Жіноча зачіска на основі моди останніх п'яти років

-- активні форми -- складні, декоративні, динамічні й рухомі, в яких застосовуються високохудожні, багатоелементні, в тому числі фантазійні рішення.

Створюючи зачіску, враховують стиль поведінки та індивідуальні риси людини, її зовнішність, художнє рішення святкового костюма.

До моделювання зачісок застосовують два основних підходи:

-- виконання кардинально нової зачіски, нетрадиційної для конкретної людини форми й оздоблення;

-- видозміна звичайної, традиційної форми зачіски, надання їй декоративності, художньої насиченості.

Призначення видовищних зачісок -- виступи в театрі, на естраді, в цирку. Це авангардні фантазійні зачіски Видовищними с конкурсні зачіски, що визначають напрями розвитку моди, дають новий Імпульс розробці побутових зачісок.

Завдання моделювання. Термін «моделювання» походить від слова «модель» (тобто «зразок») і означає процес створення моделей. Сьогодні поняття «моделювання» трактується ширше й означає не лише процес створення моделей, а й розробку на основі моделі різних її варіантів з використанням будь-яких характерних деталей, а також процес відтворення (реконструкції) моделі за фотографією та малюнком.

Моделювання вирішує цілий ряд завдань:

1. Забезпечення потреб населення у різноманітних красивих зачісках, розробку нових форм зачісок, які відповідають формам трудової або іншим видам діяльності (спорт, відпочинок тощо);

2. Виховання і розвиток смаку на основі художньо оформлених зачісок;

3. Розвиток напрямів моди.

Володіння професійними знаннями та здатністю мислити художніми образами дозволяють модельєру створювати нові форми, шукати нові шляхи в перспективному моделюванні.

На основі образної уяви (тут використовується життєвий досвід майстра) виникає фантазія як результат довільних комбінацій різних частин, якостей, властивостей раніше сприйнятих предметів. У майстра з'являється ідея внаслідок спостережень та оцінки реальної дійсності. Ця ідея, виходячи з особливостей мислення модельєра, його намагання узагальнювати, створює художній образ, спочатку ще досить розпливчастий. Залежно від того, для кого й для чого виконується робота, визначається й вибір інструментів і засобів, якими необхідно буде скористатись у процесі роботи. Після того, як буде створено технологічну послідовність виконання задуму, настає час його реалізації, тобто створення зачіски на моделі. Образ, що виник у свідомості, необхідно зафіксувати на папері -- це дозволить доповнювати, уточнювати зачіску.

Остаточне завершення моделі зачіски відбувається лише в роботі з конкретною людиною. Створена зачіска викликає у глядача певні (заплановані майстром) емоції, асоціативні відчуття і в сукупності із зовнішністю людини становить художній образ.

Композиція, основні закони. Художнє оформлення зачіски безпосередньо пов'язане з композицією, тобто побудовою, розташуванням, співвідношенням її складових частин. Композицією називається і результат цієї дії -- сама зачіска. Від того, наскільки вдало вирішена композиція, залежить краса та виразність форми зачіски.

При моделюванні зачіски потрібно враховувати:

1. якість волосся, його початковий колір, як піддається укладці, природність хвилі;

2. вік людини;

3. індивідуальні особливості;

4. професія, характер, стиль особи;

5. тип обличчя: форма обличчя та його індивідуальні особливості;

6. співвідношення тіла з головою та зачіскою;

7. зріст людини відповідно до зачіски.

При створенні моделі необхідно враховувати закономірності побудови зачіски, яку утворюють такі компоненти, як форма і силует, лінії, колір. Засобами, або прийомами, за допомогою яких вони формуються, є пропорції, баланс, ритм, контраст, нюанс. Обов'язковими для композиції є єдність стилю та образність форми.

Технологічна послідовність виготовлення святкової зачіски на основі моди 2005-2009 років:

1. Волосся розчісуємо, відділяємо рівним проділом від вуха до вуха.

2. Волосся на потиличній зоні збираємо у хвіст на маківці і закріплюємо тасьмою.

3. Волосся, яке зібране у хвіст навколо маківки, викладаємо косичками. Все волосся збризкуємо лаком. Кожна косичка виконується аналогічно.

4. По версі косичок робимо вузлики. Виділяємо чималі пасма, збризкуємо лаком і витягуємо їх утюжком, а потім закріплюємо заколками.

5. З волосся, яке залишилось, деякі пасма виконуються гофре, роблячи малюнок.

6. Волосся, яке залишилось на скроневих зонах, заплітаємо в косички від скроневої зони, заводячи до верхньопотиличної зони і закріплюємо на маківці, сприскуючи лаком.

7. Чілку витягуємо і також сприскуємо лаком. На чілці виконуємо плетіння.

8. Зачіска прикрашається різними прикрасами для волосся.

4. Опис організації праці перукарні

Протягом кількох десятиліть демонструється, що творчий процес завжди знаходиться у русі. Перукарська мода “нестримна”.

У сучасному перукарському світі сприймаються самі найрізноманітніші тенденції та тільки одиниці виявляються на “гребені хвилі”. Багатий вплив на дохід дає репутація. Головним девізом майстра-модельєра є: ”Першокласне обслуговування по розумних цінах”.

Високий рівень обслуговування, розширений асортимент послуг, відмінна репутація також сприяє покращенню репутації. Але все ж таки, найважливішою задачею є правильний підбір кадрів та організація праці, що забезпечує половину успіху.

Завідуючий салоном краси повинен завжди у коректному вигляді нагадувати своїм працівникам про ввічливість, привітність, витримку, доброзичливість, чуйність, тактовність, скромність, елегантність, ерудованість, оперативність, кмітливість, майстерність, самозадоволення. Найголовніше, при обслуговуванні клієнтів вміння користуватися посмішкою, звичайно в оціненій ситуації.

Робота майстрів-перукарів пов'язана з обслуговуванням працюючих, покращення побуту людей, тому праця перукаря така ж популярна, заслужена й потрібна, як і праця представників інших професій.

Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі і змішаного типу. Ці перукарні бувають, як звичайного так і підвищеного типу. Крім того у них можуть бути обладнані кабінети декоративної косметики, манікюру, педикюру. В таких перукарнях повинні бути розділені зали. Зали чекання можуть бути, як роздільними так і загальними залежності від площі приміщення.

В салонах надається більший обсяг перукарських послуг, ціни вищі, професійна підготовка перукарів вища. Розміщувати перукарні потрібно в спеціально відведених приміщеннях. Підвальні поверхи будинків можуть бути використані як складські приміщення. Якщо перукарні розміщенні в жилих будинках на першому поверсі повинен бути обов'язково окремий вхід. Перукарні розміщують у центрах населених пунктів в доступних місцях для клієнтів. На перукарні повинна бути вивіска і вітрильна реклама. Виходячи із кількості жителів перукарні дозволяють відкривати у місці на 100 тисяч жителів 2 робочих місця. А у селі на 1000 жителів 1 робоче місце. Всі сучасні перукарні в залежності від призначення повинні бути розділені на 4 групи.

1. приміщення для обслуговування клієнтів

2. приміщення для прийняття клієнтів (зали очікування)

3. складські приміщення

4.приміщення для обслуговуючого персоналу. Санвузол і душова кімната.

Робоче місце перукаря складається з туалетного стола і крісла. Стіл - оббитий пластиком з висувними шухлядами для інструментів, пристроїв, парфумерії, білизни. На робочому столі предмети туалету та інструменти необхідно розміщувати у певному порядку, що дає можливість перукареві скоротити до мінімуму кількість рухів, а значить зменшити втому.

Розташування туалетних столиків в робочому залі у перукарні може бути різним в залежності від площі приміщень. Мінімальна відстань між осями двох крісел становить 180 см. Відстань від стіни до крісла не менша 70 см. За санітарними нормами на кожне робоче місце відводиться не менше 4.5м.

Майстер повинен тримати своє місце в чистоті і після закінчення робочого дня, робочий столик протерти 0,5% розчином хлораміну. Перукар повинен дотримуватися правил особистої гігієни, щоб не бути переносником захворювань (перед обслуговуванням кожного клієнта мити руки). Перед початком роботи майстер повинен підготувати своє робоче місце: підготувати інструменти, розкласти їх у певному порядку, перевірити справність електроінструментів і апаратури.

5. Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу

На сьогоднішній день постижна справа є популярною і високо цінується. Щодня перукар не може обійтись без постижного виробу при виконанні зачіски, тому що за допомогою цих виробів можна збільшити об'єм, зробити довшим волосся, доповнити зачіску прикрасами з волоссям чи плетінням.

Постижні вироби широко використовуються у вечірніх, конкурсних, весільних та фантазійних зачісках. З волосся можна зробити різноманітні квіточки, листочки, грона винограду, навіть створити цілу композицію. При виконанні постижних виробів, особливо прикраси, постижер має мати добре розвинену уяву. Постижний виріб може надати зачісці довершеного вигляду.

За допомогою сучасних косметичних препаратів постижні вироби будуть виглядати доглянутими і виблискуватимуть на світлі. Також їх можна фарбувати в різноманітні кольори; від природних до самих найекстримальніших відтінків.

До постижного виробництва можна віднести тресування, тупірування, виконання постижних прикрас, тамбурування вій, перук, накладок, борід, вус.

Тресування - виготовлення тресу вплетеним в пасмо волосся за певною системою між міцними нитками та подальше пришивання готового тресу до основи постижерних виробів. Виготовлення тресу виконуються на тресбанку - це основний пристрій для тресування, який складається з двох металевих або дерев'яних стійок для натягування ниток тресу. Стійки кріпляться до робочої поверхні струбцинами, які утримують їх у вертикальному положенні.

Розпочинаючи тресування, треба зауважити те, що технологія постижерних робіт передбачає виконання декількох виробів тресу. Тресувати можна на один оберт три нитки, покришка - це коли тресують в один оберт, це верхній зовнішній шар коси або шиньйону, п'ять ниток, сім і т.д. Також можна виконувати трес «у два оберти - три нитки» становить основу більшості виробів з волосся.

При виконанні тресу також потрібно враховувати колір волосся. Так як модель має світло-русий колір на рівні 8 і не хоче фарбувати своє волосся, то сам трес можна промілірувати або просто затонувати.

Трес буде доповнювати зачіску якимось елементом. Це може бути плетіння, джгути, кіски та багато іншого.

На ринку продажів продають перуки з штучного волосся, дуже рідко з натурального. Штучне волосся дуже сильно наближене до натурального, це є одне із досягнень постижній справі. Таке волосся можна мити, накручувати, робити укладки, воно не піддається впливу більшості хімічних речовин і його дуже вигідно використовувати замість натурального, колір волосся наближений до природнього і кольорова гама дуже велика.

Популярність шиньйонів проявляється у виконанні складних зачісок. У видовищних зачісках використовуються різні декоративні прикраси, накладні елементи, а також шиньйони, які роблять зачіску складнішою, більшою, об'ємнішою. Їх підбирають в тон волосся, а при потребі й іншого кольору, головне, щоб гармонійно поєднувалась із зачіскою. Можна використовувати шиньйони і неприродних кольорів. Таке вирішення надасть зачісці авангардності, більш сучасного вигляду. Виконуючи укладку можна використати окремі прядки, вони надають волоссю вигляду меліровки.

6. Обґрунтування вибору і характеристика парфумерно-косметичних засобів, інструментів і обладнання, потрібних для виконання зачіски

Перш за все для грамотної і якісної стрижки та укладки необхідно мати три види інструментів для обробки волосся, кожен із яких виконує притаманну лише йому функцію.

Інструменти -- це знаряддя праці перукаря, що застосовуються для виконання різноманітних операцій з волоссям.

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють на групи:

для розчісування волосся:

ріжучі інструменти для стрижки волосся;

для укладання волосся;

для завивки волосся.

Інструменти для розчісування волосся -- це гребінці та щітки різної конфігурації і розміру.

Інструменти та пристрої для завивання і укладки волосся -- це бігуді, коклюшки, папільйотки, електрощипці, фени, шпильки, затискачі тощо.

Різальні інструменти -- це спеціальні перукарські ножиці, виготовлені з високих марок легованої сталі та загострені особливим чином, небезпечні й філірувальні бритви, машинки для стрижки.

Ріжучі інструменти: ножиці, бритва, машинка. Інструменти для укладки: бігуді, електрощипці, електрофен, гофре. Для фарбування волосся: кісточка, пластмасовий гребінець, пластмасова мисочка, резинові рукавички, ковпачок. Для хімічної завивки: коклюшки, пластмасовий гребінець, мисочка, резинові рукавички. Для фарбування і хімічної завивки волосся, потрібно: гребінці з пластмаси, тому що вони м'які, хімічно інертні. Для стрижки і укладки волосся необхідні гребінці виготовлені з дюралюмінію тому, що дюралюміній твердий сплав металу, легкий і не створює статичної електрики і волосся не електризується.

Гребінці та щітки є незамінними інструментами, які перукарі використовують і в повсякденному вжитку, і під час фарбування волосся, і для укладки, стрижки, начісування, тупірування -- тобто щоразу, коли мова йде про догляд за волоссям.

До якості гребінців висуваються певні вимоги: матеріали, з яких вони зроблені, мають бути стійкими до взаємодії з хімічними речовинами, гарячою водою; повинні бути гладенько відшліфовані, бо інакше мікротріщини можуть травмувати зовнішній шар волосся і шкіру голови. Дуже важливо, щоб матеріал, з якого виготовлений гребінець, мав антистатичне покриття.

Для розчісування і укладки краще використовувати так звані комбіновані гребінці. Половина робочої поверхні такого гребінця має густо посаджені зубчики, а друга половина -- зубчики, розміщені на великій відстані один від одного.

Для начісування волосся використовують гребінці з густими зубцями.

Для виконання чоловічих стрижок використовують гребінці з однорідним розміщенням зубців, а для стрижок, які потребують високої точності розподілення волосся, застосовують гребінці з густо посадженими зубчиками.

Для точного поділу волосся на пасма під час стрижки, а також для розчісування при накручуванні на бігуді та коклюшки незамінним буде гребінець з гострим довгим "хвостиком".

Щітки використовують для масажу шкіри голови, розчісування, а також для виконання укладок. Щітки бувають з металевими зубцями, різновидом їх є щітки, металеві зубці яких закінчуються пластмасовими зубчиками (щоб запобігти пошкодженню шкіри голови); існують щітки з пластмасовими зубчиками, а також з натурального волосу.

Для укладок жіночих зачісок краще використовувати круглі та овальні щітки, а для чоловічих укладок -- скористатися щіткою з прямою робочою поверхнею.

Для укладок і моделювання зачісок оптимальними є круглі щітки. Якщо укладаєте волосся з використанням фена, то найкраще скористатися так званою каркасною щіткою з невеликою кількістю щетини. Напівкруглі щітки з еластичною щетиною знадобляться для укладання напівдовгого волосся, якщо ви хочете надати йому додаткового об'єму.

Ножиці виготовляють з високоякісної легованої сталі з антикорозійним покриттям із хрому, титану тощо. Сучасні зразки ножиць передбачають антиалергійне покриття.

Прямі ножиці призначені для стрижки, окантування, тушування, філірування волосся, стрижки вусів, борід.

Обидва полотна ножиць прямі і ріжучі. Ножиці бувають з мікро-насічкою, алмазним напиленням або без них. Перші -- високоточні і не потребують додаткового заточування, другі -- періодично заточують.

Філірувальні ножиці застосовують для проріджування волосся. Бувають однобічні й двобічні з різною формою та частотою зубців.

Укладання волосся виконують за допомогою бігуді, термощипців (плойок), фенів.

Бігуді. У перукарнях застосовуються такі основні типи бігуді для накручування волосся:

-- металеві у вигляді порожнистого циліндра з отворам я на поверхні, з притискною планкою і прогумованою тасьмою. Планка утримує кінці волосся;

-- пластмасові без планки, фіксуються прогумованою тасьмою або спеціальною шпилькою;

-- пластмасові липучки із шипами на поверхні заввишки 1-5 мм;

-- металеві бігуді зі щетинистим «їжаком» усередині;

-- для вертикального накручування волосся. Для фіксації пасма бігуді мають рівномірно розміщені зубці, спрямовані в один бік.

Пропонуються сучасні моделі бігуді без затискачів і резинок -- із кулісою, м'які, виготовлені з поролону, гумові бігуді (папільйотки), хвилеподібні перфоровані, спіралеподібні.

Потрібно утримувати бігуді у чистоті, мити мильним розчином, дезінфікувати.

Електричні щипці складаються з корпусу-стержня діаметром 10-20 мм, важеля з жолобом, який притискає та утримує кінці волосся, ручки зі шнуром та вилки. Не можна накручувати щипцями мокре й брудне волосся. Систематично потрібно знімати з поверхні щипців залишки лаку та бруд.

Сучасні моделі електричних щипців мають різну конфігурацію; їх виготовляють у комплекті з різними насадками: щипці із затискачем трикутної форми (ними формують локони з різкими заломами та прямими кінцями); спіральні щипці; щипці з рельєфними пластинами, щипці-випрямлячі з плоскими пластинами.

Термощітки, щітки-щипці. Застосування цих інструментів нового покоління з декількома температурними режимами дозволяє створити локони, хвилі, розгладжувати пасма волосся, надавати йому об'єму.

Фени. Професійні фени виготовляють різної конструкції потужністю від 1200 до 1800 Вт. Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигун, нагрівач у вигляді спіралі, вентилятор, шнур з вилкою. Доповнюються фени спеціальними знімними насадками у вигляді:

-- гребінця;

-- щітки;

-- щипців;

-- форсунки з повздовжньою щілиною (соплом);

-- дифузора.

Для хімічної завивки в перукарнях використовують бігуді, коклюшки, м'які бігуді (папільйотки), фермери.

Коклюшки бувають класичної та видозміненої форми, їх виготовляють із дерева, пластмаси, стійкої проти дії хімічних препаратів. Фіксують коклюшки прогумованою тасьмою.

Класичні коклюшки -- це рівні гладенькі стержні, звужені посередині, з розширенням на кінцях або із хвилястою поверхнею, від завивки на які утворюється завиток природної форми. Коклюшки виготовляють завдовжки 6-10 см, діаметром посередині 5-15 мм.

Видозмінені коклюшки дозволяють отримати завиток оригінальної форми, яка відрізняється від природної.

Сучасні технології передбачають застосування спіральних коклюшок для отримання спіральних завитків, шпилькоподібних -- для гофрованих завитків. Для отримання об'ємних завитків з легкою зміною структури волосся використовують м'які бігуді -- папільйотки.

Пристосування відіграють допоміжну роль, забезпечуючи якісне виконання перукарем своєї роботи.

До них відносяться:

-- пульверизатор для зволожування волосся при стрижці, укладанні, а також для нанесення засобів для укладання;

-- мисочки для приготування барвників, засобів для лікування, фіксажу для завивки;

-- шейкери для змішування барвників;

-- пензлики для розведення і нанесення препаратів та барвників;

-- губки, епонжі для нанесення хімічних сумішей, фіксажу;

-- затискачі («вусики», «краби», «качечки») металеві, пластмасові для розподілу волосся на зони та пасма при стрижці, укладанні, фарбуванні;

-- утеплювальний ковпак для лікування, фарбування волосся;

-- мірний стаканчик, мензурка для виготовлення сумішей, дотримання дозування;

-- сіточка для волосся для захисту волосся під час сушіння;

-- шапочка для мелірування для забезпечення фарбування окремих пасом;

-- гумові рукавички для захисту рук від дії хімікатів;

-- шпильки для виконання зачіски;

-- таймер для контролю за встановленим на операцію часом;

-- аплікатор для змішування й нанесення препарату, фарби.

Матеріали в роботі перукаря займають важливе місце. В перукарні використовують такі матеріали як: миючі засоби по догляду за шкірою і волоссям, лаки для волосся, одеколони, туалетні води, фарбуючи засоби, хімічні препарати. До миючих засобів відносимо: мила, шампуні, мильний крем і порошок для бриття і манікюрних робіт.

Шампуні - це водно-спиртові розчини з різних миючих речовин із корисними добавками. Призначення шампунів для миття голови з підфарбовуючим ефектом (рубін і іріда). Шампуні легко поєднуються для різних видів волосся таких як: жирного, сухого, нормального.

Мила - утворенні із жирів рослинного і тваринного походження із сумішшю лугів. Група туалетних мил по догляду за шкірою, група господарських мил для прання білизни. В перукарнях використовують мила при митті рук і якщо немає крему, то і для гоління. До засобів по догляду за шкірою відносяться: креми, мазі та інші. Креми і мазі складаються з рослинних і тваринних жирів, масел, а також парафінованих та різних косметичних засобів, за допомогою яких можна виготовляти креми, що мають різний вплив на шкіру людини.

За своїм застосуванням вони поділяються на такі групи: жирні і нежирні, знежирені креми для сухої, жирної і нормальної шкіри.

Лосьйони - це водно-спиртові розчини органічних і мінеральних речовин з добавкою парфумерної композиції. Лосьйони призначені для закріплення росту волосся і зачіски. Розрізняють лосьйони по групах: гігієнічні і лікувально-профілактичні.

Лак для волосся - найпоширеніший засіб для укладки. Покривши лаком волосся, зачіска зберігається на тривалий час. Лаки поділяються на дві категорії: традиційні, фіксуючі і сучасні для укладки. Існують також лаки, що поєднують обидві функції.

Туалетні води - використовують в роботі перукаря, як засіб по догляду за шкірою, а якщо немає кровозупиняючих засобів, то використовують одеколон.

Одеколони - служать, як ароматизуючі речовини.

До фарбуючи засобів відносимо: фарби для волосся, наприклад, четвертої групи - це фарби рослинних барвників.

Фарба - це мильно-спиртовий розчин резорцину і парафінімидіаміну - це продукт переробки нафти 1,3% чорний.

До матеріалів відносяться:

Дезинфекційні засоби: в перукарнях використовують 5% хлорамін для дезинфекції гребінців, помазків та інших інструментів виготовлених з пластмаси. Інструменти опускають в розчин 5 % хлораміну на 10 -15 хв.

Спирт денатурат використовують 70 % для дезинфекції бритви, металічних гребінців.

Формалін використовують 4% для дезинфекції нових, невживаних помазків для гоління.

Карболова кислота використовується 5 % для дезинфекції бритви та ножниць.

Етиловий спирт використовується 70%.

Кровозупиняючі засоби. До кровозупиняючих засобів відносять:

Йод, дуже ефективний, як рідина для дезинфекції та припікання при обробці порізів, подряпин та інших ушкоджень.

Галун - це розчин сірчанокислого алюмінію. Розчин галуну безбарвний, на смак трохи солодкуватий, без запаху. Він дуже ефективний для зупинення кровотечі при порізах, садинах та інших ушкодженнях шкіри. Готують розчин галуну таким чином: у флакон з піроксидом водню невеликими порціями всипають кристали сірчанокислого алюмінію доти, доки вони не перестануть розчинятися.

Перекис водню - це рідина без запаху, без кольору у великій концентрації вибухонебезпечна і обпікаюча рідина, має властивість знешкоджувати пігмент волосся, як закріпником використовують при хімічній завивці, як дезинфікуючий засіб при травмах, має властивість швидко вивітрюватись, тому його потрібно зберігати в скляних банках, подальше від опалювання.

Йод - дуже тверда речовина, чорно-фіолетового кольору із різним запахом. Добувають його із морських водоростів, спалюючи їх і переробляючи попіл. Також добувають із артезіатських колодязів.

Для зупинки крові перукар повинен мати таку речовину як: рідкі квасці - це кристалічна речовина білого кольору, тверда в трьох процентних розчинах. В хімічному складі - це сірчистокислий алюміній. Випускають рідкі квасці промисловістю у вигляді олівців. У перукарні такі квасці використовувати не можна тому, що можна перенести інфекційне захворювання від одного клієнта до іншого.

Допоміжні матеріали, які використовуються в перукарській роботі.

До допоміжних матеріалів відносимо: вату, папір, марлю, фольгу.

Вата використовується в перукарській роботі для витирання підтьоків фарби при фарбуванні волосся, використовує вату перукар при стрижці волосся. Також використовують при травмах. Використовують звичайну бавовняну вату. Розрізняють вату (бавовняну, шерстяну і синтетичну).

Розрізняють три сорти вати: медична побутова і швейна.

В своїй роботі перукар при порізах використовує бинт.

Папір використовує перукар при хімічні завивці, але не звичайний, а прожирений, який не пропускає вологу.

Фольгу перукар використовує при фарбуванні волосся, коли треба захистити інші пасма від фарби.

"Не існує людини поза модою, чи це вчора чи сьогодні, чи в перспективі". Отже ти людина сучасна, або старомодна або випереджаєш моду.

З швидкими змінами в моді змінюється і темп, рух життя людини. Впроваджуються прогресивні технології, обладнання, інструменти та засоби, парфумерно-косметичні засоби, необхідних для розробки перукарського мистецтва та віражу.

Ось, наприклад мобільні машини для миття голови які прикріплюються прямо до робочого крісла. Машина яка пришвидшує дію хімічних та фарбуючих речовин, обертаючись та обігріваючи голову. Ножиці легкі при виконанні стрижки, чим і пришвидшують операцію стрижки, а також дозволяють виконувати новітні методи обробки волосся.

Різноманітні щітки, бігуді різної будови та діаметру.

З матеріалів фарби які гарно зафарбовують волосся, зручні у використанні, мінімально пошкоджують волосся. Хімічні препарати, що полегшують виконання роботи і не пошкоджують сильно волосся. Миючі засоби, які добре очищують волосся одночасно покращуючи його стан.

Сучасні моделі зачісок розробляються в лабораторіях майстрами-перукарями. Ллє більшість сучасних моделей з різними технологічними і конкурсними особливостями розробляють і виконують майстри на різних конкурсах, майстер-класах.

Можна сказати що вибрана модель зачіски призначена не для індивідуального моделювання, а більш для конкурсного моделювання.

У виконанні ця зачіска складна, вона не виконується швидкоруч, потребує вміння технології, знання сучасних прогресивних технологій. Без професійних навиків, фантазії і без знань історичних стилів, напрямків моди зачіску виконати практично неможливо.

Засоби для укладки волосся. Перш за все треба чітко визначитись, яким вимогам має відповідати косметичний засіб і якого ефекту планується досягти при його використанні. Тобто, якою ви хочете бачити свою зачіску.

Минули ті часи, коли супермодними були складні зачіски, зроблені за допомогою величезної кількості затискачів і шпильок. Сьогодення диктує природність і багатофункціональність зачіски. Саме для того, щоб зберегти її за будь-яких умов, і створені засоби для укладки.

Правильно орієнтуючись у розмаїтті таких косметичних препаратів, нескладно дібрати ті, що відповідають вашому типу волосся.

Розглянемо засоби для укладки волосся з погляду їх практичного застосування.

Муси для укладки. Головне їхнє призначення -- надати волоссю пишності і легкості, а також створити об'єм.

Пінки та пінки-лаки використовують для створення об'ємних динамічних зачісок. Завдяки спеціальній про-еластичній речовині, яку містять пінки та лаки, вони, водночас, і фіксують волосся і зберігають його природну гнучкість. Зачіску легко моделювати у необхідну форму, волосся не склеюється і має природний вигляд. Наносити пінку можна як на вологе, так і на сухе волосся, а потім вже за допомогою фена та щітки надати зачісці об'єму.

Купуючи пінку, уважно прочитайте інструкцію. Якщо пінка призначена для догляду за хвилястим волоссям, то використовувати її можна лише для цього типу. Для прямого волосся вона просто непридатна.

Крем-віск. Цей засіб не тільки допомагає створити цікаву екстравагантну зачіску, але ідеально підходить тим, у кого хворе, пошкоджене волосся. Формула крему-воску захищає волосся від негативного впливу зовнішніх факторів.

Якщо ви хочете зробити пишну зачіску, треба невелику кількість воску нанести на окремі пасма, а також змастити ним кінчики його, щоб завивка трималася довше. Гель-віск служить для м'якої фіксації зачіски, надає їй цікавої форми. На відміну від звичайного воску гель-віск значно легший, він не обтяжує волосся. Тому його доречніше використовувати тим, у кого волосся м'яке і не дуже густе.

Гелі будь-якої фіксації призначені для укладки не дуже пишних зачісок, і абсолютно не підходять для кучерявого волосся. Вони роблять волосся важчим на вигляд, надають йому ефекту гладенької поверхні, позбавляючи зачіску об'ємності. Тому не варто використовувати гелі, якщо ви хочете зробити рухливу, динамічну зачіску, що складається з легких і пишних локонів.

А рідкі гелі з пульверизатором підходять для моделювання будь-якої зачіски. їх можна наносити як на сухе, так і на вологе волосся. Цей вид гелю не робить волосся важким, а лише фіксує форму зачіски. До того ж використання рідкого гелю можна поєднувати із застосуванням фена, укладкою за допомогою пальців, і нерідко дозволяє відмовитись від лаку для волосся.

Гелі з ефектом "мокрого волосся" підходять як для прямого, так і для хвилястого волосся. Цей засіб можна використовувати і для моделювання гладеньких зачісок. Застосовуючи гель з ефектом "мокрого волосся" варто пам'ятати, що бажаного результату досягнете лише втому разі, якщо волосся сохнутиме саме по собі, без використання фена, при кімнатній температурі. Тому що сильний струмінь теплого повітря повністю позбавляє гель його властивостей.

Фіксувальні лаки --- один з найпопулярніших засобів для укладки волосся. Багато з них збагачені лікувальними компонентами. Лаки доречніше застосовувати для моделювання нерухомих зачісок. Бо при розчісуванні лак видаляється, і як наслідок -- зачіска втрачає свою статичність. Тому його краще використовувати для фіксації вечірніх урочистих зачісок і складних укладок, а для повсякденних динамічних варіантів -- пінки, муси, гелі, віск тощо.

Окрім косметичних засобів для укладки та наступної фіксації зачіски існують старовинні рецепти на основі натуральних продуктів і лікарських рослин. Деякі з них пропонуємо до вашої уваги.

Висновок

За весь період існування людства, у людей завжди була зацікавленість до ефектного вигляду. Протягом віків людина вигадувала нові прикраси, форми зачісок, одяг, нову моду, новий стиль. Історія перукарського мистецтва показала, що кожна епоха, країна, нація привносять свій особовий вклад в моду, в тенденції розвитку і удосконалення зачісок, макіяжу, аксесуарів, одягу. Мода, є важливим фактором еволюції не тільки одягу, зачіски, доповнень, але й сучасного суспільства в цілому, виступає в якості одного з регуляторів соціальних та економічних відносин у сучасному суспільстві.

Отже, можемо сказати, що мода є однією з форм масової поведінки в сучасному суспільстві. Виходячи з того, що Україна сьогодні перебуває в стадії становлення як самостійна демократична держава, відновлення традицій української культури є надзвичайно актуальними та необхідними для суспільства.

Проаналізувавши бачене та обравши найбільш актуальні образи; зробивши з них нові модифікації і було створено новий, сучасний, показовий, авторський, фантазійний, конкурсний образ. З урахуванням сучасної та традиційної української моди, напрямків, тенденцій, переглянувши літературу та спостерігаючи за розвитком і пропозицією «ринку краси» розроблена для практичного використання курсової роботи зачіска з урахуванням вимог, що вказані в методичних вказівках до написання курсової роботи. У даній роботі охарактеризовано основні тенденції моди в зачісках 2005-2009 років. При тому, у сучасних зачісках не дотримуються одного стилю, у наявності безліч нових віянь і напрямків, а кожному стилю характерна своя текстура, можна виділити наступні основні характеристики: сучасна модна зачіска повинна бути універсальною, легко трансформуватися; мати неповторний фірмовий стиль, враховувати індивідуальність людини.

Список використаної літератури:

1. Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. -- Харків: Фоліо, 1997. - 367 с.

2. Клименко С.К. Косметика і здоров'я. - К.: Наука, 1999. - 298 с.

3. Козлова І.В. Перукарські послуги. - К.: Знання, 1997. - 236 с.

4. Константинов А.В. Парикмахерское дело. -- М.: Высшая школа, 1999. - 227 с.

5. Корнєв В.Д. Моделювання та художнє оформлення зачісок. - К.: Знання, 2001. - 294 с.

6. Корнєв В.Д. Мы причесываем женщин. -- М., 1999. - 315 с.

7. Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. -- М.: Академия, 2002. - 170 с.

8. Куприянова И.Н. Современные прически: женские, мужские, детские. -- М.: Эксмапресс, 2002. - 211 с.

9. Луканова О.В. Технология парикмахерских услуг. -- Ростов-на-Дону: Март, 2002. - 309 с.

10. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. -- К.: Будівельник, 2002. - 255 с.

11. Панченко О.А. Прическа. Укладка. Завивка. -- СПб.: Папирус, 1999. - 261 с.

12. Сиромятникова І.С. Історія зачіски. -- К.: Наука, 2002. - 192 с.

13. Смирнова Л.В. Уроки парикмахерского искусства. -- СПб.: Парителы, 2002. - 304 с.

Страницы: 1, 2