Аналіз політики із залучення позикових ресурсів та оцінки їх ефективності СНВТОВ "Васильківське"

З даних табл. 3.2 випливає, що за звітний рік сума позикових коштів зросла на 12,0 тис. грн. Сталися значні зміни в структурі позикового капіталу: довгострокова заборгованість погашена, частка короткострокових зобов'язань збільшилась.

Значно зросла сума короткострокових кредитів банку (на 100,0 тис. грн.), а їх частка в структурі позикового капіталу зросла на 60,33%. Частка кредиторської заборгованості, яку тимчасово використовують в обороті підприємства до моменту настання термінів її погашення, збільшилася на 2 тис. грн.

Залучення позикових коштів в оборот підприємства - явище нормальне. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що вони не заморожуються на тривалий час в обороті і вчасно повертаються. В іншому разі може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в остаточному підсумку призводить до виплати штрафів і погіршення фінансового стану.

В аналізі довгострокового позикового капіталу, якщо він є на підприємстві, інтерес становлять терміни затребування довгострокових кредитів, тому що від цього залежить стабільність фінансового стану підприємства.

Як показують дані табл. 3.2, підприємство в звітному році не залучало довгострокових кредитів, що слід враховувати, визначаючи його платоспроможність. Аналізуючи кредиторську заборгованість, необхідно враховувати, що вона є також джерелом покриття дебіторської заборгованості. Тому треба порівняти суму дебіторської і кредиторської заборгованостей [21, с. 465].

, (3.1)

де ДЗ - сума дебіторської заборгованості на звітну дату;

КЗ - сума кредиторської заборгованості на звітну дату.

Якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, то це свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість. На цьому підприємстві сума кредиторської заборгованості на початок і на кінець року перевищує суму на рахунках дебіторів, однак термін її погашення коротший, ніж дебіторської заборгованості, що може викликати незбалансованість грошових потоків.

Таким чином, аналіз структури власних і позикових коштів є необхідним для оцінювання раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства і його ринкової стабільності. Цей чинник дуже важливий, по-перше, для зовнішніх споживачів інформації (наприклад, для банків та інших постачальників ресурсів) під час вивчення ступеню фінансового ризику і, по-друге, для самого підприємства під час визначення перспективного варіанта організації фінансів і розробки фінансової стратегії.

3.3. Аналіз ефективності використання кредитів

Аналіз ефективності використання позикового капіталу підприємства (кредитів банків та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги) ґрунтується на застосуванні методики коефіцієнтного аналізу та передбачає обчислення показників рентабельності і оборотності, алгоритми розрахунку яких наведено у табл.3.3, додаток 3. У табл. 3.4 наведено дані щодо динаміки коефіцієнтів рентабельності та оборотності позикового капіталу досліджуваного підприємства.

Таблиця 3.4

Динаміка коефіцієнтів ефективності використання позикового капіталу СНВТОВ “Васильківське”

Дані, наведені у табл. 3.4, є наслідком прискореного зростання позикового капіталу порівняно з результатами фінансово-господарської діяльності підприємства - чистим прибутком і доходом від реалізації продукції, темпи приросту яких у звітному періоді складають відповідно 12,67% та 42,2%. Разом з тим, загалом динаміка показників ефективності використання позикового капіталу може бути визнана тимчасовим явищем, яке супроводжує зрушення у формуванні джерел фінансування, якщо ці зрушення призвели до загального підвищення ефективності використання активів підприємства.

Подальший аналіз ефективності використання позикового капіталу дозволяє визначити суму і долю чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності, і оцінити динаміку цих показників. Розрахунки здійснюються за наступними алгоритмами:

, (3.3)

, (3.4)

де П(пк) - сума чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності;

ПК - залишки позикового капіталу;

RA - рентабельність активів підприємства;

D - доля чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності;

П - загальна сума чистого прибутку підприємства.

Отже, сума чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності за досліджуваний період складає:

Тоді доля чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності складатиме:

Скориставшись наведеними вище алгоритмами і розрахунками, можна дійти висновку, що сума чистого прибутку, отриманого у звітному періоді внаслідок використання позикового капіталу, зросла приблизно на 59,6%: з 15,91 тис. грн. у базовому році до 25,39 тис. грн. - у звітному. Проте, ця позитивна тенденція супроводжується зменшенням долі чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності за останній рік у порівнянні з минулим, на 0,51 пп. (питома вага чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу, у попередньому періоді складала 10,71%, у звітному - 10,20%). Загалом отримані дані заслуговують на позитивну оцінку: підвищення питомої ваги чистого прибутку, отриманого внаслідок використання позикового капіталу, свідчать про раціональне розміщення позикового капіталу в активах підприємства і дозволяють визнати доцільним збільшення його обсягу навіть за умови тимчасового зниження оборотності позикового капіталу. Пріоритетність оцінки дій керівництва щодо залучення позикового капіталу за показниками рентабельності та оборотності (навантаження) активів не викликає сумніву, адже саме ефективне використання активів сприяє зростанню економічного потенціалу підприємства. Таким чином, можна визнати, що залучення підприємством позикових фінансових ресурсів призвело у звітному періоді до загального підвищення ефективності використання активів, що забезпечує досягнення стратегічної мети розвитку підприємства і заслуговує на позитивну оцінку.

Важливою складовою аналізу позикового капіталу є визначення його середньої вартості та дослідження її динаміки.

Визначення середньої вартості позикового капіталу здійснюється за алгоритмом:

(3.5)

де СВПК - середня вартість позикового капіталу, грн.;

ПВі - питома вага позикового капіталу, отриманого з і-го джерела фінансування, у вигляді десяткового дробу;

Ві - вартість позикового капіталу, отриманого з і-го джерела фінансування, грн.;

і - порядковий номер джерела позикового капіталу;

n - кількість джерел позикового капіталу.

Основними джерелами позикового капіталу є банківський та комерційний кредити, а також бюджетна позика згідно Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”.

Таблиця 3.5

Залучені кредити СНВТОВ “Васильківське”, 2004 - 2007 рр.

Таким чином, середня вартість позикового капіталу складає:

СВПК = 5666,67 0,05 + 28051,69 0,16 + 24614,13 0,19 + 22018,35 0,16 + 43787,81 0,28 + 7629,44 0,05 + 8491,65 0,03 + 6798,59 0,08 = 26411,92 грн.

Вартість фінансових ресурсів, залучених у вигляді банківського або комерційного кредиту, визначається ставкою відсотків за відповідною кредитною або вексельною угодою, відкоригованою на коефіцієнт, який дозволяє урахувати зменшення податку на прибуток, оскільки відсотки за користування кредитом згідно з ПСБО 16 “Витрати” відносяться на витрати підприємства, що призводить до зменшення суми оподатковуваного прибутку.

Вартість позикового капіталу, залученого з інших джерел фінансування, представляє собою рівень витрат на залучення позикового капіталу і обслуговування боргу по відношенню до загальної вартості залучених із відповідного джерела позикових фінансових ресурсів.

Процес оптимізації структури капіталу підприємства представляє собою формування такого співвідношення власного і позикового капіталів, яке забезпечує досягнення максимальної рентабельності активів при мінімальній вартості джерел фінансування за умови достатньої фінансової стійкості, яка визначається сукупністю відповідних коефіцієнтів.

При формуванні структури капіталу необхідно ураховувати позитивні та негативні якості його складових.

Позиковий капітал утворюється з метою збільшення фінансового потенціалу підприємства.

Процес оптимізації структури капіталу починається з визначення основних закономірностей, які обумовлюють вартість власного і позикового капіталу і, отже, впливають на середню вартість фінансових ресурсів підприємства.

При формуванні фінансової структури капіталу необхідно виходити з наступних положень:

За звичайних умов середня вартість власного капіталу перевищує середню вартість позикового капіталу. Це обумовлюється двома причинами.

По-перше, тим, що одним із джерел позикових ресурсів є кредиторська заборгованість підприємства, яка формується на безоплатній основі і зростання якої сприяє зниженню середньозваженої вартості позикового капіталу.

По-друге, тим, що ризик власника, який вкладає капітал на невизначений термін і отримує право на одержання частки прибутку і майна за залишковим принципом, значно вищий, ніж ризик кредитора, термін повернення суми основного боргу якому визначено кредитною угодою і який має право першочергового одержання частки прибутку і майна у випадку ліквідації підприємства. Як відомо, рівень ризику і доходність фінансових ресурсів змінюються прямо пропорційно. Отже, більш висока ризикованість вкладень власників обумовлює порівняно високу вартість власного капіталу.

2) Вартість як власного, так і позикового капіталу зростає внаслідок зменшення питомої ваги власного капіталу у сукупних джерелах фінансування призводить. Це пояснюється тим, що такі зрушення у структурі капіталу призводять до підвищення ризику банкрутства внаслідок зниження фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, і обумовлюють зростання вартості фінансових вкладень у дане підприємство незалежно від джерела їх формування.

3.1.1. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Дослідження, проведене в курсовій роботі, дає можливість систематизувати і узагальнити деякі питання стосовно її теми, а саме - аналізу політики залучення позикових ресурсів на досліджуваному підприємстві. Опрацювавши спеціальну літературу і нормативно-правову базу з регулювання фінансової діяльності підприємств, аналізу формування, розміщення та використання капіталу підприємства, зокрема - залучених коштів для удосконалення організаційно-технічного рівня виробництва, можна зробити наступні висновки.

1. З економічної точки зору організаційно-технічний рівень виробництва продукції є вирішальним елементом ефективності господарської діяльності підприємства.

2. До технічної компоненти організаційно-технічного рівня виробництва належать ті види знарядь і засобів праці, які беруть безпосередню участь у реалізації виробничих, в тому числі сільськогосподарських, технологій.

3. До організаційної компоненти організаційно-технічного рівня виробництва належать ті заходи і управлінські рішення, які забезпечують належний рівень технічного оснащення виробництва, зокрема шляхом залучення позикових ресурсів.

4. Підходити до питання залучення позикових коштів треба обережно і відповідально, оцінивши і проаналізувавши всі можливі варіанти і наслідки таких дій.

5. Позиковий капітал - це кредити банків і фінансових компаній, комерційний кредит, позики, кредиторська заборгованість, лізинг, комерційні папери тощо. З метою групування та аналізу позикові кошти класифікуються за формою: готівкові, обладнання (лізинг), товар (факторинг); за джерелами: зовнішні та внутрішні; за терміном: довгострокові та короткострокові; за формою забезпечення: забезпечені заставою, поручительством або гарантією і незабезпечені.

6. Завданням політики залучення позикових коштів є не максимізація доходу (прибутку) від інвестиційної діяльності, а забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства при достатній його фінансовій стійкості. Політика залучення позикових коштів являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій у розвиток технічної бази виробництва.

7. Метою діяльності СНВТОВ “Васильківське” є: підготовка кваліфікованих спеціалістів та отримання прибутку від господарської діяльності. Предметом діяльності СНВТОВ “Васильківське” є: проведення виробничого навчання та організація виробничої практики; підготовка спеціалістів безпосередньо на своїй базі; переробка і реалізація виробленої господарством продукції.

8. В якості юридичної особи СНВТОВ “Васильківське” має майно, відокремлене від майна учасників товариства, та будь-якої третьої особи, має право від свого імені набувати майнових та немайнових прав і нести обов'язки.

9. Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства показав:

· господарство є прибутковим. Обсяг чистого прибутку склав відповідно за роками: 2004 р. - 238 тис. грн., 2005 р. - 221 тис. грн., 2006 р. - 249 тис. грн.;

· зростання собівартості виробництва і реалізації продукції, а також зменшення обсягів виробництва за досліджуваний період не мали негативного впливу на результати діяльності підприємства, що свідчить про інтенсивний спосіб розвитку підприємства через удосконалення технічного оснащення і зростання ефективності управління виробничими процесами;

· дебіторської заборгованості підприємства протягом досліджуваного періоду коливалась у межах 2 - 3 тис. грн. і складала лише 0,2% від загальної суми активів;

· питома вага в капіталі підприємства кредиторської заборгованості є значною: 9,4% у 2006 році; 10,3% у 2005 році; 19,4% у 2004 році;

· якісні показники ефективності використання ресурсів свідчать про зростання продуктивності праці, однак криві фондовіддачі та фондоозброєності мають спадаючу направленість.

10. Для надання кредиту банки проводять оцінку фінансового стану підприємства, враховуючи такі об'єктивні показники його діяльності: обсяг реалізації; прибутки і збитки; рентабельність; грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів); склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості.

11. На аналізованому підприємстві за звітний період збільшилася як сума власного (на 249 тис. грн.), так і сума позикового капіталу (на 12,0 тис. грн.). У його структурі частка власних джерел засобів зросла на 0,9%, а позикових відповідно зменшилась, що свідчить про підвищення ступеню фінансової незалежності підприємства від зовнішніх кредиторів.

Загалом отримані дані заслуговують на позитивну оцінку: підвищення питомої ваги чистого прибутку, отриманого внаслідок використання позикового капіталу, свідчать про раціональне розміщення позикового капіталу в активах підприємства і дозволяють визнати доцільним збільшення його обсягу навіть за умови тимчасового зниження оборотності позикового капіталу. Пріоритетність оцінки дій керівництва щодо залучення позикового капіталу за показниками рентабельності та оборотності активів не викликає сумніву, адже саме ефективне використання активів сприяє зростанню економічного потенціалу підприємства. Таким чином, можна визнати, що залучення підприємством позикових фінансових ресурсів призвело у звітному періоді до загального підвищення ефективності використання активів, що забезпечує досягнення стратегічної мети розвитку підприємства і заслуговує на позитивну оцінку.

1. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436- ІV // Відомості Верховної Ради - 23 січня 2003 р. - № 2 - С. 45 - 68.

2. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Закон України № 996-XIV від 16.07.99 p. // Відомості Верховної Ради - 23 січня 2003 р. - № 2 - С. 45 - 68.

3. “Методика складання бізнес-планів”. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій № 5 від 21.04.97р. // Збірник систематизованого законодавства. - 26 квітня 1997 р. - №15. - С.17 - 22.

4. Аудит і ревізія підприємницької діяльності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Ф.Ф. Бутинець та ін. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП «Рута», 2006 - 365 с.

5. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. Учебник. - 4-е изд., доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 416 с.

6. Богатко А.Н. Основы экономического анализа хозяйствующего субъекта. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 208 с.

7. Аудит: Збірник задач та практичних ситуацій: Навч.посіб. / Г.М. Давидов, І.К. Дрозд, І.Г. Давидов та ін.; За ред. Г.М. Давидова. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К., 2001. - 170 с.

8. Бойчак І. М., Харів Н.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. - Л.: Сполом, 1999. - 264 с.

9. Болюх М.А., Горбатюк М.І. Збірник задач з курсу Економічний аналіз: Навч. посібник. - К., 2002. - 232 с.

10. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. - 2-ге вид. перероб. та доп. - Житомир, 2002. - 672 с.

11. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник для студентів вузів. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 416 с.

12. Василенко В. О., Шостка В.І. Ситуаційний менеджмент: Навчальний посібник - Київ: ЦУЛ, 2003. - 385 с.

13. Василенко В.О. Теорія та практика розробки управлінських рішень: Навчальний посібник - Київ: ЦУЛ, 2002. - 420 с.

14. Василенко В.О. Ткаченко Т.І. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник - Київ: ЦУЛ, 2003. - 396 с.

15. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. Видання 3-тє, вип. та доп. / За редакцією В.О. Василенко. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 440 с.

16. Волков О.И. Экономика предприятия . - М.: Инфра, 1999. - 544 с.

17. Горфинкель В.Я., Швандар В.А. Экономика предприятия. - М.: Юнити, 1998. - 211 с.

18. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. - 3-тє вид., перероб і доп. - К.: Знання прес, 2002. - 190 с.

19. Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 2004. - 176 с.

20. Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності. - К.: КНЕУ, 2003. - 204 с.

21. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Знання, 2000. - 612 с.

22. Мец В.О. Економічний аналіз фінансового стану та фінансових результатів підприємства: Навч. посібн. - К.: КНЕУ, 2004. - 132 с.

23. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 540 с.

24. Примак Т. О. Економіка підприємств. - К.: МАУП, 2004. - 371 с.

25. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навч. посіб. - К.: Кондор, 2005 р. - 400с.

26. Чекотовський Є. В. Основи статистики сільського господарства: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 432 с.

Додаток 1

Рис. 1.1. Форми організаційно-технічного розвитку підприємства

Додаток 2

Основні техніко-економічні показники господарської діяльності СНВТОВ “Васильківське” за 2004 - 2006 рр.

Додаток 3

Таблиця 3.3

Система показників ефективності використання позикового капіталу

Страницы: 1, 2, 3