Майстерня по ремонту холодильників

Зібрані мотор-компресори з маслом і хладоном, з перетиснених і запаяними нагнітальної і всмоктуючої трубками (і трубкою заповнення, якщо мотор-компресор без штуцера) направляють в фарбувальне відділення, а потім на ділянку підготовки та комплектації.

2.2 Інструмент та устаткування

Значна кількість холодильників і морозильників на світовому ринку призводить до необхідності поліпшення їх технічного обслуговування при експлуатації.

Ступінь автоматизації побутової холодильної техніки підвищується в результаті застосування електронних систем. Використання мікропроцесорів дозволяє підвищити її універсальність, економічність і надійність, а також поліпшити технічні характеристики. Разом з тим пристрій холодильників і морозильник ускладнюється, що ускладнює пошук несправностей.

Побутову холодильну техніку в основному (до 95%) ремонтують вдома у власників. При визначенні дефектів використовується портативна діагностична апаратура, а при виконанні ремонту крім стандартного інструменту і пристосувань - ще й малогабаритне обладнання.

Створено спеціальне обладнання та апаратура для діагностики несправностей і перевірки якості роботи відремонтованої побутової холодильної техніки. Застосування сучасних діагностичних і вимірювальних приладів дозволяє підвищити якість її ремонту і з великою точністю діагностувати причини відмов при експлуатації.

Якщо ж несправність неможливо знайти та виправити вищезгаданим способом, то в такому випадку для відновлення роботи складальних одиниць холодильної побутової техніки потрібно задіяти організовані спеціалізовані підприємства.

Устаткування і контрольно-вимірювальна система таких підприємств представляють собою технічний комплекс, на якому послідовно виконують всі необхідні ремонтні роботи.

Інструмент та устаткування спеціалізованої майстерні з ремонту холодильників можна розділити на декілька великих груп:

1) ручний інструмент загального призначення;

2) інструмент з електричним приводом;

3) паяльне обладнання;

4) спецінструмент;

5) електромонтажне та зварювальне обладнання.

1. Ручний інструмент загального призначення.

Ножі. Ніж є найбільш універсальним інструментом в арсеналі холодильщик, їм розрізають кисневі шланги, ріжуть теплову ізоляцію, знімають залиплими прокладки, його можна використовувати замість шабера і т. д. Краще мати декілька ножів: монтажний ніж, з пластиковою ручкою та піхвами, канцелярський ніж зі змінними лезами для різання ізоляції, але можна використовувати і універсальні, типу швейцарського офіцерського ножа або ножа-трансформера, в якому є плоскогубці, а часто і розвідний ключ. У комплект також слід додати брусок для заточування інструменту.

Викрутки. Набір викруток повинен включати в себе не менше трьох хрестових і трьох шліцьових викруток різних розмірів: найменші викрутки - для гвинтів, що закріплюють кабелі в щитах і клемних коробках обладнання, великі як силові - при розкручуванні елементів тощо. Універсальні викрутки, що мають змінні наконечники, також можна застосовувати, особливо зручні такі викрутки з магнітним фіксатором. Зустрічаються нестандартні шліци у формі, наприклад, зірочок, трикутників (зазвичай на азіатській техніці), тому потрібно мати в наявності викрутки з відповідними наконечниками.

Плоскогубці, круглогубці, качконоси і бокорізи. Потужні силові плоскогубці застосовують для обтискання, підтримки розпечених труб при пайці, навіть, в крайньому випадку, для відгвинчування гайок, перекушування цвяхів та дроту. Великі бокорізи застосовують для обкушуванням кабелів невеликого поперечного перерізу. Окремо слід відзначити набір інструменту для роботи в електрощиті - маленькі бокорізи, качконоси і круглогубці. Цей набір повинен знаходитися окремо від силових і застосовуватися тільки для роботи з внутрішньо-щитовими кабелями площею перерізу не більше 2,5 мм2.

Ключі гайкові. Ключів в інструментарії повинно бути багато. Рожкові ключі вимагаються від самого малого номера (для клемних коробок компресорів) до 32-го номера. Ключі більше 32-го номера знадобляться лише на великому обладнанні для опорних болтів і накидних гайок на всмоктуванні і нагнітанні компресорів. Не рекомендується застосовувати (проте широко використовуються, розвідні і газові ключі), вони мають недолік - зрізують кути на головках болтів і гайках. Торцеві ключі бажано використовувати не з автомобільних наборів, так як в холодильній техніці головки болтів важкодоступними і автомобільний інструмент через свою громіздкість не застосуємо. Торцеві ключі стануть в нагоді при роботі з компресором, де кожна кришка кріпиться на безлічі гвинтів, особливо зручні ключі з храповим механізмом. Шестигранні ключі можуть також знадобитися при роботі, так як багато заводів-виробників використовують гвинти з внутрішнім шестигранником. Практично всі клемні з'єднання в компресорах виконані на таких гвинтах.

Напилки, шабери, надфілі, шкурки. Досить у наборі мати два оксамитових напилка: трикутний і круглий. Заточивши кінчик трикутного, можна отримати шабер, яким зачищають задирки на мідній трубі, що залишаються після різання труборізом. Шабер має три ріжучі кромки, його вставляють в трубу і, прокручуючи, знімають задирки. Конструкції шаберов різняться, але всі призначені для зняття задирок. Круглий напилок стане в нагоді для зняття окалини і задирок на сталевій трубі після різання газом або відрізний машиною. Набір надфилей потрібний при роботах з відновлення різьби, коли немає можливості відновити її плашкою.

Ножівки по металу. Застосовують для різання труб, металопрокату. Ножівку в залежності від виду ремонту можна застосовувати або стандартну, або малу.

Молотки. Молоток потрібен рідко, в основному при роботі зі сталевими трубами для грубого відбивання окалини і вирівнювання торця.

Рулетки, рівні. Рулетка, при роботі з мідними трубами рекомендується не більше 5 м завдовжки, вона дуже компактна. Для роботи із сталевими трубами довжиною 20 м така рулетка важить близько 300 г і вельми громіздка. Рівень довжиною не менше 400 мм необхідний при укладанні горизонтальних трубопроводів, так як всі холодильні труби монтуються з ухилами. Сучасні рівні мають лазерний промінь, що полегшує роботу з довгомірними трубопроводами.

Пістолет для герметика. Потрібна лише при герметизації отворів, розривів в ізоляції, коли балон з герметиком або монтажної піною не пристосований до самоспорожнення.

Заклепники. Тяговий заклепник зі змінними насадками для заклепок різних діаметру і довжини необхідний для нероз'ємного з'єднання металевих пластин. В основному застосовується при обшивці холодильних камер та ізольованих труб листами алюмінію або оцинкованого заліза.

Набір різьбомірів, плашок і мітчиків. Різьбоміри на дюймову, трубну і метричну різьбу потрібні для видачі завдання токарю на виготовлення приєднувачів і переходів. Плашками і мітчиками в умовах ремонту можна відновити пошкоджену різьбу на приладі або агрегаті, нарізати різьбу для тимчасової заглушки або в отворі.

Штангенциркулі, колумбус. Застосовуються для вимірювання діаметрів і товщини стінок труб, роботи з різьбами.

Ножиці по металу. Потрібні для роботи з алюмінієвим та оцинкованим листом при обшивці холодильних камер, виготовленні коробів.

Маркери. Спиртовий маркер чорного кольору використовують для розмітки світлих поверхонь (алюмінієві листи, оцинковані короба).

Крейда. Використовується для розмітки сталевих труб і темних поверхонь.

Запальнички. Використовуються для запалювання паяльників.

2. Інструмент з електричним приводом.

Дрелі. Інструмент служить для свердління отворів в металі діаметром до 13 мм (під болти кріплення обладнання та хомутів). Бажано мати дриль з самозажимним патроном і реверсом.

Різальні машини. Мають абразивний диск, кромкою якого ріжеться або шліфується метал. Застосовується для різання та шліфування труб як сталевих, так і мідних, різного металопрокату, обрізки болтів і шпильок.
Монтажні пили з абразивним диском представляють собою велику відрізну машину, закріплену на столі і забезпечену лещатами для закріплення труб і профілю. Застосовуються для різання сталевих труб до діаметром до 125 мм. Модифікована монтажна пила, може розрізати труби до діаметром 250 мм. Поворотний стіл дозволяє розрізати деталі під різними кутами.

Шліфувальні машини. В даному випадку абразивний диск товщий і розташований перпендикулярно до корпусу, а не вздовж, як у відрізної машини. Застосовуються для зняття нерівностей, задирок на торцях труб і видалення окалини з зварних швів.

Паяльники. При використанні багатожильних проводів застосовуються для обслуговування кінців.

Шуруповерти акумуляторні. Бажано не застосовувати шуруповерти для затягування гвинтів і саморізів в холодильній техніці з-за малого терміну роботи акумуляторів, невисокого зусилля затяжки і небезпеки пошкодження шліців. Зручні для роботи зі щитом, де особливих зусиль затягування не потрібно.

Подовжувачі. Слід мати два-три барабанних подовжувача з довжиною кабелю 50 або 20 м з двома-трьома розетками, при цьому площа перерізу кабелю подовжувача повинна бути не менше 1,5 мм2.

Ліхтарі. Переносний ліхтар у формі ручки зручний при роботі в труднодоступних і малоосвітлених місцях, наприклад при роботі в щитках.

3. Паяльне обладнання. Різаки. Припій та флюси.

Пости паяльні. Зазвичай при монтажі холодильних установок застосовують пости, що використовують суміш пропан-бутану та кисню як найбільш підходящі по температурі полум'я. Пост складається з пальника, в котрій змішуються пропан-бутан і кисень, що подаються по шлангах (рукавах) від редукторів, закріплених на балонах.

Для пайки необхідно більш низький тиск, ніж те, з яким поставляються балони, і редуктор знижує тиск до робочого тиску в пальнику. Побутові пропан-бутанові редуктори РДСГ-1 вже налаштовані на необхідний тиск, регульовані БПО 5 МР, БПО 5-4 слід налаштувати на тиск 0,5-1 кгс/см2; корпус і манометри червоного кольору.

Кисневі редуктори БКО-25-МР, БКО-50-4, БКО-5-12.5 аналогічні пропановим, але мають два манометра: один показує тиск в балоні, інший - після редуктора. У зарядженому балоні тиск 100-150 кгс/см2, а після редуктора - 1,5-5 кгс/см2. Корпуси редуктора та манометрів синього кольору. Налаштування редуктора здійснюється регулювальним гвинтом: вивернутий до відмови він закритий, угвинчений до відмови - повністю відкритий, проміжні положення конфігураційні, до балона приєднується в повністю закритому стані. Редуктори в холодильній техніці використовуються одноступінчаті з запобіжним клапаном. Балони для кисню використовуються місткістю 40 (приєднувальна різьба 3/4"), 2 і 1 дм3 (приєднувальна різьба 1/2"). Пропанові балони більш різноманітні: 50, 27, 12, 5 л (приєднувальна

різьблення 3/4" або швидкозмінні приєднання для побутового редуктора), 1 л (приєднувальна різьба М14х1,5). На 1-літровому балоні можна не застосовувати редуктор. На рис. 2.3 наведена схема паєчний посту.

Імпортні балони фарбують у різні кольори, вітчизняні кисневі балони - в блакитний колір з чорним написом, пропан-бутанові - в червоний з білим написом. При перевезенні щоб уникнути вибуху балони розташовують поперек напрямку руху ковпаками в один бік. Штуцер різьби кисневого балона і накидну гайку редуктор охороняють від попадання масла (при закінченні кисню в контакті з олією відбувається потужний вибух).

З'єднувальні шланги випускають з внутрішнім діаметром 9 і 6 мм, ніпелі на редукторі і пальника повинні мати відповідні діаметри. Діаметр стандартної поставки ніпелів на редукторах і пальниках 9 мм, але з міркувань компактності і зниження маси поста, їх замінюють іноді на 6-міліметрові.

Пропан-бутанові рукави червоного кольору, кисневі - блакитного, часто застосовують чорні морозостійкі рукави, на ніпелі рукав закріплюється гвинтовим хомутом, застосування дроту неприпустимо.

Пальники використовують інжекторні малої потужності (10-60 дм3 / год), зазвичай марок Г2-06, ГЗУ-3, ГЗУ-4, «Зірка», «Урал» з наконечниками, які мають нагрівачі і підігріваючи камери, і без них (від № 0 до № 3) і поставляються в комплекті з пальником. Найбільш універсальним слід визнати наконечник № 2, їм можна паяти мідний трубопровід з діаметром рівним 6_40 мм. Наконечником № 3 була успішно проводиться пайка стиків мідної та сталевої труб з діаметром 100 мм. Наконечники засмічуються, тому в комплект входять голки для їх прочищення.

Таким постом можна здійснювати пайку сталевий, мідної труби, алюмінієвих випарників, стиків латунних і сталевих штуцерів з міддю. Великі пости зазвичай монтують на станині з колесами, невеликі пости - розміщують на переносний рамі.

Порядок роботи такий: перевірити герметичність з'єднань, відкрити вентилі на балонах, перевірити налаштування редукторів, для запалювання полум'я відкрити на 1-4 обороту вентиль кисню, відкрити вентиль пропан-бутану і запалити суміш, після закінчення пайки закрити спочатку вентиль пропан-бутану, потім кисню .

Різаки. Різак відрізняється від пальника тим, що у нього є додатковий вентиль подачі кисню, потік якого і розрізає метал, у всьому іншому обладнання аналогічно паяльному посту. Поширені універсальні інжекторні різаки РС-311, РС-ЗП, Р1-01П, Р2-01П, РС-ЗП, РЗПС (Д). Вони оснащені змінними щілинними наконечниками, що дають кільцеве полум'я від № 0 до № 6. Ніпелі поставляються ПІД 9-міліметровий рукав. У холодильній техніці використовують різаки малої потужності, що розрізають сталь товщиною 3-100 мм.

Припої. Латуні Л63 і Л68 (температура плавлення 900-940 °С) використовують при пайці міді та вуглецевих сталей, припої ЛОК 62-06-04, ЛОК 59-1-03 (температура плавлення 900-905 °С) на мідній основі, що містять крім цинку невелику кількість олова та кремнію, мають кращі технологічні властивості і забезпечують більш високу щільність і герметичність шва.

Мідно-фосфористий припій застосовують для пайки міді і латуні, при пайці міді не потрібно застосування флюсу. Випускають ПФ07 (МФОЦ7-3-2), ПМФ7 (МФЗ), ПМФ9, UNI1000 (температура плавлення 700-850 ° С). Паяні з'єднання припоєм ПФ00 (ПФОЦ7-3-2) працездатні в інтервалі температур від мінус 70 до 200 ° С, недоліком є крихкість, не рекомендується для з'єднань нагнітальних трубопроводів.

Мідно-фосфористі припої з сріблом більш пластичні і легкоплавкі. За змістом срібла бувають: ПСрФ2-5 - 2-5% (температура плавлення 800-820 °С), UNI1006 - 6%, ПСрФ15-5, UNI1015 - 15% (температура плавлення 820 °С), ПСр25Ф - 25% (температура плавлення 750 °С). Недоліком є їх здатність до появи лікваційної пористості і потребують швидкого нагріву. Срібні припої ПСр45, ПСр62 мають підвищені теплопровідність, пластичність, міцність, корозійну стійкість і технологічність, застосовуються при пайці відповідальних з'єднань міді і сталі. Для пайки алюмінієвих сплавів застосовують припій 35А (температура плавлення 525 °С). Всі перераховані вище припої випробувані при монтажах і добре зарекомендували себе високою надійністю і герметичністю з'єднань.

Флюси. Мідні трубопроводи зазвичай паяють з флюсом ПВ209, придатним і для пайки корозійностійких і конструкційних сталей, температурний інтервал активності 700-900 °С, фасується в скляні банки, зазвичай по 200 г. Флюс ПВ284 призначений для пайки міді і мідних сплавів середньо-плавкими припоями, корозійностійких і конструкційних сталей, температурний інтервал активності 700-900 °С. Флюс UNI1000, застосовують для пайки міді, упаковка по 125 г. При пайці алюмінію застосовують флюс 34А з температурним інтервалом активності 420-620 ° С.

4. Інструмент спеціального призначення.

Інструменти для бортування (вальцювання). Інструмент необхідний для бортування мідної труби під накидну гайку. Таке штуцерно-ніпельне з'єднання застосовують для трубопровідної арматури. Інструмент складається з розрізної плити з отворами, куди затискається кінець труби, і П-подібного або круглого упору, в якому по різьбі пересувається гвинт з прикріпленим на кінці конусом або труборозширувачем. Спочатку стяжні гвинти ослаблюють і розсовують половинки отвору, вставляють кінець труби в отвір так, щоб до її торця залишалося 2-4 мм (в залежності від діаметра труби) і затискають стяжними гвинтами. Перед бортуванням не забути надіти накидну гайку і видалити задирки з торця шабером; зріз труби повинен бути перпендикулярним, в іншому випадку при бортуванні труба порветься. Потім встановлюють конус і, змастивши його олією, починають крутити гвинт, що подає конус. Конус входить в трубу і відгинають її краї, вдавлюючи в зенкування отвори. Гвинт, яким подається конус, слід крутити до упору. Отриману бортівку перевіряють і, якщо вона не ідеально кругла або має тріщину, зрізують труборізом і операцію повторюють.

Інструменти для бортування бувають для дюймової і метричною труби, як з набором труборозширувачів, так і без нього. Оскільки зазвичай використовують метричні труби, то бортування теж зазвичай метричне. Розширення рекомендується проводити тільки на наступний діаметр.

Труборізи. Розрізняють труборізи для сталевої, мідної та пластикової труб. Вони всі складаються з корпусу, всередині якого змонтовано два-три ролики, і круглого ножа.

Порядок різу наступний: трубу укладають на ролики і притискають ножем, який повинен бути заглиблений у поверхню труби не більше ніж на один оберт гвинта. Потім труборіз обертають на один поворот від себе і на один до себе, заглиблюють ніж ще на один-два оберти і повторюють ці рухи до тих пір, поки труба не буде перерізана. Труборіз повинен розташовуватися перпендикулярно до труби, так як торець труби буде згодом приварений, припаяно або розбортовано при цьому необхідно щоб зріз був рівним.

Труборізи для мідної труби розрізняють малі і великі; великі можуть розрізати труби з діаметром 4ч40 мм, малі - 4ч16 мм. Труборіз для пластикової труби буває тільки великий, він відрізняється від труборіза для мідної труби лише матеріалом корпусу і ножа - вони не такі міцні.

Трубогини. Застосовуються для згинання мідних і сталевих труб. Трубогин для мідної труби має деякий діапазон діаметрів, які може згинати, або також змінні барабани. Трубу вставляють в повністю розкритий трубогин, потім рукояті зводять, і захвати обминають трубу по барабану, що має напівкруглу виїмку в торці. Трубу можна згинати під різними кутами, ризики нанесені на барабані.

Трубогин пружинного типу використовують лише для невеликих діаметрів, він представляє собою пружину, одягнену на трубу, - вона не дає трубі ламатися в місці вигину. У цьому випадку трубу згинають вручну, тому діаметр труби, для якої застосуємо пружинний трубогин, обмежений. Обмежений в тому, що може бути використаний лише на один діаметр труби і після гнуття трубогин важко зняти з зігнутого ділянки.

Трубогини для сталевих труб гідравлічні, і для кожного діаметра використовують різні вставки. Бажано не застосовувати трубогини, користуватися відводами і фітингами, оскільки труба в місці вигину деформується, створюючи місцеві напруження, що згодом може привести до руйнування. Крім того, зігнуті ділянки займають більше місця, ніж відводи і фітинги, для роботи з трубогином необхідний навик, сальники гідравлічних трубогинів практично всіх виробників течуть.

Вакуумні насоси. Створюють в системі або балоні вакуум, відсмоктуючи повітря та інші речовини. Бувають одно- і трифазними (залежно від потужності). Повітря викидається з трубки, яка використовується як ручка для перенесення, насос забезпечений оком, що показує рівень масла в ньому; на скло нанесені поділки максимального і мінімального рівнів. Масло для вакуумного насоса слід використовувати тільки рекомендоване заводом-виробником.

Шланги. Застосовуються для заправки системи, тимчасового приєднання манометрів, вакуумних насосів і т. д. Російські виробники не розрізняють в кольорах шлангів, вони, як правило, чорні; європейські та американські виробники розрізняють: чорний - заправний, синій - для сторони всмоктування, червоний - нагнітання, жовтий - масло.

Балони і колектори закордонного виробництва мають різні різьби, і відповідно випускають шланги з гайками та гумками для кожної різьби. Зазвичай шланг має один кінець з прямою гайкою, другий - для зручності злегка зігнутий, так що гайка знаходиться під кутом до шлангу. Іноді додатково шланг комплектують кульовим вентилем. Для заправки аміаком з цистерн застосовують шланги з накидною гайкою, гайку доводиться виточувати індивідуально, так як відповідні різьби на вентилях цистерн дуже різні, іноді зустрічається фланцеве з'єднання з діаметром 50 мм.

Заправні колектори. Призначені для заправки системи холодильним агентом. Бувають з одним вентилем і манометром або мановакуумметри (для нагнітання 0-34 бар і всмоктування мінус 1-18 бар) і універсальні (два вентилі, манометр і мановакуумметри, іноді також вакуумметр мінус 1-0 бар з додатковим вентилем). Манометр і мановакуумметри мають подвійну шкалу - тиску і температури.

Схема заправки холодильним агентом через універсальний колектор така: середній штуцер з'єднують шлангом з вакуумним насосом, штуцер всмоктуючого боку колектора - з штуцером системи. Вентиль, замарковані синім (всмоктування), відкритий, червоним (нагнітання), - закритий. Повітря по шлангу через вентиль колектора та отвір в його корпусі потрапляє в середній штуцер і далі по шлангу - у вакуумний насос. Глибину вакууму при цьому видно на мановакуумметрі або при наявності на вакуумметри. Всмоктавши систему, вентиль на колекторі закривають і, від'єднавши вакуумний насос, на його місце під'єднують балон з холодильним агентом. Холодоагент з балона надходить у систему, тиск контролюється при цьому тим же мановакуумметром.

Для контролю тиску нагнітання (конденсації) використовують манометр; схема аналогічна: систему з'єднують із середнім штуцером колектора, вентиль, замарковані синім (всмоктування), закритий, червоним (нагнітання), - відкритий. Вентилі в колекторі мембранні, тобто зношуються при інтенсивній експлуатації протягом 1-2 років, мембрану можна замінити фторопластовою відповідного діаметру і товщини, розібравши вентиль.
Деякі моделі обладнають оглядовим склом у центрі колектора для контролю потоку рідкого холодильного агента при заправці та гаком для підвіски колектора. Набувають поширення колектори обладнаних електронними манометрами.

Ваги-дозатори. Застосовуються для дозованої заправки холодильним агентом. Для заправки балон ставлять на ваги, з'єднують шлангом із вхідним штуцером на вагах, вихідний штуцер ваги з'єднують з системою. Між вхідним і вихідним штуцерами розташований соленоїдний вентиль. На клавіатурі задають кількість холодоагенту, що заправляється в систему, і дають команду на заправку, соленоїдний вентиль відкривається, і фреон поступає в систему. Як тільки значення маси балона на вагах впало на задану кількість, від процесора надходить сигнал, і соленоїдний вентиль закривається, припиняючи заправку. Ваги зручні, коли відома маса заправки, наприклад на серійних холодильних установках; на великих монтажах застосовуються мало.

Зарядні циліндри. Виконують ті ж функції, що й ваги-дозатори, але не за масою, а за об'ємом. Широкого поширення не отримали через громіздкість і ненадійність - циліндр виконаний з прозорого пластика, стики погано герметизуються і течуть. Зазвичай окремо циліндр не використовують, а комплектують його вакуумним насосом, колектором і набором шлангів, монтуючи все на переносний або пересувний рамі.

Страницы: 1, 2, 3, 4