Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів

особливості злочину, які характеризують його зміст зі сторони, яка їх

цікавить. Наприклад, представники науки кримінального права вивчають

елементи складу злочину та інші ознаки, які мають кримінально-правове

значення (обставини, які сприяють індивідуалізації покарання, впливають на

обрання виду і міри покарання і умови його відбуття); кримінологи -

причини, стан, структуру і динаміку злочинності.

Криміналістична характеристика злочину являє собою сукупність таких

даних про злочин, що сприяють його розкриттю. Вона включає відомості про

особливості підготовки, вчинення і приховування злочинів, використання яких

сприяє найбільш успішному, повному і швидкому їх розкриттю. Наприклад, якщо

слідчий володіє даними про типові способи вчинення і приховування злочинів,

що часто використаються злочинцями, розташування тайників, прийоми, що

ускладнюють застосування засобів криміналістичної техніки, і інших способах

маскування, які використовують, наприклад, розкрадачі, спекулянти, шахраї,

йому значно легше розкрити злочин, його дії по відкриттю речовинних доказів

і встановленню злочинця будуть більш цілеспрямованими і успішними.

Криміналістична характеристика злочинів на відміну, наприклад, від

кримінально-правової немає внутрішніх ознак, притаманних загальному поняттю

злочину. Існує криміналістична характеристика виду або групи злочинів, а

також окремого конкретного злочину, але не злочинів взагалі.

Криміналістична характеристика злочинів випливає не з загального поняття

злочину, а складається на основі вивчення і узагальнення матеріалів про

злочини і висловлює типові криміналістичні особливості різноманітних видів

(груп) злочинів, вчинених в певний період в межах даного регіону або в

країні в цілому.

Криміналістична характеристка даного виду (групи) злочинів - продукт

наукового аналізу і узагальнення значного емпіричного матеріалу, достатньо

доброякісного і репрезентативного, для щоб оцінка і висновки були точними,

повними і реальними.

Криміналістична характеристика даного виду (групи) злочинів - категорія

динамічна. По мірі змін способів і засобів злочинної діяльності міняється і

конкретний зміст криміналістичних характеристик окремих видів злочинів.

Наприклад, більш хитрішими стають способи вчинення і приховування злочинів,

змінюються мета і мотиви злочинної діяльності, предмети злочинного

посягання, причини і умови, сприятливі вчиненню даної групи (виду) злочинів

і ін. Відповідно міняються і характеристики окремих видів злочинів. На

відміну від кримінально-правової характеристики, зміни якої відбуваються

відносно помаліше і лише по волі законодавця, криміналістично значущі

елементи характеристики окремих видів злочинів змінюються значно швидше,

вони більш рухомі. Тому криміналістична характеристика окремих видів

злочинів - не незмінна сукупність певних відомостей про дану групу (види)

злочинів, а рухома категорія, що відображає криміналістичні значущі

особливості цих злочинів в певний період. Щоб криміналістична

характеристика успішно виконувала свою службову роль, сприяла розкриттю

злочинів, вона повинна бути не тільки реальної і достатньо повною, але і

сучасною, відображати результати криміналістичного аналізу злочинів,

вчинених в останній період.

Визначаючи криміналістичну характеристику злочинів як сукупність даних

про злочин, сприятливих його розкриттю, не можна виключати і того, що для

успішного розкриття злочинів використовуються також дані, які відносяться

до кримінально-правової, кримінологічної, психологічної і інших видів

характеристик злочинів. Так, деякі дані кримінологічного аналізу злочинів,

що використаються з метою профілактики, враховуються і при розкритті

злочинів. Наприклад, з кримінологічної характеристики вбивств відомо, що

більшість злочинів вчиняється в стані сп'яніння, а серед осіб, що вчинили

вбивство з хуліганських мотивів, досягає 90 відсотків і вище. Середній вік

осіб, що вчинили згвалтування, коливається в межах 26-27 років, майже 2/3

гвалтівників не одружені. Природно, що при розслідуванні вбивств і

згвалтувань дані елементи кримінологічних характеристик повинні

враховуватися при висуненні слідчих версій по відношенню до суб'єкта

злочину. Обгрунтоване вказаною кримінологічною характеристикою припущення

слідчого (якщо воно не спростовується іншими даними), що вбивство вчинене

особою, яка перебувала в стані сп'яніння, повинно бути перевірене. Точно

так само перевірка версії про вчинення згвалтування особою віком, близькому

до 26-27 років і, можливо, не одруженим, може прискорити встановлення і

затримання гвалтівника.

В зв'язку з цим виникає питання, чи не слід включити в якості

складників в криміналістичні характеристики злочинів ті елементи

кримінологічних, кримінально-правових і інших видів характеристик, що

можуть бути використані з метою розкриття злочинів. На це питання слід

відповісти запереченням, тому що в протилежному випадку криміналістичні

характеристики стали б в якійсь частині дублювати інші види характеристик

злочинів, замінювати їх.

З питання про співвідношення кримінально-правової, кримінологічної і

криміналістичної характеристик злочинів в літературі висловлені і інші

точки зору. Деякі автори ототожнюють ці поняття, відносячи до

криміналістичної характеристики в числі інших обставин відомості про

суспільну небезпеку і розповсюдження злочинів, об'єкти посягання і причини

злочину. Як відомо, всі ці елементи відносяться до кримінально-правової і

кримінологічної характеристик злочинів. Криміналістична характеристика в

наведеній інтерпретації повторює кримінально-правову і кримінологічну

характеристики і, таким чином, втрачає власний сенс і значення. Тим більш

неприпустима підміна кримінально-правової характеристики криміналістичною

характеристикою злочинів. Це неприйнятно з теоретичної точки зору, а на

практиці призвело б до неправомірного розширення сфери кримінальної

відповідальності. І така небезпека виникла б не тільки тоді, коли підміна в

кримінально-правовій характеристиці стосувалася необхідних елементів складу

злочину, але і у випадках підміни допоміжних кримінально-правових понять

В літературі зустрічаються твердження, що до елементів криміналістичної

характеристики злочинів відноситься предмет доказування по кримінальній

справі і що криміналістична характеристика немовби визначає предмет

доказування, є основою методики розслідування.

Предмет доказування і криміналістична характеристика окремих видів

злочинів - різнопланові поняття. Поняття предмету доказування відноситься

до теорії судових доказів і виражає необхідну сукупність істотних обставин,

які підлягаючих доказуванню по даній кримінальній справі. Криміналістична

характеристика окремих видів злочинів є приладдям криміналістичного аспекту

вчення про злочин і являє собою сукупність криміналістично значущих

відомостей про дану групу (вид) злочинів. Між предметом доказування і

криміналістичною характеристикою злочинів існує певний зв'язок. Вона є

аналогічною співвідношенню теорії доказів і вчення про злочин, але зовсім

не характеризується відношенням частини і цілого і тим більше відношенням

тотожності. Предмет доказування не є елементом криміналістичної

характеристики злочинів. Основою визначення предмету доказування по

кримінальній справі є кримінально-процесуальний закон і кримінально-правова

характеристика злочину, норми кримінального закону, що визначають конкретні

склади злочинів. Криміналістична характеристика злочинів не може

претендувати на таку роль.

1. Елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів

Криміналістична характеристика злочинів, як було сказано, включає в

себе елементи, які знаходяться поза межами кримінально-правової,

кримінологічної та інших видів характеристик злочинів. Ці елементи у

порівнянні з елементами, наприклад, кримінально-правової характеристики

злочину здаються більш «дрібними», другорядними (відомості про те, які

типові матеріальні сліди залишаються в результаті вчинення даного вигляду

злочину, яка їхня локалізація і т.п.). Але це тільки по відношенню до

кримінально-правової кваліфікації вчиненого та індивідуалізації покарання.

Для розкриття ж злочину вони видаються другорядними елементи набувають

надто важливого значення і інколи є ключовими в виявленні і викритті

злочинця.

Елементи криміналістичної характеристики різноманітних видів (груп)

злочинів знаходяться між собою в різноманітних співвідношеннях. Наприклад,

в криміналістичних характеристиках навмисних злочинів важливим елементом є

сукупність даних, що характеризують засоби підготовки до вчинення злочину:

пошук і приготування необхідних знарядь і засобів, завчасне вжиття заходів

для приховування слідів злочину, втягнення в злочинну діяльність

співучасників і т.д. Криміналістичним характеристикам необережних злочинів

цей елемент невластивий. Для розкриття навмисних вбивств важливе значення

має такий елемент їхньої криміналістичної характеристики, як сукупність

відомостей про типові сліди, що залишаються на місці вчинення злочину. Для

розкриття деяких інших навмисних злочинів, наприклад, що вчиняються

службовими особами, він менш вагомий, проте криміналістична характеристика

слідів розкрадання, що виявляються в різноманітних документах, відображають

виробничі, технологічні, фінансові, облікові, транспортні та інші операції

підприємств, набуває першочергового значення.

Таким чином, значення того чи іншого елемента криміналістичної

характеристики злочинів обумовлюється його роллю в розкритті даної групи

злочинів.

Елементи криміналістичної характеристики злочинів досить різноманітні.

Дати їхній вичерпний перелік практично неможливо, тому що він постійно

змінюється, так само як мінлива і сама кримінальна практика. Тому

обмежимось лише узагальненим переліком.

Криміналістична характеристика злочинів розкриває, по-перше, типові

кримінальні ситуації,які застосовуються до даного виду (групи) злочинів.

Так, багаторічна практика розкриття вбивств виявила ряд типових

кримінальних ситуації особливостями розслідування: вбивство з застосуванням

вогнепальної зброї і маскуванням під самогубство, з застосуванням колючо-

ріжучих знарядь, що характеризуються, з розчленуванням і приховуванням

трупу, вбивство в бійці з використанням різноманітних тупих предметів і

знарядь (палок, каменюк і ін.), вбивство в квартирі та в безлюдній

місцевості і т.д. Виявлення типових кримінальних ситуацій сприяє

правильному вибору ефективних технічних засобів і тактичних прийомів

розслідування, швидкому розкриттю злочинів.

Певне криміналістичне значення мають також узагальнені відомості про

предмет злочинного посягання. Наприклад, дані про те, що промисловий товар,

вироби, матеріали в даний період є найбільш розповсюдженим предметом

спекуляції, крадіжок або розбійних нападів, допомагають слідчому виявити

джерело їхнього одержання, викрити співучасників злочину. Для кримінально-

правової характеристики більшості злочинів і кваліфікації вчиненого ці

відомості несуттєві, але в криміналістичній характеристиці злочинів вони є

необхідним елементом.

Важливий елемент криміналістичної характеристики злочину - сукупність

даних, що характеризують спосіб його вчинення. Як відомо, в деяких випадках

він є необхідним елементом об'єктивної сторони злочину і входить в його

кримінально-правову характеристику (таємне викрадення майна - крадіжка;

відкрите викрадення майна - грабіж; напад з метою заволодіння майном,

поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з

загрозою застосування такого насильства - розбій; заволодіння майном шляхом

обману або зловживання довірою - шахрайство і т.д.). Інколи спосіб вчинення

злочину є кваліфікуючою обставиною (так, грабіж, поєднаний з насильством,

небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, являє собою кваліфікований

вигляд грабежу і тягне більш високу міру покарання). Деякі способи вчинення

злочину, хоча і не передбачені в якості кваліфікуючих обставин, але завжди

грають роль обставин, що обтяжують відповідальність (вчинення злочину з

особливою жорстокістю або знущанням над потерпілим, з використанням умов

суспільного лиха, загальнонебезпечним способом - пп. 8, 9,10 ст. 41 КК). В

багатьох випадках спосіб вчинення злочину, не зазначений в диспозиції тієї

або іншої статті Кримінального кодексу, враховується судом при визначенні

міри покарання, отже, має кримінально-правове значення і є елементом

кримінально-правової характеристики злочину.

Та все таки характеристика способу вчинення злочину не вичерпується

його кримінально-правовим значенням. В кримінально-правовій характеристиці

спосіб вчинення злочину поданий в загальному вигляді (спосіб відкритого або

таємного викрадення, проникнення в приміщення і т.д.); для неї байдужі

прийоми таємного викрадення, проникнення в приміщення, конкретні технічні

засоби, які при цьому використовуються, джерело їхнього одержання і т.д.

Однак спосіб вчинення злочину завжди конкретний. Серед них -

розповсюдженість даного способу злочину, конкретні прийоми його

застосування, технічні і інші засоби, що використовуються, їхні

конструктивні особливості, шляхи використання при підготовці і вчиненні

злочину. Все це входить в криміналістичну характеристику способів вчинення

злочинів. В окремих складах спосіб вчинення злочину взагалі не має

кримінально-правового значення, але в криміналістичній характеристиці він

залишається одним з важливих елементів.

В багатьох випадках спосіб являє собою цілу систему дій з численними її

елементами. Відомості про те, як готується злочин, яким чином проводяться

тренування, як і де готуються або пристосовуються необхідні знаряддя

злочину і інші технічні засоби, які джерела їхнього одержання, які недоліки

в обліку і зберіганні цих засобів полегшили доступ до них злочинних

елементів, які технологічні процеси, обладнання, матеріали

використовувались для їхнього виготовлення, яким чином вони застосовувались

при вчиненні злочину і т.д. Всі ці дані також повинні бути віднені до

криміналістичної характеристики злочинів.

Окрім означених особливостей, злочин з криміналістичної точки зору

характеризується певними змінами матеріальної обстановки, в якій він

готується і вчиняється. На місці злочину нерідко залишаються різноманітні

сліди, знаряддя злочину і інші предмети - німі свідки усього при підготовці

і вчиненні злочину. Це - майбутні речові докази по справі. Сліди злочину в

ряді випадків несуть на собі різноманітні документи - речові докази

(підроблені рахунки, квитанції, наряди і ін.) і інші письмові акти

(фінансові, бухгалтерські, облікові, технологічні і інші документи), що

свідчать, наприклад, про вчинене розкрадання, випуск недоброякісної

продукції. Кожний вид (група) злочинів відрізняється матеріальними

наслідками, узагальнені дані про які мають велике значення для розкриття

злочинів. Тому сукупність даних про матеріальні сліди злочину, їхні

особливості і локалізації - важливий елемент криміналістичної

характеристики злочинів.

В криміналістичному відношенні великий інтерес відіграють і наслідки

злочину. Відомо, що цей елемент об'єктивної сторони злочину має істотне

значення для кваліфікації вчиненого і визначення міри кримінальної

відповідальності. Психічне відношення винного до можливих наслідків, що

настали або злочину визначає форму його вини; в ряді випадків наслідки

злочину є його кваліфікуючою ознакою. Але окрім кримінально-правової

характеристики, реальні наслідки злочинної діяльності мають свій

криміналістичний аспект. Якщо, наприклад, злочини в області господарської

діяльності призвели до зриву виконання державних планів, випуску

недоброякісної або нестандартної продукції, до порушення діяльності

підприємств, установ, організацій, до дефіциту товару та перебоїв в

постачаннях населенню продовольчих або промислових товарів і т.д., те ці

факти не можуть не використовуватися в розкритті злочину, в плануванні

розслідування. Вони допомагають визначити напрямок розслідування, шляхи

пошуку злочинців і їхніх співучасників, викрити форми і способи їхньої

злочинної діяльності. Отже, сукупність відомостей про типові реальні

наслідки тієї або інший групи (виду) так званих матеріальних злочинів є

необхідним елементом їхньої криміналістичної характеристики.

Аналіз слідчої практики показує, що деякі злочини, особливо вчинені в

співучасті, інколи пов'язані з іншими злочинними проявами, наприклад

розкрадання державного і громадського майна - із хабарництвом, спекуляцією,

приватною підпрємницькою діяльністю і деякими іншими посадовими і

господарськими злочинами, а інколи з порушеннями правил про валютні

операції; бандитизм - з розкраденням вогнепальної зброї. Криміналістична

характеристика цих типових зв'язків злочинів між собою важлива для методики

розслідування, оскільки узагальнені дані про подібні взаємозв'язки

дозволяють повніше і глибше розкривати злочини, виявляти всіх

співучасників.

Щоб успішно розкривати злочини, необхідно володіти також узагальненими

відомостями про способи приховування злочину, механізми тайників,

виготовлення або набуття фальшивих документів, нелегального зв'язку з

співучасниками, типових прийомах, що ускладнюють застосування

криміналістичної техніки і службово-розшукувальних собак, інших прийомах

маскування злочинців. Дані про засоби нелегального зв'язку і способи

маскування набувають особливого значення в розкритті групових злочинів. При

цьому можуть бути успішно використані узагальнені дані про криміналістичні

особливості співучасті в злочині, зокрема відомості про структуру злочинних

груп, розподіл ролей між співучасниками, способи втягнення їх в злочинну

діяльність, форми і засоби зв'язку, засоби конспірації, умови переходу на

нелегальне положення і т.д. Відомості про всі ці обставини також повинні

бути складником криміналістичної характеристики злочинів, тоому що успіх

розкриття групових злочинів багато в чому залежить від криміналістичної

характеристики співучасті.

Особа злочинця, як відомо, складає об'єкт кримінологічного дослідження

і більшість типологічних даних про неї є елементом кримінологічної

характеристики злочинів. Однак рамки кримінологічного вивчення особи

злочинця обмежуються тими особистими особливостями, що необхідні для

використання з метою попередження злочинів. Ряд особистих рис злочинців

залишається за межами кримінологічної характеристики. Це в основному

«професійні» навики злочинців, наприклад, навики кишенькових злодіїв,

фальшивомонетників. Навики виявляються в певних способах і прийомах

вчинення злочинів, залишають на місці злочину певний «почерк» злочинця. На

місці вчинення злочину виявляються такі речові докази, що вказують не

тільки на «професійні» навики злочинця, але і на інші його особисті якості:

жорстокість, неосвідченість і ін. Це спостерігається, наприклад, в випадках

вбивства, коли злочинець вдається до особливо жорстоких засобів вчинення

злочину, виколює жертві очі, вважаючи, що в них фіксується особа убивці.

Всі ці особисті особливості злочинців мають велике значення для розшуку і

повинні бути віднесені до криміналістичної характеристики злочинів.

Елементом криміналістичної характеристики злочинів є також відомості

про найбільш розповсюджені мотиви і мету вчинення даної групи (виду)

злочинів. В деяких складах злочинів мотив і мета є необхідними ознаками

суб'єктивної сторони навмисних злочинів (корисливий мотив при зловживанні

владою або службовим положенням - ст. 165 КК; мета наживи при спекуляції -

ст. 154 КК; мета збуту при виготовленні підроблених грошей або цінних

паперів - ст. 79 КК і т.д.). В окремі же склади вони включені в якості

кваліфікуючих ознак (зокрема, хуліганські мотивів і мета приховування

іншого злочину при кваліфікованому вбивстві - пп. «б» і «е» ст. 93 КК) або

пом'якшуючих обставин (наприклад, при вчиненні деяких військових злочинів).

Деякі мотиви вказані в кримінальному законі в якості бтяжуючих та

пом'якшуючих обставин (вчинення злочину з корисливих і інших низьких

переконань, внаслідок збігу важких особистих або сімейних обставин, під

впливом загрози або примушення або в силу матеріальної, службової або іншої

залежності від винного). В перерахованих випадках елементами кримінально-

правової характеристики злочинів є мотив і мета. Однак для більшості

умисних злочинів це - не необхідні елементи суб'єктивної сторони і, отже,

не входять в кримінально-правову характеристику. Проте в усіх випадках при

розслідуванні мотив і мета повинні бути з'ясовані. Це має важливе значення

не тільки для визначення судом покарання за вчинене, але і сприяє повному

розкриттю злочини. Відомості про найбільш розповсюджені мотиви і мету

вчинення тієї або інший групи (виду) злочинів використовуються при

висуненні версій відносно суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину, а також

при організації цілеспрямованого пошуку злочинця. Слідча практика свідчить,

що метою підпалів в ряді випадків є приховування розкрадання державного і

громадського майна. Тому при розслідуванні пожежі, яка виникла, наприклад,

в організації, що займається торговлею або на складі, де зберігалися

товарно-матеріальні цінності, перевірка версії про підпал з метою

переховати вчиненерозкрадення може навести на слід злочинців, сприяти

повному розкриттю їхньої злочинної діяльності.

Отже, відомості про найбільш розповсюджені мотиви і мету вчинення

злочинів, які не є елементами кримінально-правової і кримінологічної

характеристик, повинні бути віднесені до криміналістичної характеристики

злочинів. Її елементом повинні бути також криміналістично значущі дані про

типові обставини, сприятливі провадженню конкретної групи (виду) злочинів.

Вказані в ст. 64 КПК як обставини, що з'ясовуються по кожній кримінальній

справі, ці дані цікавлять передусім кримінологів в плані профілактики

злочинів. Однак ці обставини важливі і з криміналістичної точки зору,

оскільки допомагають розкрити засоби вчинення злочину, виявити засоби

використання злочинцями конкретних, місцевих умов з метою здійснення своїх

злочинних намірів.

Криміналістична характеристика злочинів має і свій віктимологічний

аспект. Дані про поведінку потерпілого від злочину нерідко допомагають

розібратися в обставинах і причинах його вчинення, сприяють його успішному

розкриттю. Виходячи на рівень криміналістичної характеристики злочинів

окремих видів злочинів, узагальнені віктимологічні дані набувають

особливого значення. Відомості про поведінку потерпілих в типових

кримінальних ситуаціях, їхні діях, про зв'язок поведінки потерпілих з

злочинними діями обвинувачених, про характерні об'єктивні прояви поведінки

потерпілих перед початком і під час вчинення злочину (про сліди і інші

зміни обстановки на місці пригоди і т.д.) успішно використовуються при

побудові слідчих версій і плануванні розслідування. Тому типові

віктимологічні компоненти кримінальних ситуацій - необхідний елемент

криміналістичної характеристики злочинів.

Елементами криміналістичної характеристики можуть бути дані і про деякі

інші особливості підготовки, вчинення і приховування злочинів, що

використовуються з метою успішного їхнього розкриття. Слід лише ще раз

підкреслити, що ці елементи, що утворюють криміналістичну характеристику,

не повинні дублювати кримінально-правову, кримінологічну і інші види

характеристик злочину. Криміналістична характеристика окремих видів

злочинів тим змістовніша і цінніша для слідчої практики, чим більше і

детальніше подані в ній елементи, що мають криміналістичне значення.

7. Значення криміналістичної характеристики окремих видів злочинів у

розробці методики розслідування

Підкреслюючи важливе значення криміналістичної характеристики окремих

видів злочинів в розробці техніки, тактики і методики їхнього розкриття,

неправильно було б стверджувати, що криміналістична характеристика злочинів

є основою методики розслідування. Основоположним в методиці розслідування

злочинів є кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та сучасні

можливості природних, технічних і суспільних наук, що визначають рівень

розвитку криміналістики. Власне кримінальний закон, кримінально-правова

характеристика, дана законодавцем, визначає, з приводу чого повинно бути

проведене розслідування і які елементи даного складу злочину необхідно

встановити по кримінальній справі. Це - головне у визначенні напрямку і

завдань розслідування.

Способи і засоби встановлення елементів складу злочину визначаються

кримінально-процесуальним законодавством, яке детально регламентує весь

процес розслідування і встановлює чіткі критерії припустимості тактичних

прийомів. Криміналістичній характеристиці злочинів в розробці методики

розслідування належить важлива, але у порівнянні з кримінальним і

кримінально-процесуальним законами допоміжна роль.

Криміналістична характеристика окремих видів злочинів як наукова

категорія криміналістики має важливе значення не тільки для методики

розслідування окремих видів злочинів, але і для криміналістичної техніки і

слідчої тактики. Криміналістична техніка, тактика розкриття злочинів і

тактичні прийоми виконання слідчих дій розвиваються з урахуванням

криміналістичних характеристик окремих видів злочинів з використанням даних

про сучасні особливості злочинної діяльності, змін її способів і засобів,

що злочинці прагнуть пристосувати до обстановки, що змінюється і зробити їх

більш прихованими і надійними.

Криміналістична характеристика, розкриваючи типові особливості

підготовки, вчинення і приховування даної групи (виду) злочинів, допомагає

завдяки цьому знаходити найбільш ефективні тактичні прийоми і технічні

засоби їхнього розкриття. В цьому сенсі вона є однією з важливих

методологічних проблем криміналістики.

Список літератури:

1. Криминалистика М.,1973

2. Кримилистика Под ред. проф.И.Ф.Пантилеева//М.,1984

3. Возгрин И.А. Общие положения методики расследования отдельних видов

преступлений. Л., 1976

4. Митричев С.П. Методика расследования отдельних видов преступлений.

М.,1973

5. Танасевич В.Г. Теоретичиские основи методики расследования

преступлений // Сов.государство и право.1976.№1

6. Герасимов И.Ф. Криминалистические характеристики преступлений в

методике расследования /М., 1976

7. Селиванов Н.А. Криминалистическая характеристика преступлений и

следственние ситуации в методике расследования //

Соц.законность,1977.№2

Страницы: 1, 2