Жіночі класичні стрижки з оформленням в зачіску на довгому волоссі

Професійні засоби цієї фірми допомагають майстрам -перукарям, підтримувати волосся своїх клієнтів блискучим та здоровим, допомагають створити задуману зачіску, робити їх гарними та стійкими, але головним у використанні засобів, є їх вибір з ухваленням індивідуальних особливостей шкіри та волосся.

Фірма Schwarzkopf Professіonal пропонує високоякісні косметичні продукти й аксесуари для перукарень, а також повний асортимент продукції для продажу в салоні.

Для моделі зачіски пропонується шампунь фірми „ Schwarzkopf ”- BC Bonacure Color Save Shampoo - це здорове волосся та шкіра голови, а також високий імідж майстра і салона в якому він працює. Випускається безліч шампунів, буквально для всіх типів волосся. Є шампуні посилюючі колір волосся. До складу ряду шампунів входять кондиціонери. Список інгредієнтів шампуню, що роблять волосся блискучим і слухняним, допомагають усувати недоліки.

Шампуні з кондиціонером містять один чи більш компонентів призначених для зм'якшення волосся, додання їм блиску пишності і слухняності.

Лікувальні шампуні - містять спеціальні засоби, усувають лупу чи інші захворювання волосся і шкіри голови. Звичайно, добре діють на пофарбоване чи тоноване волосся.

Шампунь для нормального волосся - повинен бути м'яким.

Шампунь для тонкого волосся - такий шампунь називається об'ємним, тому що він містить речовини, які додають волоссю твердість, зміцнюють волосся і тому волосся не горнеться одне до одного.

Для жирного волосся - у цих шампунях не повинно бути речовин які навантажують волосся, добавками повинні бути речовини які зав'язують жир.

Для волосся, що січеться - до складу такого шампуню повинен входити ланолін чи лецитин. Волосся стає гладким й еластичним.

Для моделі зачіски пропонується шампунь для пофарбованого волосся фірми «Schwarzkopf».

Для текстурування волосся, та полегшення подальшої роботи, використовується піна сильної фіксації «Osis». Піна живить структуру волосся, не має в собі алкоголь. Довгий час зберігається надана форма, а волосся при цьому не склеюється. Піна наноситься на волосся просушене рушником, а потім виконується укладка феном.

При укладці використовуємо щітку: універсальну, ворс з натуральної щетини, завдяки цьому волосся не електризується і не пошкоджується( німецька фірма ComRIR № 760050 Germany).

Сушіння волосся здійснюється феном. Вони бувають різної потужності, для цієї процедури використовуємо фен фірми „РАRLUX” потужність якого 1600 Вт. Він швидко та якісно висушує волосся, має кнопку миттєвого охолодження для кращого закріплення укладки, та переключення швидкостей, потужності, що дуже зручно і важливо для швидкої праці майстра.

Для того, щоб поділити волосся на ділянки, використовуємо гребінець з мілкими зубцями німецької фірми „Мондео”. Завдяки гребінцю з хвостиком у вигляді вилки цієї ж фірми, можна здійснювати тупірування волосся, а хвостиком можна здійснювати корекцію дрібних недоліків у кінцевій операції.

Для кінцевої фіксації зачіски застосовується лак - спрей “Osis Session”. Це чудова продукція, що доглядає за волоссям і підтримує його красу та еластичність.

Велику роль при використанні тих чи інших операцій по обробці волосся грають інгредієнти та пристрої, які використовує в процесі майстер. Від уміння майстра вірно та раціонально використовувати кожний вид перукарського інструменту, залежить швидкість та якість роботи.

Стрімкий технічний прогрес не обминає й галузь перукарського мистецтва. Практично кожен рік провідні виробники матеріалів для перукарського бізнесу пропонують нові види фарб, лінії по догляду за волоссям, шампуні, лікувальні препарати. Тому сучасний майстер - перукар повинен уважно слідкувати за всіма світовими нововведеннями. Підвищувати свій професійний рівень. Приймати участь у семінарах та майстер - класах.

Більш повну інформацію можна отримати на виставках. Саме на спеціалізованих виставках можна дізнатися та побачити світові новинки у сфері перукарського мистецтва.

2.3 Обгрунтування вибору та характеристика інструментів і пристосувань, необхідних для виконання робіт

Для роботи перукареві, як і будь-якому іншому фахівцеві, потрібні цілий ряд інструментів. Їх можна розділити на 3 групи залежно від призначення:

1. Інструменти для розчісування волосся.

2. Інструменти для стрижки.

3. Інструменти для завивки і укладання волосся.

Гребінці

Гребінець -- найпоширеніший і необхідніший інструмент. Без неї неможливе виконання жодної операції по обробці волосся. Гребінці бувають металеві і неметалічні.

Металеві гребінці найбільш стійки до дії підвищеної температури, що дуже важливе при гарячій завивці волосся щипцями. Ці гребінці не рекомендується використовувати при хімічній завивці і забарвленні волосся, оскільки вживані при цьому препарати вступають у взаємодію з оксидами металу. В результаті частина препарату, що прореагувала з оксидом металу, не може впливати на волосся. Склад для завивки стає слабкішим, він як би розбавляється тією частиною препарату, яка вступила в реакцію з оксидом металу. Металеві гребінці часто мають задирки і тому вимагають ретельнішої перевірки перед вживанням. Неметалічні гребінці зазвичай виготовляють з нейлону, капрону і інших матеріалів. Ці гребінці мають істотний недолік -- плавляться і деформуються від підвищеної температури.

Рекомендуємо, набуваючи гребінця, звернути увагу на наступне:

- матеріал, з якого виготовлений гребінець, має бути стійким до дії хімічних речовин;

- гребінець не повинен деформуватися від гарячої води;

- має бути відшліфована, оскільки задирки на зубах можуть пошкодити зовнішній лускатий шар волосся, а також шкіру волосяного покриву;

- має бути виготовлена з матеріалу, не здатного нагромаджувати електричні заряди;

- має бути виготовлена з пружного матеріалу, аби не розривати і не висмикувати сплутані волос при розчісуванні (повинна амортизувати);

Гребінець складається з обушка і зубів. Кінці гребінців можуть бути різними і закінчуватися або ручкою, або хвостиком. Форми гребінців, що виготовляються, залежать від їх призначення, тому гребінці можна умовно розділити на чотирьох типів (Додаток В мал. 1):

1. Із звичайною ручкою.

2. Із загостреною ручкою (хвостиком);

3. Комбіновані гребінці (на робочій поверхні половина рідких і половина частих зубів);

4. З однорідним розташуванням зубів (лише з рідкими або лише з частими зубами).

Гребінці із звичайною ручкою зручні для використання при забарвленні і розчісуванні волосся. Середня довжина гребінців 18-20 див.

Гребінці із загостреною ручкою (хвостиком) призначені для ділення волосся на пасма і розчісування при накручуванні на бігуді, коклюшки і так далі. Зуби гребінців мають бути частими, такими, що поступово стоншуються від підстави до кінців, а кінці зубів злегка закругленими, аби виключалася небезпека пошкодження шкіри голови при розчісуванні. Довжина таких гребінців зазвичай не перевищує 18--20 див. Вони також зручні при укладанні волосся: такими гребінцями додають моделі остаточну форму і оформляють локони. Комбіновані гребінці призначені для розчісування, тупирования, начісування і причісування волосся. Довжина гребінців цього типа 15-20 див. Чим більше довжина гребінця, тим вище її зуби м товще підстава (обушок). Форма комбінованих гребінців конусоподібна, причому у вужчій частині конуса розташовані часті зуби.

Дані гребінці можуть бути великими і дрібними:

- крупні комбіновані гребінці призначені для такого розчісування, де не вимагається великої точності розподілу волосся;

- дрібні гребінці використовуються для розчісування волосся при операціях, де потрібна велика точність розподілу волосся.

Гребінці з однорідним розташуванням зубів бувають конусоподібні і прямі і, як правило, такої ж довжини, як і комбіновані.

Способи тримання гребінців

Способів існує багато. Пропонуємо розглянути лише часто вживані в перукарській справі (Додаток В мал. 2).

1. Гребінець тримають в правій руці обушком до долоні. Великий палець правої руки упирається в середню частину гребінця внутрішньої сторони від майстра, а останні пальці підтримують гребінець з іншого боку. Основну роль при цьому способі тримання гребінця грають великий, вказівний і середній пальці. Безіменний і мізинець допомагають виконувати ті або інші рухи гребінцем.

2. Гребінець звернений до долоні не обушком, а зубами. Цим способом тримання гребінця користуються для прочісування і тупировки внутрішньої сторони пряди волос.

3. Гребінець розташовується в правій руці майже так само, як і при першому способі, але мізинець знаходиться з того боку, де великий палець. Це дає можливість найміцніший утримувати гребінець м виконувати потрібні рухи в будь-яких напрямах. Даний спосіб незамінний при укладанні волосся хвилями, а саме: при завивці волосся щипцями.

4. Гребінець тримають лівою рукою, причому одна з торцевих сторін її упирається в долоню. Її тримають двома пальцями -- великим і вказівним. Великий палець розташовується уздовж обушка, а вказівний навпроти, на зубах. Цей спосіб тримання гребінця використовується, в основному, при стрижці.

5. Великий і вказівний пальці розташовуються уздовж площин гребінця, причому обушок упирається в напівзігнутий середній палець. Цим способом тримання гребінця користуються найчастішим при виконанні чоловічих стрижок, а саме: потиличних і скроневих ділянок.

Щітки

Щітки застосовують для причісування і укладання волосся, а також масажу шкіри голови і коріння волосся. Залежно від призначення вони бувають різної форми.

Щітка складається з пластмасового або дерев'яного корпусу з ручкою (Додаток В мал. 3). У корпус щітки у вигляді невеликих пучків вмонтована натуральна або штучна щетина, а в масажних щітках -- металеві зуби. Щетини по довжині різні, що дає можливість легко вводити щітку у волосся і краще прочісувати їх вщент, навіть якщо волосся дуже густе і щільне.

В процесі роботи між зубами гребінців і щетиною щіток скупчуються різні забруднення у вигляді дрібних частинок пилу, жиру і ін. Тому щітки необхідно систематично очищати водою і милом.

Ножиці

Ножиці складаються з трьох частин: двох однакових половинок і гвинта, що скріплює їх. Кожна половинка ножиць складається з полотна, важеля і кільця. На полотні ножиць є кінці, тиснуло і робочі поверхні (сторони полотна, що труться). Полотно є головною частиною ножиць. Для стрижки волосся необхідно мати спеціальні ножиці (Додаток В мал. 4).

Вони відрізняються від звичайних, використовуваних в побуті, витонченішою обробкою, кращими сортами сталі, що йдуть на їх виготовлення, а також найвищою точністю шліфовки робочих поверхонь.

Розрізняють два основні види ножиць -- прямі і зубчасті. Прямі ножиці, у свою чергу, бувають з гострими і тупими кінцями, з хвостиком в кільця і без хвостика. Вони розрізняються також завдовжки -- середня довжина ножиць для перукарських робіт 170 - 180 мм.

Основне призначення прямих ножиць -- стрижка волосся голови, бороди і вусів.

Зубчасті ножиці застосовують для филировки волосся. При рідкому і тонкому волоссі необхідності у вживанні зубчастих ножиць не виникає. А ось якщо волосся дуже густе, їх потрібно розрядити (простригти) поступово до кінців, тобто филировать. Зубчасті (филировочные) ножиці розрізняються висотою зуба, його формою, а також тим, що одні мають зубці на двох полотнах, а інші лише на одному.

Прийоми роботи з ножицями

Під час стрижки волосся ножиці тримають в правій руці. При цьому їх розвертають так, щоб голівка гвинта, що скріплює дві половинки ножиць, була обернена у бік клієнта.

Ножиці тримають в руці таким чином (Додаток В мал. 5), у верхнє кільце вставляють безіменний палець, а в нижнее -- великий. Не слід глибоко вставляти пальці в кільця ножиць, оскільки працювати ними буде незручно. Кільця ножиць розташовують на перших фалангах пальців, середній і вказівний пальці тримають на верхньому важелі ножиць. Таким чином, в роботі ножицями беруть участь всі пальці руки, окрім мізинця. В разі, якщо на ножицях є хвостик, то мізинець розташовується на нім і, отже, в роботі беруть участь всі пальці руки. Основне навантаження при цьому виконує великий палець, а останні служать як би опорою.

Бритви

Використовуються небезпечні і безпечні бритви. Безпечні бритви призначені лише для гоління або лише для стрижки і филировки волосся (филировочные бритви).

Безпечні бритви

Бритви для стрижки і для гоління волосся розрізняються лише зовнішнім виглядом. Єдина відмінність в їх пристрої полягає в тому, що филировочная бритва має запобіжну гребінку (пластинку) із зубцями, а бритва для гоління -- запобіжну пластинку без зубців. Філіровочная бритва призначена для стрижки волосся. Свою назву вона отримала тому, що нею зручно виробляти филировку волос, тобто потоншення пряди волос до кінців. Всі деталі бритви виготовлені з металу і пластичних мас. Бритва складається з чотирьох основних частин: ручки, запобіжній гребінці, леза, кріпильного гвинта і що штифтів-направляють (Додаток В мал. 6). Ручка бритви складається з тримача і пластини, на якій кріпиться запобіжна гребінка з лезом. На пластині є отвір з різьбленням для кріпильного гвинта і два пази для входу тих, що штифтів-направляють запобіжної гребінки, за допомогою яких фіксуються (закріплюються) лезо бритви і сама запобіжна гребінка на пластині. Ріжучі кромки леза виступають з кожного боку пластини на 4-5 мм. Запобіжна гребінка має з двох сторін зубці, центральний отвір для кріпильного гвинта і два що штифта-направляють. Зубці гребінки бувають косі і прямі, звичайна не більше 7-9 шт. з кожного боку. Ширіна запобіжної гребінки разом із зубцями на 6-8 мм більше ширини леза. Виступаючі за ріжучу кромку леза зубці запобіжної гребінки роблять бритву безпечною. При підготовці до роботи лезо надівають на два що штифта-направляють, Прикладають запобіжну гребінку з лезом до пластини ручки так, щоб ті, що штифти-направляють увійшли до пазів на пластині, і потім укручують кріпильний гвинт. Безпечні бритви, як і будь-який інший ріжучий інструмент, вимагають постійного відходу і оберігання від попадання вологи.

Призначені і для стрижки, і для гоління волосся. Якість бритви залежить від сорту сталі, з якої вона виготовлена, тому на виробництво бритв йдуть кращі сорти стали. При використанні небезпечної бритви необхідно дотримувати запобіжні засоби. Небезпечні бритви складаються з двох основних частин -- ручки і клинка, які сполучені між собою заклепкою. Ручка небезпечної бритви, виготовлена з пластичних мас або з дерева, служить одночасно і футляром для оберігання жала клинка від затупления. Вона складається з двох половинок, скріплених на кінцях заклепками. Клинок небезпечної бритви складається з робочого полотна, шийки і хвостика. На робочому полотні бритви розрізняють жало, спинку (обушок), голову і п'яту. Спинкою, або обушком, називають протилежну від жала сторону робочого полотна бритви. П'ятою робочого полотна бритви називають ту частину її ріжучої кромки, яка граничить з шийкою клинка, а голівкою -- протилежну, передню частину клинка. Залежно від форми робочого полотна розрізняють бритви з глибокою і дрібною радіусом вытачкой. Чим глибше радіус вытачка, тим тонше ріжуча кромка, і навпаки -- бритва з дрібною радіусом вытачкой має товщу ріжучу кромку. Бритва з тонкою ріжучою кромкою легше піддається правці і рідше вимагає заточування, а бритву з товщою ріжучою кромкою дуже важко правити, і вона вимагає частішої крапки.

Форма голівки клинка буває прямою і овальною. Відмінність у формі клинка, голівки, а також ширині робочого полотна бритв дозволяє підбирати найбільш зручну бритву для виконання тієї або іншої операції при стрижці або голінні:

- бритви з широким робочим полотном клинка дуже зручні при голінні голови, для гоління бороди їх застосовують рідше;

- бритви з вузьким робочим полотном дуже зручні також для стрижки волосся;

- бритви з овальною голівкою менш небезпечні. При голінні особи слід користуватися лише ними;

- бритви з прямою голівкою призначені для окантовки волосся в скронь, за вушною раковиною, а також для підправлення вусів.

Машинки для стрижки волосся

Електричні машинки

Електричні машинки для стрижки волосся складаються з колекторного електричного двигуна, голівки, комплекту змінних ножів, живлячого шнура з штепсельною вилкою, пластмасового корпусу (Додаток В мал. 9).

При користуванні електричною машинкою, як і будь-яким іншим електропобутовим приладом, потрібно дотримувати запобіжні засоби: не брати машинку мокрими руками, не включати в мережу з напругою, яка більше або менше розрахована для даної машинки, і так далі. До електромережі машинка підключається за допомогою живлячого шнура з штепсельною вилкою. Остання забезпечена пристроєм для придушення радіоперешкод, що виникають при роботі електродвигуна. На голівці машинки є вимикач. Аби включити машинку, необхідно пересунути кнопку вимикача у напрямку до ручки, а для виключення -- у зворотний бік. Пластмасовий корпус електромашинки складається з трьох стандартних частин:

- корпусу, в якому розташований електродвигун (корпус є одночасно ручкою машинки, при стрижці волосся він поміщається в долоні правої руки);

- голівки машинки, в якій розташований механізм редуктора (черв'як, шестерня і так далі);

- пластмасового штуцера зі вставленою в нього пружиною, що оберігає живлячий шнур від перелому. Між пластмасовим штуцером і корпусом машинки розташована металева шайба з кільцем для підвіски машинки на гачок.

Комплект змінних ножів має різну товщину нижніх пластинок і тому відповідно різні номери. Найбільшого поширення набули змінні ножі від нульового до третього номера. Як і в ручних машинках, нульовим номером позначають електричні машинки, що мають нижню пластинку найменшої товщини, а третім -- машинки з нижньою пластинкою найбільшої товщини. Для кріплення змінних ножів на голівці розташовані два що штифта-направляють, на яких по колу є пази для фіксації змінних голівок.

Бігуді

Бігуді -- найпоширеніше пристосування для укладання волосся. За допомогою бігуді виробляється оформлення локонів, які є основою майже всіх сучасних зачісок. В даний час у продажу представлено декілька різновидів бігуді:

1. Порожнистий металевий циліндр з великою кількістю отворів, притискною планкою і гумкою (Додаток В мал. 10).

Поверхня бігуді гладка. Отвори на корпусі бігуді призначені для виходу пари води при сушці волосся. З одного боку бігуді є спеціальний отвір, в який вставлена гумка. За допомогою гумки і корпусу бігуді кріпиться притискна планка, яка має профіль робочої поверхні бігуді і при накручуванні волосся розташовується уздовж осі обертання бігуді. Щільне прилягання притискної планки до робочої поверхні бігуді необхідне для затиску кінців волосся накручуваного пасма. Призначення гумки полягає в тому, аби закріплювати бігуді в накрученому положенні. З цією метою на протилежному від місця кріплення гумки кінці бігуді є виступи, що утримують гумку в заданому положенні.

Основний недолік бігуді даного типа -- залом на волоссі від притискної планки і гумки.

2. Порожнистий металевий циліндр з отворами, без притискної планки. Ці бігуді бувають як з гумкою, так і без неї. За відсутності гумки роль фіксуючого пристрою грає спеціальна шпилька.

Шпилька є стержнем завдовжки 6-8 див. Один кінець шпильки витончений для полегшення введення його у волосся. Кінець шпильки -- гладкий і закруглений, аби не ушкоджувати шкіру голови при введенні шпильки у волосся. На іншому кінці шпильки знаходиться потовщення, яке перешкоджає проскакуванню шпильки в отвори робочої поверхні бігуді при юс фіксації в накрученому положенні

3. Пластмасовий циліндр з поверхнею, покритою Шипом висотою від 1 до 5 мм. Шип дозволяє рівніше розподілити пасмо волосся на робочій поверхні бігуді. У накрученому положенні бігуді цього типа досить добре тримаються на будь-якій довжині волосся при фіксації шпилькою.

4. Бігуді, обтягнуті оксамитом. Завивка за допомогою даного тиру бігуді тримається довго. Волосся при цьому не має заломів. Завитки рівні, великі.

5. Пластмасовий циліндр з насадкою з дрібної щетини на поверхні бігуді (з липучкою). Ці бігуді бувають різних розмірів. Їх рекомендується використовувати власницям короткого волосся.

6. Бігуді-папільотки. Є подовженими тонкими циліндрами з дротом усередині, за рахунок якої вони згинаються. Ці бігуді дуже прості у вживанні; тонке пасмо волосся накручують і потім бігуді згортають.

7. Пластмасові спіральні бігуді. Є довгими стержнями з різьбленням (довжина близько 10 см). Пряди волос накручуються так, щоб вони розміщувалися в прорізах. При використанні бігуді даного типа не утворюється заломів волосся, що псує зачіску, -- в цьому їх перевага.

Металеві бігуді

Фахівці вважають, що на металеві бігуді найефективніше накручувати волосся після хімічної завивки. Зіткнення вже скрученого хімічною дорогою волоса з металом додає велику стійкість завитку. Існує три види металевих бігуді: дрібні, середні, великі. Природно, чим коротше волосся, тим тонше мають бути бігуді.

Пластмасові бігуді

Крупні пластмасові бігуді з шпилькою призначені для завивки прямого волосся, дрібніші - для накрутки коротких і середньої довжини волосся. Тим же, у кого зовсім короткий волос, та ще і неслухняний, можна порадити бігуді з "йоршиком" - гострий "Шип", виступаючий на поверхні бігуді, краще утримує волосся в потрібному стані. Єдина незручність при завивці за допомогою бігуді цього вигляду - при розкручуванні волосся чіпляється за "йоршик", і зняття бігуді відбувається трохи хворобливо.

Гумові бігуді

Ці бігуді, на відміну від металевих і пластмасових, мають не зовсім круглу форму, а трохи плескаті з боків. В результаті завитки виходять нерівними, теж як би плескатими. Якщо ви рідко користуєтеся, бігуді і рука у вас не "набита", краще від гумових відмовитися. Тут потрібна вправність і умілі руки майстра. Отже в домашніх умовах гумові бігуді краще замінити на металевих або пластмасових.

Термобігуді

Багато жінок віддають перевагу термобігуді. Коли немає часу сушити мокре волосся, накручене на звичайні бігуді, під феномом, виручають термобигуди. На процедуру завивки вирушає 15-20 хвилин. Як сказано в інструкції до набору термобигуди, їх на декілька хвилин слід опустити в киплячу воду, аби розплавився парафін. Далі накручуємо на бігуді сухе волосся, і у міру охолодження парафіну вони (волосся) набуватимуть жаданої хвилястості. Правда, отриманий результат вас може не задовольнити - локони після завивки на термобигуди виходять слабкими, така завивка погано тримається. Тому, як вважають фахівці, на термобигуди бажано накручувати густий слухняний волос. Тоді завиток, отриманий від нагрітого парафіну, триматиметься довше.

Бігуді- липучки

Одними з кращих бігуді можна назвати "липучки". Це новинка, багато наших жінок про них ще не чули. Вони не мають ні гумок, ні шпильок. Ворсиста поверхня бігуді щільно тримає волос, крім того, на відміну від бигуди-"ершика", волос до "липучки" при розкручуванні не чіпляється, а знімається легко. Ще одна гідність бігуді цього вигляду - вони личать для волосся будь-якої довжини.

Бігуді-шпилька

Ще одна новинка - бігуді-шпилька. Призначені вони для завивки довгого прямого волосся, кожне пасмо якого накручується на білу еластичну смужку губки, після чого сама губка скручується разом з волоссям. Після півгодинної сушки під феномом пряме волосся перетворюється на пружні локони. Такі бігуді прості у вживанні і не ушкоджують волосся, як, наприклад, металеві і бигуди-"ершик".

Затискачі для укладання волосся

Для укладання волосся окрім бігуді застосовують спеціальні затиски, або кліпси. Затиски складаються з двох затискних лапок заклепки і пружини. На кожній лапці затиску є подовжена частина -- робоча поверхня і укорочена частина, службовка для відкриття затиску. Залежно від цілей вживання можна виділити двох основних типів затисків -- великі і малі. Вони розрізняються лише розмірами: середня довжина великих 10-12 см, малих 5-6 див. Робоча поверхня лапок (від кінця до заклепки) у великих 9-10 см, в малих 4-й см; укорочена частина -- у великих 1,5-2 см, в малих 0,8-1 див.

Коклюшки для хімічної завивки волосся

Коклюшки для горизонтальної хімічної завивки по пристрою однотипні і розрізняються лише розмірами (Додаток В мал. 12). Виготовляються вони з дерева або пластмаси. Довжина коклюшок від 6 до 10 див. Діаметр середньої частини коклюшки в 1,5-2 рази менший, ніж діаметр середньої частини близько 3 мм, найтовщих, -- 10--12 мм.

Фен

Для укладання волосся окрім різних бігуді широко використовується побутовий електрофен. Він швидко висушує волосся і допомагає укласти їх в зачіску будь-якої складності за допомогою насадок, що додаються до нього.

Фен є конструкцією з електровентилятора і нагрівальних елементів, ув'язнених в пластмасовому корпусі. Електровентилятор складається з малогабаритного потужного електродвигуна і насадженої на його вісь крильчатки. Нагрівальний елемент розташований в голівці корпусу і є спіраллю, накрученою на жорсткий фігурний сердечник, виготовлений з ізолюючого матеріалу. Для включення в електромережу ручний фен забезпечений живлячим шнуром з штепсельною вилкою. На корпусі фену є перемикач. При включенні вентилятора і нагрівального елементу потік повітря, що йде від крильчатки, обтікає нагрівальні елементи, нагрівається і виходить з сопла корпусу гарячимо. За допомогою цього потоку повітря і виробляється укладання і сушка волосся. Для виконання різних операцій при сушці або укладанні волосся є спеціальні насадки, які можна легко міняти під час роботи. Наконечники підрозділяються на види: у формі гребінця, щітки, плойки, сопла.

Наконечник у формі гребінця є порожнистою трубкою із зубцями. Довжина наконечника близько 18 див. Діаметр трубки зазвичай не перевищує 1,5 см, а довжина зубців 2 див. В кожної підстави зубця в трубці є отвір, через який повітряний потік проходит в зубці. Ця насадка призначена для виконання різних операцій, починаючи від сушки довгого волосся, кінчаючи остаточним оформленням зачіски і усуненням невеликих дефектів. За допомогою такого наконечника волоссю додається пишна хвиляста форма. Наконечник у вигляді щітки призначений для укладання короткого і середнього по довжині волосся. Так само як і наконечник у формі гребінця, наконечник-щітка має отвори в підстав, через які повітряний потік прямує на волосся. Даною насадкою слід користуватися обережно, тому що накручування на неї волосся більш ніж на один зворот може привести до їх заплутування. Локон, виконаний насадкою-щіткою, має рихлу, об'ємну форму.

Насадка-плойка і насадка-бігуді рекомендуються для укладання довгого волосся локонами, а також завивки середнього і короткого волосся. Насадка-сопло призначена для сушки волосся відкритим струменем гарячого повітря. Зручне сопло для сушки окремих пасм і ділянок пасм, наприклад, для підсушування коріння волосся при виконанні «стійки», що збільшує зрительно пишноту зачіски (волосся від корна обертається в положення, перпендикулярне до шкіри, і висушується на 1-1,5 см від кореня).

Сопло буває кутове і пряме. При його виборі необхідно врахувати, що сопло кутове зручно для самостійного укладання волосся, пряме сопло призначене для укладання із сторонньою допомогою.

Дезинфекція інструментів

Для того, щоб інструменти не стали джерелом зараження, їх необхідно періодично знезаражувати. Існує два види знезараження -- стерилізація і дезинфекція. Стерилізація -- це найефективніший спосіб знищення бактерій за допомогою високої температури. Для цього використовують судину-автоклав, що щільно закривається. Дезинфекція -- це знищення бактерій за допомогою спеціальних розчинів -- дезинфектантов. Одні з них володіють лише бактерицидними властивостями (знищують бактерії), інші -- фунгіцидними (знищують грибки), треті -- володіють обома якостями.

У салонах для дезинфекції використовуються наступні розчини:

- спирт етиловий (не нижче 70);

- хлорамін (0,5%-ный);

- хлорне вапно (для дезинфекції приміщень);

- перекис водню (3-6%-нал);

- спиртний настій йоду.

Аби повністю знезаразити інструменти, їх необхідно занурити в розчин. Перед зануренням всі предмети слід очистити від волосся, крему, масла і т. п., оскільки інструменти, що підлягають стерилізації, мають бути чистими і сухими. Зараз в багатьох салонах використовуються стерилізатори з ультрафіолетовим опроміненням, які знезаражують поверхню інструментів протягом 30 хвилин. Якщо в процесі роботи клієнт буде поранений, треба постаратися, аби не сталося зіткнення шкіри рук з його кров'ю, а інструменти слід промити водою і добре продезинфікувати. Для дезинфекції ран застосовується розчини йоду, перекис водню, етиловий спирт. Кровоспинні засоби сприяють швидкому згортанню крові. У салонах для цього використовується галун, який є насиченими розчинами сірчанокислого амонія. Готується галун таким чином: у невелику ємність з перекисом водню невеликими порціями всипаються кристали сірчанокислого амонія до того моменту, поки кристали не перестануть розчинятися, тобто доки розчин не стане насиченим.

Вимоги до приміщень і білизни

Всі приміщення необхідно прибирати в перебігу робочого дня. Після закінчення робочого дня виробляється вологе прибирання. Один раз в місяць перукарня повинна закриватися на санітарну обробку, всі приміщення при цьому обробляють 0,5 % розчином хлораміну.

При роботі використовується як одноразова, так і багаторазова білизна (рушники, серветки, пеньюари). Одноразові після використання слід викидати. Багаторазова білизна повинна піддаватися пранню і обробці 0,5 % розчином хлораміну.

Вимоги до обслуговування

Миття голови. Перед миттям голови необхідно чисто вимити раковину, підготувати шампунь, серветку і рушник. Після миття волосся ретельно обполіскуємо, промакиваем рушником.

Забарвлення. Основною санітарною вимогою до всіх вживаних фарбників є абсолютна безпека для здоров'я людини. Приготування фарб перукарем заборонене так, як це може привести до прояву алергічної реакції. Забарвлення проводити лише в рукавичках.

Хімічна завивка. Використовувати лише пластмасовий посуд. Стежити за станом шкіри. При попаданні розчину на рану можливе сильне паління. Обов'язково використовувати рукавички. Заборонено виконання більше трьох завивок в перебігу зміни.

Стрижка. Перед обслуговуванням клієнта необхідно мити руки, накривати клієнта пеньюаром. Якщо при стрижці поранена шкіра, необхідно припинити роботу і надати допомогу в обробці спиртом або йодом.

Робоче місце перукаря

Робоче місце має бути обладнане всім необхідним для виконання робіт. Устаткування складається з туалетного столу з тумбочками і ящиками, дзеркала, крісла. Дуже поважно, аби перукарське крісло було стійким і зручним для клієнта і перукаря.

Перукарське крісло може бути з одним важелем, яким майстер повертає сидіння, і з трьома різними важелями. Крісло з трьома важелями зручніше, оскільки великим важелем майстер піднімає сидіння догори на необхідну висоту, середнім опускає сидіння, а меншим важелем повертає сидіння в будь-яку сторону.

Підголовник крісла підтримує голову клієнта в зручному для майстра положенні. Наприклад, підголовник «подушка» прикріплений до металевого стержня з пружиною. Майстер однією рукою натискує пружину, інший опускає або піднімає «подушку», встановлюючи її в потрібному для роботи положенні. Найбільш гігієнічними є металеві нікельовані крісла з сидіннями церати і спинкою. Перукарське крісло слід встановлювати так, щоб світло падало на клієнта, а не на дзеркало. Клієнт, що сидить в кріслі, ставить ноги на підніжку (дерев'яну або металеву), що встановлюється між тумбочками (або під умивальником). Підніжка дозволяє прийняти клієнтові найбільш зручне положення. Перед кожним дзеркалом встановлюють стінне дзеркало. Під дзеркалом (на тумбочках або кронштейнах) горизонтально розташовують подзеркальник - мармурова або покрита склом дерев'яна дошка, на яку кладуть туалетне приладдя і необхідні для роботи інструменти і прилади. Часто між тумбочками владнують умивальника (фаянсову раковину) із стоком в каналізаційну трубу. Якщо до такої раковини підводять холодну і гарячу воду, то встановлюють змішувач.

Якщо немає подзеркальника, то туалетне приладдя кладуть на тумбочки, призначені виключно для зберігання інструментів і білизни. У верхньому висувному ящику правої тумбочки зберігають інструменти (ножиці, бритви, машинки, гребінки), в нижніх двох відділеннях - чиста продезинфікована білизна (серветки, пеньюари і так далі). Зберігати сторонні предмети в тумбочках забороняється. Туалетне приладдя, інструменти і матеріали на подзеркальнике або тумбочках повинні завжди знаходитися на певних місцях, аби під час роботи майстер не втрачав часу на пошуки потрібної речі. Інструменти і матеріали рекомендується розташовувати на подзеркальнике в наступному порядку (справа на ліво): спиртний пальник, банка з ватою, банка з дезинфікуючим складом для інструментів, мильниця, пудрениця, пульверизатор, флакони з туалетною водою (хінною і бузковою водою, вежеталем), флакон з дезинфікуючим (кровоспинним) складом, вживаним при випадкових порізах шкіри, настільний ремінь для правки бритв, ручне дзеркало, ремінь, що висить (брезентовий). Предмети, що часто вживаються, потрібно класти ближче до майстра, на правій стороні туалету, що рідше вживаються - на лівій стороні. Кожен майстер відповідає за санітарний стан робочого місця.

Матеріали

Всі матеріали, що вживаються в перукарнях, діляться на наступні групи:

1. Дезинфікуючі засоби - 3%-ний розчин перекису водню, настойка йоду, 70-градусний спирт, 5%-ний розчин карболової кислоти, хлорамін. Всіх цих матеріалів набувають в готовому вигляді.

2. Парфюмерно-косметичні засоби: одеколон, туалетні води, пудра, мило, вазелін, бріолін, бриллиантин, фіксатуар, льняне сім'я, крем для шкіри.

3. Склади для перманентної завивки: сульфіт, бура.

4. Фарби для волосся - рослинні і хімічні патентовані.

5. Господарські засоби: хлорне вапно, гас і ін.

Висновки

Довге, блискуче, доглянуте волосся завжди було однією з прекрасних прикрас для жінки будь-якого віку. Адже довгі стрижки і самі по собі привертають увагу. Не вірте тим, хто говорить, що довгі стрижки не в моді. Довгі стрижки завжди будуть в моді. Багаточисельні дослідження показали, що у 80% чоловіків короткі стрижки асоціюються з вимогливістю і агресією. А ось довгі стрижки залишалися і залишаються символом жіночності, спокою і покірливості. Природно, що більшість моделей і актрис носять довге волосся. А якщо підкоряються волі дизайнера або режисера і роблять стрижку, то потім "повертають" довгі стрижки. Раніше вважалося, що раз волосся довге, то лінія волосся ззаду має бути рівною або, в крайньому випадку, декілька закругленою. Сучасна мода диктує нові віяння. На довге волосся можна легко зробити стрижку, що максимально полегшує життя. Залишаються в моді филированные кінці, завдяки яким стрижка добре тримає форму, а під поривами вітру стає лише привабливіше. Перукарі в один голос стверджують, що довгі стрижки є "максималістами": вони або виглядають прекрасно, або огидно.

Третій не дано. Добре довге волосся виглядає лише коли вони вимиті і розчесали. У цьому, звичайно, додаткова турбота, яка лягає на плечі власниць довгих стрижок. Довге волосся, як жодні інші вимагають частого і ретельного миття. Адже вони забруднюються від зіткнень з одягом, вбирають вуличний пил, довгі стрижки постійно поправляють руками. Тому мити довге волосся доводиться досить часто, як мінімум через день. Елегантна краса блискучого густого довгого волосся викликає німе захоплення. Проте ніщо не дається просто так, і лише рідкі щасливці можуть похвалитися від природи розкішною шевелюрою, останнім же доводиться докласти чималі зусилля, аби зберегти красу і здоров'я довгого волосся. Останнім часом догляду за волоссям потрібно приділяти все більше уваги. Швидше за все, це пов'язано з тим, що масла зосереджені в коріння волосся, тому кінці зазвичай залишаються сухими. Таке нерівномірне зволоження утрудняє догляд за довгим волоссям і їх укладання. Один з найважливіших аспектів догляду за довгим волоссям - вибір правильного шампуня. Можна підібрати шампунь для жирного або сухого волосся, а також комбінований шампунь для волосся обох типів. Крім того, для забарвленого волосся потрібно підібрати шампунь, який не лише їх зволожить, але і збереже колір. Для догляду за довгим волоссям також дуже важливий кондиціонер. Кондиціонер використовується для розгладження і запобігання спутуванню волосся, а також для їх зволоження і усунення зайвих масел, які накопичуються в копиці волосся. Споконвіку довге жіноче волосся асоціюється з Жіночим Началом. Причому асоціації ці виникають, напевно, на генетичному рівні. У США був проведений експеримент: дітей 4-5 років попросили намалювати своїх мам. 95% юних американців змалювали жінок з довгим волоссям.

При цьому більшість намальованих родительниц насправді носили короткі стрижки. У тому, що чоловікам подобається довге струмуюче волосся, переконані не лише психологи, всі жінки знають це і старанно доглядають своє волосся, прагнучи додати їм і блиск, сяяння, красивий тягар, і густину. А вже експерименти з кольором - рідка жінка не випробовувала на своєму волоссі всі чудеса косметичної продукції, в надії перетворитися. Але чоловікам не просто подобається довге жіноче волосся - струмуючі локони викликають у представників сильної підлоги готовність до плотських подвигів. Довжина і структура волосся залежить від підлоги. Людська рослинність залежить від гормонального фону. Саме він визначає густину, жорсткість і навіть швидкість росту волосся. Ні для кого не секрет, що дамські локони зростають швидше -- приблизно 0,35 мм в день. Чоловіча ж шевелюра відростає за добу всього лише на 0, 25 мм. Таким чином, жінка, що ніколи не відвідувала перукарню теоретично може відростити волосся до десяти метрів. Максимальні можливості чоловіка обмежуються всього лише дев'ятьма метрами. Але на практиці такого майже не зустрічається: аж надто обтяжливо мати волосся такої довжини.

Довге волосся укладається в різні зачіски - завжди можна вибрати на свій смак, але не треба дивитися із заздрістю на чужі короткі стрижки, заздривши легкості відходу. Відрізувати волосся так легко, а ось виростити.

Список використаних джерел

1. Ветров А. Парикмахер-стилист. -- Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 254 с.

2. Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. -- Харків: Фоліо, 1997. - 367 с.

3. Клименко С.К. Косметика і здоров'я. - К.: Наука, 1999. - 298 с.

4. Козлова І.В. Перукарські послуги. - К.: Знання, 1997. - 236 с.

5. Константинов А.В. Парикмахерское дело. -- М.: Высшая школа, 1999. - 227 с.

6. Корнєв В.Д. Моделювання та художнє оформлення зачісок. - К.: Знання, 2001. - 294 с.

7. Корнєв В.Д. Мы причесываем женщин. -- М.: Стройиздат, 1999. - 315 с.

8. Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. -- М.: Академия, 2002. - 170 с.

9. Куприянова И.Н. Современные прически: женские, мужские, детские. -- М.: Эксмапресс, 2002. - 211 с.

10. Луканова О.В. Технология парикмахерских услуг. -- Ростов-на-Дону: Март, 2002. - 309 с.

11. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. -- К.: Будівельник, 2002. - 255 с.

12. Панченко О.А. Мелирование и прическа. -- СПб.: Корона-принт, 2000. - 261 с.

13. Панченко О.А. Прическа. Укладка. Завивка. -- СПб.: Папирус, 1999. - 261 с.

14. Сиромятникова І.С. Історія зачіски. -- К.: Наука, 2002. - 192 с.

15. Смирнова Л.В. Уроки парикмахерского искусства. -- СПб.: Парителы, 2002. - 304 с

Страницы: 1, 2