Амортизація основних засобів

1) зміна долі активної частини фондів в загальній їх сумі (Дак);

2) зміна фондовіддачі активної частини фондів (Фв.акт)

ФВ = Дак х Фв.акт

Розрахунок впливу факторів виконується способом абсолютних різниць (в розрахунках використані дані таблиці № 3.5.1):

ДФВ = (Дак(ф) - Дак(пл) ) х Фв.акт(пл) = -0,014 х 7,9818 = -0,1117452

ДФВ = (Фв.акт(факт) - Фв.акт(пл)) х Дак(факт) = + 0,155 х 0,754 = + 0,11687

Загальний вплив: - 0,11174542 + 0,11687 + 0,005

Позитивно вплинула на фондовіддачу зміна фондовіддачі активної частки фондів (+0,11687), а вплив зменшення долі активної частки фондів (-0,1117452)

Тобто за рахунок зміни активної частки фондів в загальній їх сумі фондовіддача зменшилась на -0,1177452, а підвищення фондовіддачі активної частини фондів збільшило показник фондовіддачі на +0,11687.

Фондовіддача активної частки фондів (технологічного обладнання) безпосередньо залежить від його структури, часу роботи та середньочасової виробітки.

Для аналізу можна використовувати наступну фактичну модель:

Фактичну модель фондовіддачі обладнання можна поширити, якщо час роботи одиниці обладнання (Тод) представити у вигляді множини кількості відпрацьованих днів (Д), коефіцієнта змінності (Кзм) та середньої тривалості зміни (П).

Середньорічну вартість технологічного обладнання можна також представити як множину їх кількості (К) і середньої вартості його одиниці, після чого остаточна модель буде мати вигляд:

=

Для розрахунку впливу факторів на приріст фондовіддачі обладнання використовуємо засіб ланцюгових підставок (розрахунки приведені нижче здійснені на підставі даних таблиці 3.6.).

Таблиця 3.6.

І.Для визначення першого умовного показника фондовіддачі необхідно замість планової взяти фактичну середньорічну вартість одиниці обладнання, яка при однакових цінах може змінитися за рахунок його структури:

= =7,9774 (7,98)

= =7,9619

В результаті зміни структури обладнання рівень фондовіддачі зменшився на 0,0155 грн. (7,9619 - 7,9774).

ІІ. Далі необхідно встановити якою була б фондовіддача при фактичній структурі обладнання і фактичній кількості відпрацьованих днів, але при плановій величині

останніх факторів

= =7,5591

За рахунок зменшення кількості відпрацьованих днів відбулося зниження фондовіддачі 0,4028 грн (7,5591-7,9619).

ІІІ. Третій умовний показник фондовіддачі розраховується при фактичній його структурі, фактичній кількості відпрацьованих днів, фактичному К змінності та плановому рівні останніх факторів.

= =7,2568

За рахунок зменшення коефіцієнта змінності роботи обладнання його фондовіддача знизилась на 0,3023 грн. (7,2568-7,5591).

IV.При розрахунку четвертого умовного показника фондовіддачі плановими залишаються тільки рівень середньогодинної виробітки

= =7,0632

В зв'язку з тим що фактична тривалість зміни нижче планової на 0,2 год. фондовіддача зменшилася на 0,1936 (7,0632-7,2568).

V При фактичній виробітки обладнання фондовіддача склала:

В зв'язку з підвищенням середньої виробітки рівень фондовіддачі зріс на 1,0727 (8,1359-7,0632).

Загальний вплив факторів:

1,0724 + (-0,1936) + (-0,3023) + (-0,4028) + 0,0155 0,156

Далі наведений розрахунок зміни випуску продукції. Розрахунок здійснюється способом ланцюгових підставок на підставі даних таблиці 3.5.1.

ВП = К х Д х Кзм х П х СВ, де

К - кількість обладнання;

Д - кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання;

Кзм - коефіцієнт змінності роботи обладнання;

П - середня тривалість зміни;

СВ - середня виробітка продукції за 1 маш/год на одному обладнанні.

Розрахунок:

1) 52 х 257 х 2 х 7,5 х 69,8 = 13992108 грн (14 000 000 грн)

2) 54 х 257 х 2 х 7,5 х 69,8 = 14530266 грн (Д + 538158 грн)

3) 54 х 244 х 2 х 7,5 х 69,8 = 13795272 грн (Д - 734994 грн)

4) 54 х 244 х 1,92 х 7,5 х 69,8 = 13243461 грн (Д - 551810,88 грн)

5) 54 х 244 х 1,92 х 7,3 х 69,8 = 12890302 грн (Д - 353158,8432 грн)

5) 54 х 244 х 1,92 х 7,3 х 80,4 = 14847855,2064 грн (Д + 1957553,2 грн)

Загальний вплив:

+538158 + (-734994) + (-551810,88) + (-353158,8) + 1957553,2 850000 грн.

Як видно з розрахунку, збільшення випуску продукції відбулося за рахунок збільшення кількості обладнання на 2 одиниці, що підвищило обсяг продукції на 538158 грн. Також позитивно вплинув фактор зміни середньої виробітки продукції за 1 машино-годину на одному обладнанні, що призвело до збільшення випуску продукції на 1957553,2 грн.

Оскільки значний вплив на рівень випуску продукції здійснила зміна виробітки на суму 10,6 грн нижче наведений розрахунок факторів, які вплинули на зміну виробітки.

, як відношення випуску продукції до кількості відпрацьованих за годину всім обладнання. Тобто виробіток характеризує кількість продукції, що виготовляється в одиницю часу (або одним працівником).

Спосіб ланцюгових підставок:

1. =69,6587 (69,8)

2. =75,674 (? + 6,0153)

3. =80,2685 (? + 4,5945)

Загальний вплив факторів

+ 6,0153 + 4,5945 = 10,6

За рахунок зменшення відпрацьованого всім обладнанням тис.годин (16 тис.год.) та збільшенням випуску продукції відбувся зріст виробітки відповідно на 6,0153 грн та 4,5945грн.

Основним завданням аналізу є виявлення факторів зміни рівня використання основних фондів. Серед них важливе місце займають простої, наявність надлишкового обладнання, раціональне розподілення основних фондів між підрозділами підприємства, порушення строків проведення капітальних та поточних ремонтів та інш.

Проведення заходів по уникненню від'ємного їх впливу буде сприяти підвищенню ефективності використання основних фондів. Вказані заходу забезпечать економію капітальних вкладень зниження поточних витрат на утримання основних фондів, збільшення обсягів та якості виробляємої продукції (робіт, послуг).

Також складовою частиною аналізу основних фондів є аналіз виконання плану впровадження нової техніки та технології виробництва, направленого на удосконалення виробничого процесу, забезпечуючого зріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції, поліпшення умов праці працівників.

В результаті аналізу визначається економічна ефективність по кожному з заходів від впровадження нової техніки і модернізації основних фондів і виявлення дільниць, які потребують таких впроваджень.

Розділ IV Аудит основних засобів.

4.1 Суть, завдання та об'єкти аудиторської перевірки основних засобів.

При проведенні аудиту господарських операцій з обліку основних засобів аудитору варто керуватися наступними нормативними документами:

Таблиця 4.1.

Крім того, аудитор повинен керуватися:

Планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств і Інструкцією з його застосування, затвердженими наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999р. №291

Одним із шляхів підвищення ефективності виробництва є правильне використання і зберігання основних засобів. Конкретна мета аудиту основних засобів - перевірка правильності формування складу, повноти і реальності обліку руху основних засобів і достовірності амортизації їх вартості.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк контролю використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби формують основну частину матеріально-технічної бази організацій та підприємств і відіграють важливу роль в здійсненні ведучих напрямків їх діяльності.

Завданнями аудиторської перевірки основних засобів являються слідуючі:

перевірка складу та структури основних засобів;

перевірка їх збереження;

перевірка правильності документального оформлення надходження, переміщення та використання основних засобів;

перевірка правильності нарахування амортизації;

перевірка обліку операцій, пов'язаних з лізингом та орендою майна;

перевірка обліку реалізації та іншого списання основних засобів;

перевірка обліку і фінансування витрат на ремонт основних фондів та ін..

Таким чином, конкретна мета аудиту основних засобів - це перевірка правильності формування складу, повноти і реальності обліку руху основних засобів та достовірності амортизації їх складу.

Аудит обліку основних засобів повинен забезпечити:

- контроль за зберіганням основних засобів;

- своєчасне, правильне, документальне відображення в обліку надходження основних засобів (фондів), їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу в склад), ефективне використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);

- своєчасне (щомісячне) відображення в обліку зносу (амортизації) основних засобів;

- відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;

- виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів.

Об'єктами аудиторської перевірки операцій з основними засобами є:

акти прийому-передачі засобів (форма № ОС-1);

накладні на внутрішнє переміщення основних засобів (ф.№ ОС-2)

інвентарні картки обліку за формами № ОС-6, № ОС-7, № ОС-8;

описи інвентарних карток з обліку основних засобів (ф.№ ОС-10);

акти на ліквідацію основних засобів (ф.№ ОС-4);

інвентарні списки основних засобів за місцем їхнього розташування та експлуатації (ф.№ ОС-13);

картки переміщення основних засобів за їх видами та групами (ф.№ ОС-12);

акти інвентаризації, інвентарні описи та звірювальні відомості за результатами інвентаризації основних засобів;

відомості наявності та руху основних засобів;

кошториси та плани капітального ремонту основних засобів за період, що перевіряється;

акти на проведення капітальних ремонтів;

таблиці для здійснення розрахунків амортизації та зносу основних засобів;

річні звіти (ф.№ 11-ОФ, № 2-КБ).

Перевіряється також використання, збереження та правильність документального оформлення надходжень, переміщення та вибуття основних засобів.

Джерелами інформації для перевірки стану обліку основних засобів є:

Інвентарні картки обліку основних засобів,

відомості,

журнали-ордери;

рахунки-фактури;

Інвентаризаційні описи

результати поточної інвентаризації,

договори, накладні, акти списання, прийому-передачі, інвентарні картки

акти прийому-передачі;

облікові регістри (відомості, журнали-ордери, машинограми) по рахунках і ін.;

Головна книга;

“Звіт про фінансово майновий стан” і ін.

Результатом роботи аудитора є аудиторський висновок, який складається на основі аудиторських доказів.

Проводячи аудиторську перевірку, слід пам'ятати, що облік основних засобів ведеться за первісною вартістю на рахунку 10 “Основні засоби”, яка складається із витрат на їх зведення, виготовлення, придбання, включаючи витрати з доставки, установки, оплати проектно-дослідницьких робіт.

Зміна первісної вартості здійснюється у випадку добудови, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації, а також під час переоцінки (індексації).

Обліку підлягають як основні засоби, що використовуються, так і ті, які зберігаються на складі, законсервовані або віддані в оренду.

При проведенні аудиторської перевірки до втрати чинності Інструкції № 250 аудитори звертали увагу на зміну ліміту вартості об'єктів, що підлягали обліку у складі основних фондів. Аудитори уточняли, чи не значаться на рахунку 01 предмети, облік яких повинен був здійснюватися у складі малоцінних предметів та предметів, що швидко зношуються (МШП). На даний час звертати увагу на зміну ліміту недоцільно аудитор повинен звернути увагу тільки на строки експлуатації об'єкта, зокрема щоб термін експлуатації, як уже зазначалось вище, був не менше 365 днів.

Під час аудиту перевіряється відповідність даних аналітичного обліку основних засобів їхньому синтетичному обліку на певну дату.

Для цього аудитор підраховує вартість основних засобів всередині класифікаційних груп та встановлює правильність обліку залишків, виведених у картках обліку руху основних засобів (ф.№ ОС-12), за окремими групами на день перевірки.

Аудиторську перевірку основних засобів рекомендується проводити у такій послідовності: спочатку проводять тестування системи внутрішнього контролю підприємства щодо обліку основних засобів, якщо така існує; потім перевіряють фактичну наявність та збереження власних основних фондів і таких, що орендуються; далі перевіряють своєчасність та повноту їхнього оприбуткування, законність проведення операцій з їхнім переміщенням, правильність проведення амортизації, а також стан і організацію бухгалтерського обліку основних засобів.

Аудитор не може приступати до перевірки, якщо з питань, що підлягають перевірці, занедбано бухгалтерський облік.

Про неможливість проведення аудиторської перевірки складається відповідний акт, у якому чітко та конкретно обгрунтовуються недоліки. Після цього аудитор подає керівникові підприємства відповідні пропозиції щодо поновлення та наведення порядку в обліку. Аудитор також повинен уважно вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи на правильність відображення їхніх результатів у бухгалтерському обліку; роздивитися основні засоби, умови їхнього зберігання та експлуатації, міру використання і закріплення за відповідними структурами, підрозділами та матеріально відповідальними особами.

4.2. Організація аудиту основних засобів.

Планування роботи аудиторів.

Аудиторська фірма повинна починати планування аудиту ще до написання листа-зобов'язання та до заключення договору з підприємством-клієнтом.

Планування - це розроблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду , а також часу проведення аудиту.

Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиторської перевірки, на виявлення проблем, що слід перевірити більш ретельно. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу, а також скоординувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами та фахівцями інших професій.

Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, що перевіряється.

Найважливіша складова планування аудиту - це отримання аудитором уявлення про стан справ на підприємстві.

Аудиторський ризик полягає в тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в бухгалтерських документах існують суттєві перекручення.

Для ефективного планування аудиту до заключення договору на перевірку аудиторська фірма повинна узгодити з керівництвом клієнта основні організаційні питання аудиторської перевірки.

На етапі попереднього планування аудитори оцінюють можливість проведення аудиту. У випадку, якщо фірма вважає це за можливе, вона переходить до формування штату робітників для проведення перевірки і заключає договір з клієнтом.

При плануванні складу спеціалістів, що входять в аудиторську групу, керівництво аудиторської фірми повинно враховувати:

бюджет робочого часу для проведення кожного етапу роботи;

передбачувальні строки роботи групи;

кількісний склад групи;

посадовий і кваліфікаційний рівень членів групи.

У процесі планування створюються два основні документи перевірки: загальний план і програма перевірки. Аудитор обговорює з керівництвом і фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури для досягнення результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців суб'єкта перевірки. Загальний план, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту і розробляється настільки детально, щоб аудитор мав змогу, керуючись ним, підготувати програму аудиторської перевірки. Аудиторську програму перевірки основних засобів та відповідних рахунків можна побачити в таблиці 4.2. Ця таблиця враховує досвід теорії та практики складання аудиторських програм західних країн.

Таблиця 4.2.

Аудиторська програма перевірки основних засобів і відповідних рахунків.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11