами контрольних заходів;

ж ) належне регулювання внутрішнього фінансового контролю в системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади через координацію роботи їх контрольно-ревізійних підрозділів, моніторингрезультатів цієї роботи та контроль за функціонуванням зазначених підрозділів;

з) вдосконалення механізму планування контрольної роботи;

и) розробку та затвердження стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна у сфері взаємодії органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами, з інших питань контрольно-ревізійної роботи, які мають бути врегульовані;

і) розробку порядків ( механізмів) взаємодії ( координації) з іншими фінансовими і контролюючими органами та підрозділами за тими напрямами контрольно-ревізійної роботи, за якими така взаємодія ( координація ) не врегульована або потребує змін і доповнень, та ініціювати їх погодження і затвердження в установленому порядку.

З метою створення інформаційних, організаційних та інших передумов для належної реалізації покладених на органи ревізійної служби завдань необхідно забезпечити:

а ) відкритість контрольно-ревізійної роботи на всіх її етапах шляхом систематичного інформування громадськості через центральні та регіональні засоби масової інформації ( включаючи Інтернет) про плани та результати діяльності ДКРС;

б) створення і впровадження єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи органів ДКРС, яка б забезпечила ефективне використання всіх інформаційних ресурсів Служби та інтеграцію з інформаційними ресурсами інших органів державної влади;

в ) подальшу активізацію роботи з вивчення та впровадження у практику позитивного зарубіжного досвіду з питань державного фінансового контролю;

г ) вичерпність і якісність бази внутрішніх методологічних документів з питань діяльності Служби за всіма її напрямами та постійний моніторинг ефективності їх впровадження у практику;

д ) оптимізацію структури і чисельності ДКРС та вдосконалення системи кадрового забезпечення діяльності Служби.

З метою виконання положень Бюджетного кодексу України, послань Президента України до Верховної Ради України " Україна: поступ у ХХ1 століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000- 2004 рр." ( 2000р.) та " Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки" (2002 р.), указів Президента України від 27.08.2000р. № 1031\2000 " Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи", від 28.11.2000 р. № 1265\2000 " Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України" та від 25.12.2001 р. № 1251\2001 " Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері", що стосуються реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю забезпечити повноту, якість і своєчасність виконання передбачених завдань по удосконаленню контрольно-ревізійної роботи і здійснювати постійний внутрішній контроль у розрізі функціональних напрямів діяльності підрозділів Голов КРУ з охопленням всієї структури ДКРС.

Розділ ІІІ. Контроль і ревізія операцій з обліку витрат на оплату праці

3.1. Завдання, об'єкти та джерела інформації

для контролю і ревізіі витрат на оплату праці

Метою контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є встановлення достовірності первинних даних щодо накопичення та списання витрат на оплату праці, повноти і своєчасності відображення первинних даних у зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку витрат на оплату праці та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо витрат на оплату праці, наведеної у звітності господарюючого суб'єкта.

Завданням контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є:

встановлення правильності документального оформлення накопичення та списання витрат на оплату праці;

перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат і наступного включення їх до собівартості продукції відповідно до прийнятого на підприємстві методу обліку витрат і калькулювання;

підтвердження обгрунтованості обраного методу калькулювання;

підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що використовується;

перевірка правильності та обгрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до собівартості продукції;

вивчення правильності накопичення, розподілу та списання загальновиробничих витрат;

перевірка правильності відображення витрат на оплату праці в складі адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат;

вивчення правильності накопичення та списання витрат на оплату праці в складі витрат фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльностей;

підтвердження законності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку витрат на оплату праці;

перевірка повноти, правильності та достовірності відображення інформації про витрати на оплату праці в звітності.

Предметом контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є господарські процеси та операції, пов'язані з накопиченням та списанням витрат на оплату праці, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами.

Об'єкти контролю та ревізіі:

Елементи облікової політики:

форми кадрової документації,

форми, системи, розміри заробітної плати та інших виплат,

встановлення режиму роботи,

нормування і оплата праці,

порядок створення резервів на виплату відпусток, щорічної винагороди за вислугу років, винагороди за підсумками роботи за рік,

порядок обробки та зберігання первинних документів і регістрів обліку з оплати праці,

строк подання первинних документів з обліку праці та її оплати до бухгалтерії підприємства,

зміни в організації праці, форми кадрової документації,

об'єкти обліку витрат і об'єкти калькулювання,

склад виробничої собівартості,

метод обліку витрат і калькулювання,

склад постійних і змінних загальновиробничих витрат, порядок і база їх розподілу,

склад адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат.

Операції з обліку:

розрахунків з позабюджетними фондами за страхуванням,

розрахунків з персоналом з оплати праці,

витрат на оплату праці у складі витрат на виробництво продукції,

витрат на оплату праці у складі собівартості реалізованої продукції,

витрат на оплату праці у складі адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат,

витрат на оплату праці у складі витрат за елементами,

витрат на оплату праці у складі фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, інших витрат, надзвичайних витрат.

Записи в первинних документах, облікових регістрах і звітності.

Інформація про порушення в веденні обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновків аудиторів, постановах правоохоронних органів тощо.

Джерелами інформації для контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є:

наказ про облікову політику підприємства;

первиннні документи з обліку витрат на оплату праці;

облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку витрат на оплату праці;

акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

звітність.

Для забезпечення первинного обліку витрат на оплату праці передбачені наступні уніфіковані документи (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Перелік типових форм первинного обліку загального використання

Також джерелами інформації для проведення перевірки операцій по розрахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (звільнення), листки з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, наряди на відрядні роботи, рапорти про виробіток, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, розрахункові та платіжні документи, касові документи, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку, Головна книга, баланс.

Ревізору потрібно враховувати, що застовування бланків застарілих та довільних форм не допускається. В окремих випадках, при наявності відповідних технічних засобів, можливе стрворення первинних документів на машинозчитувальних носіях інформації.

Ревізор перевіряє первинні документи на підставі яких здійснюються записи по відповідних рахунках (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Документування операцій з обліку витрат на оплату праці

Ревізору необхідно знати порядок відображеня витрат на оплату праці в облікових регістрах і фінансовій звітності (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Відображення витрат на оплату праці в облікових регістрах і фінансовій звітності

Також джерелами інформації при перевірці витрат на оплату праці виступають наступні законодавчо-нормативні акти та документи: Кодекс законів про працю України, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про відпустки», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1, 2, 3, 16 та ін.; нормативно-довідкова інформація з обліку праці та заробітної плати, колективна угода підприємства та ін.

3.2 Прийоми та способи вивчення операцій з обліку витрат на оплату праці

На підприємстві можуть застосовуватися різноманітні форми оплати праці та матеріального заохочення. Важливими показниками для дослідження аудитором виступають продуктивність праці та її охорона, рівень і сума заробітної плати. На початку аудиту вивчаються організація та ефективність праці, правильне використання та дотримання умов оплати праці, економічне обгрунтування норм виробітки та зацікавленості працівників у збільшенні випуску продукції та підвищення продуктивності праці.

Ревізію операцій з обліку витрат на оплату праці доцільно розпочинати з інвентаризації. Метою проведення даної інвентаризації є виявлення реальної заборгованості перед персоналом підприємства з оплати праці.

Специфіка інвентаризації полягає в тому, що поряд з суто бухгалтерською інформацією перевіряється відповідність здійснених операцій законодавчо-правовим нормам.

В ході проведення інвентаризації по розрахунках з робітниками і службовцями перевіряється реальность заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнюються з Головною книгою. Окрім цього повинні бути виявлені суми, що своєчасно не вимагались і підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми і причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).

Розрахунки за страхуванням

З метою встановлення правильності, повноти та своєчасності здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період ревізором проводиться перевірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття тощо.

Перед проведенням ревізіі розрахунків із соціального страхування, передусім необхідно встановити чи зареєстровано підприємство як платник страхових внесків за місцем свого знаходження. Після чого перевірка проводиться в наступному порядку:

1.Встановлення правильності застосування ставок страхових внесків і визначення виплат, на які нараховуються страхові внески. Здійснюючи перевірку розрахунків за страхуванням, важливо встановити правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фонів соціального страхування і страхування на випадок безробіття, зокрема визначити цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки непрацездатності, довідки тощо).

При проведенні Ревізіі окрему увагу слід звернути на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідність встановленого працівнику безпосереднього стажу роботи. Також необхідно порівняти кількість оплачених днів і сум вилаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.

Якщо в ході дослідження виникають підозри щодо наявності підстави для нарахування і виплати лікарняних, доцільно провести зустрічні перевірки (або зробити запити) у лікувальних установах міста (району) з метою встановлення фактів перебування за лікарняними листками внаслідок тимчасової непрацездатності осіб, які працюють на підприємстві, що перевіряється. За наслідками перевірки оформлюється відповідна довідка із зазначенням у ній прізвища, імені, по батькові, посади, періоду тимчасової непрацездатності, номера лікарняного листка. Отримані таким чином дані звіряються з даними табелів обліку відпрацьованого часу, з метою визначення наявних відхилень і випадків, коли дні тимчасової непрацездатності у табелях не відмічались і за ці дні нараховувалася заробітна плата.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10