Газета "Сільські вісті" як об’єкт висвітлення проблеми сільського господарства України

“За оперативними даними на 12 вересня, цукрові заводи України виробили 15 тис. тонн цукру... До переробки цукрових буряків уже приступили 9 цукрових заводів у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Полтавській і Харківській областях. На сьогодні заводами перероблено 130 тис. тонн цукрових буряків, а всього на заводи надійшло близько 240 тис. тонн буряків... Виробництво цукру поточного маркетингового року становитиме 2,135 млн. тонн. Цього сезону до переробки цукрових буряків приступлять 119 заводів...” [“Цукор - у продрезерв”, “Сільські вісті”, № 106, 14 вересня 2006 року]

Аналізуючи інформацію, можна зробити висновки про зміни у виробництві цукру. В 2006 році до роботи приступило 119 заводів проти 115 у минулому. Відповідно очікується приріст виробництва. Проблеми, які підіймаються: нижча врожайність цукрових буряків, відсутність сталих закупівельних цін та відстрочення закупівель цукру державою - проблематика, ідентична питанням з урожаєм зернових культур.

Серйозною проблемою стало подорожчання нафти та газу на ринку України. Це значно збільшило витрати на сільгоспроботи та поставило виробників у непевне становище перед новим збільшенням цін.

“Українські нафтопереробні заводи скоротили виробництво автомобільного бензину на 15,3 %, або на 319,4 тис. тонн... Міністерство економіки прогнозує подальше незначне зростання цін на нафтопродукти... З 1 вересня Росія планує підвищити експортне мито на 16,6 долара за тонну - до 216,4 доллара за тонну...” [“Ситуація на ринку нафтопродуктів”, “Сільські вісті”, № 78, 11 липня 2006 року]

Тобто у липні прогнозувалося лише незначне подорожчання. Але вже серпнева стаття, присвячена цій темі, вийшла під заголовком “Бензин дорожчає щодня ”:

“У Донецьку на АЗС бензин дорожчає щодня на 10-20 копійок... За прогнозами, найближчим часом відбудеться нове подорожчання бензину, і ціна на нього досягатиме 5 гривень за літр. “Якщо так далі піде, ціни зростатимуть, ми дійдемо до європейського рівня ”, - коментує ситуацію комерційний директор АЗС “Космос” Іван Рєдін...” [“Сільські вісті ”, № 89, 4 серпня 2006 року]

Прогнози справдилися. Відбувалося поступове скорочення нафтопереробки, зростали ціни на паливо.

“У Автономній республіці Крим ціни на бензин зросли в середньому на 20 копійок. Ціна на бензин марки А-98 доходить до 5,50 грн. за літр... У Полтаві та Кременчуку на АЗС продовжують зростати ціни на бензин. Практично на всіх заправках міста ціни збільшуються на 10-20 копійок через кожні декілька днів... Дизельне пальне коштує 4,10 грн. за літр... Ціна на бензин та дизельне паливо в Луганській області трималася стабільною до середини липня - початку жнив, а потім почала зростати на 2,6 % для дизельного палива, 4,6-7,6 % для бензину різних марок...” [“А ціни на бензин скаженіють ”, “Сільські вісті”, № 92, 11 серпня 2006 року]

Висвітлила газета спробу подолати тотальне збільшення цін на паливо:

“Міністр палива і енергетики України Юрій Бойко домовився з нафтотрейдерами про граничну роздрібну ціну на бензин А-95 на рівні 4,70 грн./літр, дизельного пального - 4,10 грн./літр. Говорячи про питання цінової політики на ринку нафтопродуктів, міністр особливо наголосив, що головним завданням уряду, на його думку, є усунення спекулятивної складової під час зростання цін на нафту і нафтопродукти, викликане об'єктивними ринковими причинами. ” [“Нафтотрейдери пообіцяли”, “Сільські вісті”, № 94, 17 серпня 2006 року]

Питання газової проблеми залишається відкритим. Робилися спроби введення загальної економії енергоносіїв:

“НАК “Нафтогаз України” ініціює введення диференційованих тарифів на природний газ, що реалізується населенню, і встановлення річних норм споживання газу... Перехід при розрахунках до річних обсягів споживання сприятиме економії газу, при цьому відпаде необхідність в щомісячному перерахунку плати за газ...” [“Заради економії газу”, “Сільські вісті”, № 83, 21 липня 2006 року]

Але підвищення тарифів стало необхідним для розрахунку з поставниками цього палива:

“Національна комісія регулювання електроенергетики ухвалила рішення підвищити з 1 вересня 2006 року тарифи для населення на 25 %. На засіданні НКРЕ наголошувалося, що дане підвищення є другим етапом приведення тарифів на електроенергію для населення до економічно обґрунтованого рівня... Внаслідок підвищення тарифи досягнуть для населення, що проживає в сільській місцевості, - 18,75 коп. за 1 кВт/год. без ПДВ...” [“Газ дорожчає і дорожчає”, “Сільські вісті”, № 84, 25 липня 2006 року]

Плановане подорожчання викликало масове незадоволення та протести з боку профспілок і опозиційних політичних сил. Стала важливою спроба піти на співробітництво з Росією.

“Участь України в розробці газових родовищ Росії здійснюватиметься через СП “Укргаз-Енерго”... ЗАТ “Укргаз-Енерго” і компанія “РосУкрЕнерго” підписали 5-річний контракт про поставки середньоазіатського та російського природного газу до України за ціною 95 доларів за тисячу кубометрів...” [“Перспективи спільної роботи на газовому ринку”, “Сільські вісті”, № 94, 17 серпня 2006 року]

Ще одна проблема, висвітлена газетою, - зайнятості сільського населення, має дві сторони конфлікту: з одного боку, фермерські господарства завжди надають вакансії, з іншого - немає бажаючих працювати на запропонованих роботах.

“Стійка тенденція до зростання сільського безробіття зберігається вже протягом кількох років. За 6 місяців поточного року вона ще більше зміцніла... Водночас служба зайнятості звітує про перевиконання державної програми зайнятості населення. Та, на жаль, це не стосується сільської місцевості...” [“Зростання сільського безробіття”, “Сільські вісті”, № 89, 4 серпня 2006 року]

Проблем у сільському господарстві України значна кількість, але головне, що держава намагається вирішувати їх, у тому числі шляхом додаткового фінансування:

“У проекті Державного бюджету-2007 на підтримку розвитку аграрного сектору та забезпечення соціальної сфери села передбачаються видатки у сумі 12,8 млрд. грн. На 27,5 % передбачено збільшення видатків на виробничі програми Міністерства аграрної політики. Додаткові видатки будуть спрямовані на дотування продукції тваринництва та кредитну підтримку виробників сільськогосподарської продукції - у сумі 1 млрд. 567,3 млн. грн.; фінансову підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів - 393,1 млн. грн.; часткову компенсацію вартості складної техніки вітчизняного виробництва - 100 млн. грн.” [“Додаткові видатки на потреби села”, “Сільські вісті”, № 108, 19 вересня 2006 року]

Таким чином, газета “Сільські вісті” точно та безкомпромісно висвітлює проблематику сільського господарства та намагається дати об'єктивну оцінку, аналіз та власні пропозиції щодо вирішення нагальних питань для жителів сільської місцевості.

Висновки

Газета “Сільські вісті” являється об'єктом висвітлення проблематики сільського господарства України. В коло її зору потрапляють проблеми, важливі не тільки для держави, але й особисті жителів сільської місцевості. Рубрики видання орієнтовані на широке коло читачів, але основний напрямок - інформація для пересічного сільського читача. Це пояснюється мовою газети, тематикою її матеріалів.

В курсовій роботі аналізувалися основні проблеми сільського господарства у поточний час, які висвітлювалися виданням у період з початку липня до кінця вересня: урожай 2006 року, проблема подорожчання енергоресурсів та безробіття у селі. Для висвітлення теми використовувалися матеріали, що входили до різних тематичних рубрик газети, але відповідали заданій меті курсової роботи.

Незважаючи на нижчі у порівнянні з минулим маркетинговим роком показники урожайності, в Україні зібрана достатня кількість хліба. Зараз стоїть питання експорту української пшениці. За кордоном готові робити закупки, але цьому процесу заважає досі не створена законодавча база. Наші поставники змушені простоювати на кордонах та сплачувати мито. Відповідні закони по експорту не приймаються вже три місяці. Цьому можливо заважали проблеми з формуванням парламенту, які теж висвітлювалися газетою “Сільські вісті”. За кордоном ціна на українську пшеницю є стало високою, тому сприяння її реалізації повинно стати нагальним питанням для держави.

Проблема подорожчання палива та газу стала дуже важливою, бо виникла якраз у період жнив. Якщо спочатку очікувалося лише незначне збільшення ціни на бензин та дизельне паливо, то в середині сезону вартість почала зростати. Наразі державі вдалося зупинити та стабілізувати ціни. Питання з газом досі залишається відкритим.

Безробіття має дві сторони конфлікту: з одного боку, фермерські господарства завжди надають вакансії, з іншого - немає бажаючих працювати на запропонованих роботах. Тому вирішувати цю проблему треба поступово.

Газета “Сільські вісті” у своїх матеріалах висвітлює проблематику сільського господарства та намагається дати об'єктивну оцінку, аналіз та власні пропозиції щодо вирішення нагальних питань для жителів сільської місцевості. На даний момент “Сільскі вісті” - поширене та шановане своєю аудиторією видання.

Додатки

Додаток 1

Передплатні тиражі деяких українських газет у вересні 2006 року

Додаток 2

21.07.2004 | Украинские социалисты и антисемитизм

Журналист Валерий Варавка опубликовал на Интернет-сайте "Партактив" прелюбопытную статью. В ней содержится попытка ответа на вопрос, который давно уже многими задается в Украине: для чего социалистам и их лидеру Александру Морозу понадобилось разыгрывать антисемитскую карту в истории с публикациями профессора Яременко в газете "Сільські вісті", которые решением Шевченковского райсуда Киева признаны разжигающими межнациональную рознь. Эта тема вышла далеко за пределы простого конфликта между Международным антифашистским комитетом, инициировавшим иск в суд, и газетой "Сільські вісті». Сегодня все большему числу людей понятно, что Мороз со товарищи использует эту тему для предвыборных спекуляций. Впрочем, предоставим слово журналисту Валерию Варавке. Социалистический Интернационал, в который вступила Соцпартия Александра Мороза, всегда гордился национальной и конфессиональной толерантностью своих членов. Но, похоже, с приходом туда украинских социалистов ситуация может измениться.

В Украине ни для кого не составляет секрета, что формально независимая газета "Сільські вісті ", именующая себя "газетой защиты интересов крестьян", на самом деле верой и правдой обслуживает интересы социалистов. Трудно обнаружить номер газеты, в котором бы не было славословий об Александре Морозе или о его партии. Нередко главный социалист страны выступает в ней лично.

Для нас немалый интерес представляет, о чем пишет неформальный орган Соцпартии в перерывах между выступлениями на ее полосах Мороза.

Крайне любопытный материал опубликован в ней 30 сентября 2003 года, то есть в годовщину трагических событий в Бабьем Яру. В статье профессора Василия Яременко "Евреи в Украине: реальность без мифов" вполне в духе последних изысканий известного своим антисемитизмом 90-летнего Александра Солженицина в России утверждается, что "как и в прошлые века, еврейство сегодня стремится господствовать, и уже господствует над украинским народом, и обогащается за его счет".

Автор щедро цитирует письма от "сознательных" украинцев, которые пишут о "наглых жидовских мордах на телевидении" и о том, что "разрисованный и оплаканный ими холокост в сравнении с украинской трагедией выглядит весьма бледно". А некто Анатолий Миненко из Броваров спрашивает сеятеля "мудрого, доброго, вечного": как, мол, так случилось, что никто среди народных депутатов-украинцев не поставил общество в известность о том, что "последние 12 лет Украиной правят жиды?". И к сказанному добавляет: "Да, жиды, либо евреи - это те, которые строят свою родину - Израиль".

Сам же Яременко, явно не в академическом ключе развивая мысли своих поклонников, договорился до того, что "в 1932-1933 годах миллионы украинцев были заморены голодом, организованным евреями из мести", а "в 1937-1938 годах новые миллионы украинцев были уничтожены НКВД, на 99% состоявшим из евреев и руководимым лидерами сионизма". Он также обнаружил некую "400-тысячную орду евреев-эсесовцев, пришедших в Украину с фашистами".

Понятно, что публикации такого рода, тем более, в родных Соцпартии Александра Мороза газетах, не могут не тревожить широкие круги украинской общественности. Они и тревожат. Так, Международный антифашистский комитет подал в Шевченковский районный суд столицы и в Генпрокуратуру заявление о закрытии газеты "Сільські вісті". Председатель комитета Александр Шлаен тогда подчеркнул, что этот "материал переполнил чашу терпения". По его мнению, "публикация в газете "Сільські вісті" лжива от первой до последней строчки. Статью можно сравнить с тем, что публиковалось в геббельсовской "Фелькншер беобахтер" в фашистской Германии... И все это нельзя расценить иначе, как открытое разжигание межнациональной розни".

В декабре прошлого года в Киеве проходила международная конференция "Современные риски и задачи демократического развития Украины". Ученые и эксперты среди первоочередных угроз демократическим процессам в нашей стране назвали деятельность националистических и экстремистских организаций, являющихся проводниками ксенофобских взглядов. Известный правозащитник и политолог Владимир Малинкович призвал Соцпартию, Блок Юлии Тимошенко, "Нашу Украину" и их лидеров "отмыться от грязи и публично заявить, что они не разделяют радикал-экстремистские и фашистские взгляды".

Касаясь публикации Яременко в "Сільських вістях", Малинкович заметил: "Удивительно, что... газета, поддерживаемая оппозицией (социалистами Александра Мороза. - Авт.). две страницы отвела антисемитской публикации, автор которой утверждает, что необходимо, чтобы каждый ученик в Украине знал, что в 1932 - 33 годах миллионы украинцев гибли от голода, организованного евреями из мести, а в 1937 - 38 годах миллионы украинцев были уничтожены НКВД, которое на 99% состоит из евреев".

Как и следовало ожидать, вошедшие во вкус антисемитизма Александр Мороз и другие лидеры отмежевываться от человеконенавистнических публикаций не стали. Наоборот, лидер социалистов постарался их оправдать. Выступая в парламенте, Александр Мороз заявил, что статья Яременко - это всего лишь "обыкновенное взвешенное обсуждение накопившихся острых проблем в народнохозяйственной и духовной жизни народов Украины".

Убедившись, что высокие покровители в лице Мороза в поддержке не отказывают, "Сільські вісті" разошлись пуще прежнего. Газета напечатала еще ряд статей, через которые красной нитью проходит одно: "мы во всем согласны с Яременко", то есть "мы - антисемиты". Последовавшая затем дискуссия превратилась в антисемитский шабаш.

Не отстали от "Нашей Украины" и социалисты с "Сільськими вістями". В день начала рассмотрения дела они устроили собственный шабаш у здания суда. Собранные ими пикетчики встречали судей и представителей общественности угрозами и призывами "не идти на поводке мирового сионизма". Любопытно, что интересы редакции газеты, наряду с такими известными националистами как Павло Мовчан и Василий Червоний. отстаивали не менее известные социалисты Станислав Николаенко и Валентина Семенюк. Оба они входят в высший эшелон руководства партии и являются ближайшими соратниками Александра Мороза.

Суд, в конце концов, газету закрыл. Однако неторопливость отечественного правосудия и поток апелляций со стороны редакции и социалистов сделали свое дело: газета продолжает благополучно выходить по сей день. Более того, она продолжает заниматься измышлениями вроде того, что будто бы судья Людмила Охримчук получила от Вадима Рабиновича непосредственно у себя в рабочем кабинете 30 тыс. долларов. Самого Рабиновича газета иронически, если не презрительно, именует "президентом всех украинских евреев", закавычивая эти слова. Только два этих момента - использование непроверенных и явно не соответствующих действительности данных и оскорбление словом - уже достойны того, чтобы возбуждать против газеты новый судебный иск. Между тем, газетчики чувствуют себя настолько вольготно, что недавно заявили о снижении подписной цены на издание. Как раз к началу избирательной кампании! Интересно, за счет чего (или кого?).

Стоит ли после этого удивляться тому, что происходит по городам и весям нашей страны. Когда в Харькове школьникам предложили написать сочинение о своем отношении к холокосту, одна старшеклассница высказалась следующим образом: "Гитлер уничтожил много евреев -- молодец!!! Я терпеть их не могу. Евреев слишком много. Они расселились по всему миру и навязывают людям свои ценности... Их надо остерегаться... Я сожалею, что ему не удалось передавить всех евреев".

С таким развитием событий не смогло справиться измученное сердце Александра Шлаена. Недавно он ушел из жизни, так и не дождавшись торжества справедливости. Боюсь, не дождемся и мы, если во втором туре, что предрекают многие эксперты, Александр Мороз "сольет" голоса своих избирателей в копилку Ющенко. В этом случае травля "инородцев" продолжится, а масштабы ее неминуемо возрастут.

Характерно, что антисемитские происки со стороны украинских социалистов совпали во времени с явным оживлением юдофоб и в Польше и Германии. Как известно, в июне 1941 года в местечке Едвабна поляки согнали в сарай сотни своих еврейских сограждан, где они были сожжены заживо. Президент Польши, социалист Александр Квасьневский публично извинился от имени всего польского народа перед евреями. Но многие наблюдатели в Польше и за ее пределами говорят, что извинение имело сугубо формальный характер.

К тому же, социологические исследования показывают, что только 40% поляков поддерживают что извинение. Причем, среди элиты уровень его поддержки еще ниже. Лишь незначительная ее часть приняла непопулярный в обществе шаг президента. Это сделал, например, варшавский епископат - по крайней мере, на публике. Но одновременно примас Йозеф Глемп публично спросил: а не хотят ли евреи извиниться перед поляками? Тем самым глава католической церкви в Польше дал понять, что он внутренне солидарен с антисемитскими предубеждениями в обществе.

Крепнет антисемитизм в "социалистической" (в понимании Мороза) ФРГ. Проведенные в конце прошлого года в Бундестаге специальные слушания на тему антисемитизма показали, что предубежденность по отношению к евреям шагнула из среды неонацистов в "политические салоны". Непосредственным поводом их проведения стало выступление депутата от ХДС Мартина Гоффмана, который сравнил преступления большевиков еврейского происхождения с преступлениями нацистов. Было приведено много примеров проявлений антисемитизма, в том числе поджег одним из немецких сотрудников ООН двери соседа-еврея, отказ в посещении одного из ресторанов Мюнхена внучкой убитого премьера Израиля Ицхака Рабина с мотивировкой: "для евреев двери закрыты". Бургомистр одного из городов запретил сооружение памятника жертвам нацизма, заявив, что не намерен участвовать в "индустриализации холокоста".

Характерно, что значительная часть слушаний была посвящена не только феномену так называемого "нового антисемитизма", но и тенденциозной критике еврейского государства, которая в последние три года значительно усилилась. Многие депутаты считают, что критика такого рода свидетельствует о попытке отказаться от исторической ответственности Германии за трагические события второй Мировой войны, и частности, за холокост. Тем не менее, победила точка зрения, что критика Израиля есть не только позволительной, но и нужной, правда, при условии одновременного осуждения нападений террористов-камикадзе. Некоторые депутаты заметили, что одной из форм нового антисемитизма в Германии стала тенденция к идентификации всех евреев с еврейским государством и его властями. Израиль выступает в глазах немецких антисемитов в качестве "совокупного еврея".

Такого рода совпадения наводят на мысль: не в разжигании ли антисемитизма в Украине по примеру "социалистических" Германии и Польши видят украинские социалисты свой путь в Европу? Все возможно. Вспоминается, как в 1995 году Александр Мороз, будучи тогда спикером парламента, во время визита в Польшу сказал польскому президенту: "Вы проложите тропинку, а мы ею воспользуемся". Не прошло и десяти лет, как уже "пользуется". Только той ли тропинкой'.

Ответ на этот вопрос хотелось бы услышать от самого Александра Мороза. Интересно: что он скажет в канун президентских выборов?"

Додаток 3

Фельдман подает в суд на "Сельские вести"

Подробности.ua 20 октября 2005 | 15:50

Народный депутат Украины А.Фельдман, подает судебный иск о защите чести и достоинства в отношении газеты "Сельские вести". Об этом заявил Фельдман в ходе пресс-конференции в агентстве УНИАН.

"Когда на страницах газет сеется межнациональная рознь, а улицах городов избивают представителей другой расы, веры или национальности - это не проблема евреев, кавказцев или афро-америк анцев. Это наша общая проблема", - заявил Фельдман.

Заявление

президента Ассоциации национально-культурных объединений Украины

Народного депутата Украины

А.Фельдмана

Сегодня, как руководитель Ассоциации национально-культурных объединений Украины - я подаю судебный иск о защите чести и достоинства в отношении редакции газеты "Сельские вести".

Предметом искового заявления является абсолютно неприкрытая и систематическая пропаганда на страницах "Сельских вестей" материалов ксенофобского и антисемитского содержания, которые не только оскорбляют честь и достоинство представителей национально-этнических общин в Украине, но и наносят ущерб международной репутации Украины.

Считаю, что эти явления являются крайне опасными для многонациональной Украины и несут реальную угрозу гражданскому миру в обществе. К тому же, проблемы ксенофобии и антисемитизма могут уже в ближайшем будущем сказаться на перспективах отмены Конгрессом США поправки "Джексона-Вэника" в отношении Украины, на реализации планов Украины в вопросах евроинтеграции и на политических результатах первого официального визита Президента Украины в Государство Израиль.

Хочу подчеркнуть, что я не сторонник решения подобных проблем в судебном порядке, поскольку считаю, что самым объективным арбитром в подобных спорах, является этика и мораль, однако явная безнаказанность действий издания и неадекватная реакция на проявления антисемитизма со стороны уполномоченных государственных органов - не оставляют мне другого выбора.

Если сегодня украинское общество и информационное сообщество не обратят серьезнейшего внимания на эти проблемы, то существует большая угроза, что в период грядущих парламентских выборов "карта межнациональных противоречий" в Украине, может быть разыграна радикальными силами.

Список використаної літератури

1. Здоровега В. Вступ до журналістики. Текст лекцій. - 2-ге вид., доп. - Л., 1998.

2. Ворошилов В. В. Журналистика: Учебник. - СПб.: Изд-во В. А. Михайлова, 1999.

3. Лазутина Г. В. Основи творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов. - М: Аспект-Пресс, 2000.

4. Михайлин І. Л. Основи журналістики: Підручник. - 2-ге вид. доп. і поліп. - Х.: Вид-во ХІФТ, 2000.

5. Москаленко А. З., Губерський Л. В., Іванов В. Ф. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник. - К., 1999.

6. “Сільські вісті”, газети за період 2003-2006 років.

7. http://www.silskivisti.kiev.ua

8. http://www.uamedia.visti.net/silvisti

9. http://www.podrobnosti.ua

10. http://www.partaktiv.ua

11. http://www.kipiani.org

Страницы: 1, 2